Виконувач обов'язків міністра культури та інформполітики Ростислав Карандєєв відреагував на дискусію навколо воєнної драми "Юрик" про хлопчика з Маріуполя.
У коментарі Суспільне Культура він наголосив, що МКІП не є замовником у виробництві стрічки та не фінансував її.
"Мистецтвознавча оцінка будь-якого фільму є суб’єктивною, як і сам фільм як витвір мистецтва. Варто це залишити кінокритикам і не відбирати їхній хліб. Навіть документальний фільм не є об’єктивним кінематографічним відображенням реальності. Адже це не запис з камер відеоспостереження. Він також є авторським баченням подій, які лягають в його основу", — каже Карандєєв.
Творці "Юрика" описують його як художній фільм, заснований на реальних історіях. Депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін звернувся до Мінкульту щодо такого позиціювання: він просить відомство вжити заходів, щоб правовласник фільму прибрав напис "Засновано на реальних подіях".
За словами в. о. міністра, наразі використання терміну "засновано на реальних подіях" не регламентується законодавством. Така характеристика є правом авторів стрічки.
"Водночас суспільство має право на висловлення особистої думки щодо кінофільму. Маріупольці є свідками реальних подій у місті на початку російського вторгнення і донині. Стикаючись із невідповідностями сюжету фільму «Юрик» і його сцен справжнім подіям, природно, що глядачі гостро сприйняли такий дисонанс. Митці мають зважати на це і намагатися відтворювати події максимально реалістично", — зазначає Ростислав Карандєєв.
Департамент культури Маріуполя про "Юрика"
Директорка департаменту культури Маріуполя Діана Трима у коментарі для Суспільне Культура розповіла, що за минулий рік департамент не співпрацював із теле- та кінопродуктом, але створював вистави, спираючись на свідчення людей, які пережили облогу, — "Обличчя кольору війна" та "Життя переселенське". Сама Трима виїхала з Маріуполя 15 березня 2022-го після того, як у її будинок стався приліт.
Пані Діана розповідає, що не змогла додивитися фільм до кінця не тому, що він її травмував, а через неправду на екрані.
"Титр: «Маріуполь. Березень» і лунає сирена. У Маріуполі сирена була лише 24 лютого, деякі райони чули день-два. Крім того, у підвалі не могла бути одна родина — підвали були переповнені. Далі: хлопчик іде уночі за водою. По-перше, по місту не можна було взагалі ходити, адже йшли бої. По-друге, не можна було так просто набрати води, як це він робив. Про ОБСЄ я взагалі коментувати не буду, адже вони виїжджали ще до початку вторгнення. Не було зелених коридорів", — згадує директорка департаменту.
Трима також зазначила, що оскільки фільм позиціює себе як художній на документальних подіях, то мали б відбуватися консультації. "Має бути історична складова. Коли ми створюємо щось про події у Маріуполі, то ми формуємо суспільну думку", — зауважила вона.
Чому обговорюють фільм "Юрик"
Воєнна драма вийшла в ефірі телеканалу СТБ 24 серпня і стала лідером вечірнього ефіру. У центрі сюжету — 11-річний хлопчик Юрик, який сам виїжджає із захопленого росіянами Маріуполя. Фільм також виклали у вільний доступ на YouTube, де він має мільйони переглядів. Знімала "Юрика" компанія "Основа Фільм Продакшн" (OSNOVAFILM) за підтримки СТБ, естонської телекомпанії ETV та фонду USAID.
Фільм критикують через невідповідність документальній основі. Зокрема фотограф Євген Сосновський, який пробув в обложеному місті 62 дні та зміг вивезти щоденник 9-річного хлопчика, звернув увагу на невідповідність у відтворенні побуту, присутності міжнародних організацій тощо. Детальніше про скандал із фільмом Суспільне Культура зібрало в окремому матеріалі.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media