6 жовтня у Бабиному Яру відбудеться церемонія вшанування пам’яті жертв трагедії за участі президента України Володимира Зеленського та президентів Німеччини й Ізраїлю – Франка-Вальтера Штайнмаєра та Іцхака Герцога. Також представлять новий об’єкт Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" – "Кристалічну стіну плачу" сербської художниці Марини Абрамович.
Інсталяція складається з кварцових кристалів, які привезли з Бразилії, та антрацитівського вугілля з Донбасу. Вона заввишки три метри, у довжину – 40 метрів.
Напередодні відкриття інсталяції, 5 жовтня, художниця провела перформанс біля "Кристалічної стіни плачу", після чого Суспільне поставило пані Абрамович декілька запитань.
Про поєднання кристалів та вугілля
Коли я робила цю інсталяцію, я пригадувала Стіну плачу в Єрусалимі. Я думала, як я можу перенести цю роботу в Бабин Яр і створити стіну молитви, стіну зцілення, стіну для медитації та рефлексії за пам'яттю про минуле. Виникла ідея створити її з двох дуже важливих матеріалів — вугілля з України і кристалів. Ця інсталяція про темряву і світло. І ці дві речі продовжують існувати в Бабиному Яру.
Тут трапились справді жахливі події і водночас тут є життя, тут є діти, сюди приходять молоді пари. Все це відбувається тут, дерева ростуть. Тут є і життя, і дуже темні спогади. Ось, чому це про світло і тьму водночас.
Про взаємодію інсталяції та відвідувача
І я не хотіла, щоб ця стіна була чимось на кшталт скульптури. Я не хотіла, щоб люди просто приходили і дивились, я хотіла, щоб люди приходили, дивились і взаємодіяли. Підходили, ставали перед стіною, торкались лобом, серцем і животом, закривали очі, осмислювали минуле та думали про майбутнє.
Для мене дуже важливий персональний досвід. Ніхто не може змінитись, читаючи чужу книгу чи проходячи шлях когось іншого. Ти маєш сам пройти власний шлях. І з цією інтерактивною інсталяцією ти можеш пройти цей шлях.
Це найбільша інсталяція, яку я створила в житті. І вона — для людей, я все-таки перформерка. Тож я відчуваю велику честь бути запрошеною зробити цю інсталяцію тут і надіюсь, я виправдаю очікування, зробивши це місцем пам'яті, осмислення та зцілення.
Про минуле та майбутнє
Я думаю, спогади — це не просто те, що залишається у пам’яті, також спогади залишаються в природі — в деревах, у листі, в землі. Усе це спогади. Я справді думаю, що це місце якось було приховане протягом 80 років. І зараз час відкривати це місце і осмислювати. Я думаю, зараз найкращий час. І ми справді маємо бути тут і протиставити себе минулому. Не тільки, щоб залишитися в минулому, а й щоб створити краще майбутнє.
Дробович: "Незрозуміло, що там робить "Стіна плачу"
Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, коментуючи діяльність приватного Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", говорив: "Незрозуміло, що там робить "Стіна плачу".
За його словами, приватний центр не погоджував свого проєкту розвитку: "Єдина чинна концепція комплексної меморіалізації, яка була написана і презентована, не співпадає з тими ідеями, які презентував Хржановський (російський режисер та директор Центру, — авт.). Є державний заповідник, який діє і розвивається багато років. Також є приватна організація, або громадський проєкт Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр", де створюють інсталяції — це хаотична меморіалізація. Поки що це має вигляд "вигадали і побудували". Немає комплексного документу, який розкаже: що, де, як, навіщо, як це пов’язано з історією. Вони намагаються його розробити, але наразі його немає".
Що відомо
- У 2021 році — 80 роковини розстрілів у Бабиному Яру, де, за оцінками істориків, нацисти вбили 100 тисяч людей, з яких приблизно 70 тисяч — євреї.
- Марина Абрамович — сербська мисткиня. Вона займається мистецтвом витривалості, досліджуючи відносини між художником і аудиторією, межами тіла і можливостями розуму. За 50 років роботи її прозвали "бабусею перформансу". Вона відкрила нове поняття ідентичності, роблячи спостерігачів учасниками і зосереджуючись на "протистоянні болю, крові і фізичних меж тіла".
- Абрамович зіграла епізодичну роль у фільмі "ДАУ" артдиректора Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" і російського режисера Іллі Хржановського.
- Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр" — приватна ініціатива. Центр започаткували у 2016 році за підтримки головного рабина Києва та України Якова Дов Блайха, музиканта Святослава Вакарчука, боксера Володимира Кличка, колишнього президента Польщі Александра Квасневського та інших відомих людей з Німеччини, Ізраїлю, США.
- Центр фінансується російськими та українськими бізнесменами. Зокрема, російськими бізнесменами Павлом Фуксом, який знаходиться у санкційному списку України, Михайлом Фрідманом та Германом Ханом, які перебувають у так званому "списку Путіна" Міністерства фінансів США.
Читайте також
Джонатан Літтел пише другу книгу про трагедію Бабиного Яру. Інтерв'ю з письменником
Там загинули "мирные советские граждане" — Дробович про пам'ять Бабиного Яру у радянський час
Як примиритися з провиною за нацистське минуле: історія німецької ілюстраторки Нори Круґ
Мистецтво після Освенцима: як художники працюють з темою війни, насилля та пам'яті