У двох громадах на Черкащині виявили відхилення у питній воді за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками.
Про це свідчать результати досліджень, проведених із 28 вересня до 2 жовтня, розповів Суспільному головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.
За його словами, із джерел та мереж централізованого водопостачання відібрали та дослідили 146 проб питної води за мікробіологічними показниками та 134 проби — за санітарно-хімічними.
«Відхилення від гігієнічних вимог за мікробіологічними показниками виявлено у одній пробі з водогону села Ребедайлівка Кам`янської територіальної громади — це загальні коліформи, кишкова паличка (E.coli), ентерококи».
За санітарно-хімічними показниками, відхилення від гігієнічних вимог виявлено у шести пробах з водогонів села Косарі Камʼянської територіальної громади — там зафіксували перевищення по вмісту амонія.
«На водогоні комунального підприємства "Добробут" села Гельмязів Гельмязівської територіальної громади у воді виявили забарвленість та запах», — додав медик.
Про результати досліджень проінформовано Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, голів громад, додав Володимир Папач. Також з його слів, відповідні пропозиції направили керівникам водогонів щодо проведення необхідних профілактичних заходів.
«Будь-яких ускладнень санітарно-епідемічної ситуації, спалахів інфекційних захворювань, пов'язаних із питною водою та питним водопостачанням на території області не зареєстровано».
Як розповіла у коментарі Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) Наталія Видра, фахівці центру щоденно здійснюють моніторинг якості та безпеки питної води в усіх містах і селах територіальних громад Черкаської області, де функціонують системи централізованого водопостачання.
«Моніторинг проводиться у визначених постійних контрольних точках. Ними є джерела централізованого водопостачання, місця перед подачею води до розподільної мережі, а також точки у розподільній мережі, зокрема вуличні водорозбірні колонки, найбільш підвищені та тупикові ділянки мережі, крани внутрішніх водогінних мереж будинків, обладнаних насосами підкачки та місцеві водонапірні баки».
За словами пані Наталії, проби питної води фахівці ЦКПХ можуть досліджувати за мікробіологічними, паразитологічними, вірусологічними, санітарно-хімічними та радіологічними показниками.
Загальні коліформи і кишкова паличка — що варто знати
Загальні коліформи та кишкова паличка — це група мікроорганізмів, які використовують для оцінки якості води і є обов'язковими при проведенні досліджень за бактеріологічними показниками, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
«Їхня присутність вказує на можливе забруднення або порушення санітарно-гігієнічних норм, хоча самі вони можуть не бути безпосередньо патогенними, тобто за нормальних умов не викликають захворювань», — додала фахівчиня.
Наявність у воді загальних коліформ свідчить про:
- наявність застійних явищ у розподільній мережі водогону, особливо на тупикових ділянках, водогінних мережах будинків, що мають підкачку, водонапірних баках тощо;
- потрапляння зовнішніх забруднень у водогінну систему через зношеність або пошкодження труб.
Наявність кишкової палички у воді свідчить про органічне забруднення та вказує на можливу присутність патогенних мікроорганізмів.
«Така ситуація може виникнути внаслідок порушення герметичності водогонів, коли є тріщини чи розриви. Також це може бути через недотримання санітарних норм при будь-яких профілактичних роботах на водогінній мережі або неякісне очищення та знезараження питної води», — пояснила Наталія Видра.
Що таке ентерококи
Ентерококи — це види мікроорганізмів, які також відносять до групи санітарно-показових, пояснила заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
«Вони зазвичай походять із кишківника теплокровних — людей і тварин. Оскільки вони завжди присутні в організмі, то зазвичай не викликають захворювань, проте їх наявність у питній воді вказує на можливе антропогенне забруднення питної води, що є більш небезпечним та потребує проведення профілактичних заходів у водогінній системі», — пояснила вона.
До яких наслідків може призвести перевищення вмісту амонію
Перевищення вмісту амонію у воді питній свідчить про потрапляння до водогонів або джерел водопостачання забруднень органічного походження, що несе певні ризики для здоров'я людини та стану водогінних мереж, зазначила Наталія Видра.
«Сам по собі амоній є безпечним у невеликих кількостях, оскільки це природна сполука, яка присутня в навколишньому середовищі, організмах і навіть у продуктах. Проте при великих кількостях та постійному надходженні в організм людини він може спричиняти подразнення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, нудоту, блювання, біль у животі, а у важких випадках — порушення роботи печінки, нирок та нервової системи», — пояснила медикиня.
Особливо до амонію чутливі діти, вагітні жінки та люди з хронічними захворюваннями нирок, додала вона.
«Вода з високим вмістом амонію має неприємний запах (рибний, затхлий), металевий присмак, може бути мутною і тому, як правило, її не вживають через такі непривабливі показники», — пояснила Наталія Видра.
Зі слів фахівчині, крім негативного впливу на стан здоров'я людей амоній також спричиняє корозію труб і розвиток біоплівок у мережах водопостачання, що погіршує їх санітарний стан.
Забарвленість
Забарвленість — це присутність у воді природних органічних речовин (гумусових речовин, заліза, марганцю, дубильних речовин), які надають їй жовтуватого, бурого або навіть чорного відтінку.
Відповідно до санітарних вимог нормативний показник забарвленості у питній воді становить не більше 20 градусів.