У десяти пробах питної води чотирьох громадах Черкащини зафіксували відхилення у питній воді за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками.
Про це свідчать результати досліджень, проведених із 21 до 25 вересня, розповів Суспільному головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.
За його словами, із джерел та мереж централізованого водопостачання відібрали та дослідили 169 проб питної води за мікробіологічними показниками та 154 — за санітарно-хімічними.
«Відхилення від гігієнічних вимог за мікробіологічними показниками виявлено в одній (0,6%) пробі з водогону села Косарі Кам`янської територіальної громади (загальні коліформи, кишкова паличка). За санітарно-хімічними показниками відхилення від гігієнічних вимог виявлені у дев'яти (5,8%) пробах з водогонів комунального підприємства "Комунальник" Городища Городищенської територіальної громади (жорсткість), села Косарі Кам`янської територіальної громади (амоній), сіл Бакаєве та Хрестителеве Чорнобаївської територіальної громади (амоній, залізо), сіл Бузівка (залізо), Хижня та Сорокотяга Жашківської територіальної громади (нітрати), села Телепине Кам'янської територіальної громади (амоній, каламутність)».
Про результати досліджень поінформували Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, голів громад, направлені відповідні пропозиції керівникам водогонів щодо проведення необхідних профілактичних заходів, додав Володимир Папач.
«Будь-яких ускладнень санітарно-епідемічної ситуації, спалахів інфекційних захворювань, пов'язаних із питною водою та питним водопостачанням на території області не зареєстровано».
Як розповіла у коментарі Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) Наталія Видра, фахівці центру щоденно здійснюють моніторинг якості та безпеки питної води в усіх містах і селах територіальних громад Черкаської області, де функціонують системи централізованого водопостачання.
«Моніторинг проводиться у визначених постійних контрольних точках. Ними є джерела централізованого водопостачання, місця перед подачею води до розподільної мережі, а також точки у розподільній мережі, зокрема вуличні водорозбірні колонки, найбільш підвищені та тупикові ділянки мережі, крани внутрішніх водогінних мереж будинків, обладнаних насосами підкачки та місцеві водонапірні баки».
За словами пані Наталії, проби питної води фахівці ЦКПХ можуть досліджувати за мікробіологічними, паразитологічними, вірусологічними, санітарно-хімічними та радіологічними показниками.
Загальні коліформи і кишкова паличка — що варто знати
Загальні коліформи та кишкова паличка — це група мікроорганізмів, які використовують для оцінки якості води і є обов'язковими при проведенні досліджень за бактеріологічними показниками, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
«Їхня присутність вказує на можливе забруднення або порушення санітарно-гігієнічних норм, хоча самі вони можуть не бути безпосередньо патогенними, тобто за нормальних умов не викликають захворювань», — додала фахівчиня.
Наявність у воді загальних коліформ свідчить про:
- наявність застійних явищ у розподільній мережі водогону, особливо на тупикових ділянках, водогінних мережах будинків, що мають підкачку, водонапірних баках тощо;
- потрапляння зовнішніх забруднень у водогінну систему через зношеність або пошкодження труб.
Наявність кишкової палички у воді свідчить про органічне забруднення та вказує на можливу присутність патогенних мікроорганізмів.
«Така ситуація може виникнути внаслідок порушення герметичності водогонів, коли є тріщини чи розриви. Також це може бути через недотримання санітарних норм при будь-яких профілактичних роботах на водогінній мережі або неякісне очищення та знезараження питної води», — пояснила Наталія Видра.
До яких наслідків може призвести перевищення вмісту амонію
Перевищення вмісту амонію у воді питній свідчить про потрапляння до водогонів або джерел водопостачання забруднень органічного походження, що несе певні ризики для здоров'я людини та стану водогінних мереж, зазначила Наталія Видра.
«Сам по собі амоній є безпечним у невеликих кількостях, оскільки це природна сполука, яка присутня в навколишньому середовищі, організмах і навіть у продуктах. Проте при великих кількостях та постійному надходженні в організм людини він може спричиняти подразнення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, нудоту, блювання, біль у животі, а у важких випадках — порушення роботи печінки, нирок та нервової системи», — пояснила медикиня.
Особливо до амонію чутливі діти, вагітні жінки та люди з хронічними захворюваннями нирок, додала вона.
«Вода з високим вмістом амонію має неприємний запах (рибний, затхлий), металевий присмак, може бути мутною і тому, як правило, її не вживають через такі непривабливі показники», — пояснила Наталія Видра.
Зі слів фахівчині, крім негативного впливу на стан здоров'я людей амоній також спричиняє корозію труб і розвиток біоплівок у мережах водопостачання, що погіршує їх санітарний стан.
Чим небезпечне залізо у воді
Залізо є природним мінералом, який часто зустрічається у воді. Його надлишок у питній воді може мати негативний вплив на здоров'я, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
«Черкаська область має поклади залізо-марганцевих руд, через що і марганець, і залізо (а часто і обидва ці мінерали разом) зустрічаються у питній воді. Основні родовища зосереджені в центральній та південній частині області, зокрема, в межах Черкаського, Золотоніського та Уманського районів», — пояснила фахівчиня.
За її словами, вміст заліза вище встановлених гігієнічних норм надає воді неприємний металевий смак і запах.
«Така вода може мати іржавий, бурий або чорнуватий відтінок, що робить її непридатною для споживання», — додала Наталія Видра.
За словами фахівчині, норма вмісту заліза, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,2 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 1,0 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом заліза може спричинити:
- нудоту, біль у животі, метеоризм;
- сухість, ламкість волосся, сухість шкіри, подразнення та алергічні реакції;
- втому, слабкість;
- закрепи або діарею.
Методи очищення води від надлишків заліза
За словами Наталії Видри, у домашніх умовах можливо застосовувати метод відстоювання води або аерації (окиснення киснем).
«Питну воду зберігають у хімічно інертному посуді (ємності з нержавіючої сталі, емальованих відрах тощо). Метод полягає у насиченні питної води киснем повітря. При цьому двовалентне залізо (розчинне у воді) окиснюється до тривалентного (нерозчинного у воді). У результаті залізо окислюється та перетворюється на нерозчинний іржавий осад у вигляді нальоту», — пояснила фахівчиня.
На підприємствах питного водопостачання ефект знезалізнення може досягатися шляхом розбризкування води з метою аерації у спеціальних пристроях — градирнях. При цьому осад збирається у спеціальному відстійнику або затримується на фільтрі.
Можливий і метод хімічного окислення, додала Наталія Видра:
«Для прискорення процесу окислення застосовують реагенти, такі як гіпохлорит натрію, перманганат калію або озон. Вони швидко переводять залізо до нерозчинної форми, у формі осаду. Після цього воду пропускають через фільтр, який затримує осад».
У деяких випадках застосовують іонний обмін. У такому випадку застосовують гранульовані іонообмінні смоли, які замінюють іони заліза на іони натрію.
«Такий метод ефективний для води з помірним вмістом заліза. Деякі іонообмінні смоли здатні видаляти марганець разом із залізом та іншими металами. Це ефективно для води зі змішаними забрудненнями», — розповіла Наталія Видра.
Також вона розповіла про те, як застосовують для очищення води мембранні технології:
«Зворотний осмос або нанофільтрація допомагають повністю видалити залізо разом з іншими домішками. Це високоефективний, але затратний метод, який часто використовують для очищення питної води в домашніх умовах».
Також, додала вона, можна застосовувати фільтрацію:
«Це використання фільтрів із каталітичними матеріалами (наприклад, діоксид марганцю). Також для покращення якості води використовують вугільні фільтри».
На Черкащині у трьох громадах питна вода не відповідає нормам за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками.
Про це свідчать результати досліджень, проведених із 2 по 6 березня, розповів Суспільному головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.
Як розповів Володимир Папач, фахівці відібрали із джерел та мереж централізованого водопостачання та дослідили 157 проб питної води за мікробіологічними показниками та 139 – за санітарно-хімічними.
«Відхилення від гігієнічних вимог за мікробіологічними показниками виявили в трьох (пробах у водогонах комунального підприємства «Благодар» села Громи Паланської ТГ (загальні коліформи) та села Косарі Кам'янської громади (кишкова паличка, загальні коліформи)«, — деталізував медик.
За словами Володимира Папача, також у двох пробах виявили відхиленян за санітарно-хімічними показниками – у водогонах комунального підприємства «Водоканал» у Корсуні-Шевченківському (загальна жорсткість) та комунального підприємства «Благодар» села Кочубіївка Паланської громади (нітрати).
Про результати досліджень поінформували Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області та голів зазначених громад, а керівникам водогонів направили відповідні пропозиції щодо проведення необхідних профілактичних заходів.
Будь-яких ускладнень санітарно-епідемічної ситуації, спалахів інфекційних захворювань, пов'язаних із питною водою та питним водопостачанням на території області не реєстрували.
Загальні коліформи і кишкова паличка — що варто знати
Загальні коліформи та кишкова паличка — це група мікроорганізмів, які використовують для оцінки якості води і є обов'язковими при проведенні досліджень за бактеріологічними показниками, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
«Їхня присутність вказує на можливе забруднення або порушення санітарно-гігієнічних норм, хоча самі вони можуть не бути безпосередньо патогенними, тобто за нормальних умов не викликають захворювань», — додала фахівчиня.
Наявність у воді загальних коліформ свідчить про:
- наявність застійних явищ у розподільній мережі водогону, особливо на тупикових ділянках, водогінних мережах будинків, що мають підкачку, водонапірних баках тощо;
- потрапляння зовнішніх забруднень у водогінну систему через зношеність або пошкодження труб.
Наявність кишкової палички у воді свідчить про органічне забруднення та вказує на можливу присутність патогенних мікроорганізмів.
«Така ситуація може виникнути внаслідок порушення герметичності водогонів, коли є тріщини чи розриви. Також це може бути через недотримання санітарних норм при будь-яких профілактичних роботах на водогінній мережі або неякісне очищення та знезараження питної води», — пояснила Наталія Видра.
Можуть призвести до смерті — чим небезпечні нітрати
Нітрати у питній воді становлять загрозу для здоров'я людини, якщо їх концентрація перевищує безпечні норми, зазначила Наталія Видра.
«Згідно з гігієнічними вимогами, допустимий рівень нітратів у питній воді не повинен перевищувати 50 мг/л. В організмі людини нітрати під впливом кишкової мікрофлори перетворюються на нітрити, які своєю чергою, потрапляючи у кров, блокують гемоглобін еритроцитів, утворюючи метгемоглобін. Метгемоглобін не здатний переносити кисень, що призводить до кисневого голодування тканин організму. Таке захворювання називається водно-нітратною метгемоглобінемією», — пояснила вона.
«У дітей, особливо до трьох років, які перебувають на штучному вигодовуванні і при цьому вживають питну воду із підвищеним вмістом нітратів, таке кисневе голодування має важкий перебіг і може призвести навіть до летальних наслідків».
Окрім того, надмірне довготривале надходження до організму людини нітратів може спричиняти загальну інтоксикацію. Вони проявляються у вигляді головного болю, втоми, зниження імунітету, розладів системи травлення, а також сприяють розвитку онкологічних захворювань через перетворення нітратів на нітрозаміни — канцерогенні речовини, що підвищують ризик раку шлунка та інших органів.
Найбільш чутливими до вмісту нітратів є :
- немовлята (особливо в перші три роки життя);
- люди з анемією або серцево-судинними захворюваннями;
- люди з хворобами нирок та дихальної системи;
- вагітні жінки;
- люди з ослабленою імунною системою.
Звідки беруться нітрати у воді
«За результатами моніторингових досліджень питної води лабораторіями нашої установи підвищений вміст нітратів реєструють в основному у зразках питної води з нецентралізованих джерел водопостачання, тобто криниць, каптажів та індивідуальних артсвердловин», — пояснила Наталія Видра.
Основними джерелами потрапляння нітратних сполук до підземних вод є:
- хаотична забудова присадибних ділянок, без дотримання санітарних розривів від можливих джерел забруднень;
- відсутність належної санітарної інфраструктури: вигрібні ями, господарські споруди, гноярки, їх неналежне обладнання і утримання (за звичай неподалік від джерел водопостачання);
- неправильне зберігання та використання азотних добрив, неконтрольований витік стічних вод із каналізаційних систем.
Перевищення показника вмісту нітратів може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям, тому важливо перевіряти якість води, особливо в сільській місцевості, де використовуються приватні криниці або свердловини, зазначила медикиня.
Чим небезпечна загальна жорсткість води
Як розповів лікар з комунальної гігієни відділу епідеміологічного нагляду та профілактики неінфекційних захворювань Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Анатолій Ілляшенко, жорсткість води — це вміст солей кальцію і магнію у питній воді.
Тривале споживання питної води з підвищеним рівнем загальної жорсткості може у чутливих осіб спричинити тимчасові порушення роботи шлунково-кишкового тракту (зокрема діарею), а також сприяти формуванню сечокам'яної хвороби (уролітіазу). Крім того, така вода здатна викликати подразнення та сухість шкіри, появу лупи на шкірі голови.