Мережу із 81 профільного ліцею планують створити у 52 громадах Черкащини. Нині вони в процесі трансформації і мають запрацювати до 2027 року.
Такі зміни передбачені законопроєктом про формування мережі ліцеїв, який у Верховній Раді зареєстрували 18 березня, розповів Суспільному начальник обласного управління освіти і науки Валерій Данилевський.
Семирічний Тимур Майстренко — другокласник одного із закладів освіти у Шполі. Частина його однокласників — це друзі ще з дитячого садочка, тому всі тут товаришують. В інший заклад переходити не дуже хочуть:
"Я найбільше я люблю вирішувати приклади в школі", — розповів школяр про уроки математики. Якщо класом, то можна перейти, а якщо хтось один, — то ні".
Вчителька Віра Цвіркун у школі працює з 2008 року. У її класі нині 21 учень. Вчителька вважає, що найкращим варіантом для них надалі буде перехід гуртом.
"Тому, що вони всі здружилися і їм буде легше там перебувати, тому що, ви розумієте що це інша школа, інші вчителі, інше оточення. Якщо вони підуть звичайно колективом сформованим, їм буде легко там прижитися. Я їх дуже люблю, я до них дуже звикла, із своїми дітками я звичайно хотіла б перейти".
З її слів, варіанти подальшого працевлаштування вчителів початкової ланки поки на стадії обговорення. Батьки новину про такі зміни у закладі сприйняли по-різному, розповіла матір третьокласника Людмила Камінська:
"Уже сформований колектив і якщо цей колектив потрібно буде розділити, то потрібно буде адаптувати дитину до цього переходу. Я теж зі своєю дитиною це обговорювала, звісно трішки він лякається цього, бо для кожної дитини це психологічна травма, просто треба правильно дитині все пояснити, обґрунтувати. Я думаю, що буде все добре".
Такі зміни у ліцеї сприйняв позитивно десятикласник Руслан Пшеничний:
"Усі діти різні, у кожного свій напрям: хтось математичний, хтось філологічний, комусь більше біологія, хімія, тобто кожен зможе вивчати у вузькому напрямку такі предмети. І це буде максимально позитивно. Коли ми навчаємось ось так як зараз, увага розсіюється, всі предмети, бо кожному потрібно приділяти увагу. А якщо буде по профільному, а якщо можна приділяти більше уваги тому, що в тебе виходить краще".
Учні в академічному ліцеї зможуть навчатися в сучасних умовах, пояснила заступниця директора з виховної роботи Лариса Кухар:
"Ліцей справді дасть можливість кожному учню знайти себе, дасть можливість отримати саме знання з тих предметів, які знадобляться нашим випускникам у майбутньому. Хочеться, щоб діти починали навчання і закінчували в одному освітньому закладі. Але якщо це буде в майбутньому краще для дітей, які будуть навчатися в ліцеї для старшокласників, ну то я думаю що ці зміни не вплинуть".
Нині у школі навчається 501 учень, з яких 168 — у початковій ланці, розповів директор Анатолій Осадчий. Це діти 1-4 класів, усіх їх переведуть в інші заклади освіти. А до решти учнів середніх та старших класів приєднаються діти з інших шкіл. Цей заклад вибрали в проєкті як майбутній єдиний академічний ліцей, він розпочне роботу у 2027 навчальному році. Найперше тут хочуть покращити матеріально-технічну базу.
"У цьому році в нас вже є деякий досвід, ми створили осередок по захисту України і на основі цього осередку ми побачили, що зараз цей етап, коли дитина дивиться на інтерактивну дошку, на екран монітора, він вже пройшов. Зараз настав такий час, що дітям хочеться щось зробити своїми руками, а для цього потрібно створювати лабораторії. В першу чергу STEM-лабораторії, а далі предмети природничого циклу, фізика, хімія. Але створити такі лабораторії, — це дуже дороге задоволення. Скажімо, кабінет фізики, на перший погляд, це три з половиною — пʼять мільйонів, це без ремонту".
Обговорювали це рішення із директорами, вчителями та батьками, розповіла начальниця відділу освіти Оксана Різник. При виборі єдиного ліцею враховували і його місцерозташування, наявність сучасного спортивного майданчика, укриття, кадровий потенціал педагогічного колективу, а ще кількість учнів, яких зможуть прийняти. А це — 960 дітей.
"У нашій громаді станом на сьогодні навчається три тисячі 206 діток. Початкові класи нам доведеться переформатовувати. З 1 вересня 2026 року ми призупиняємо набір до 1 класу саме в цьому ліцеї. І дітей будемо переводити в школи разом з учителями. Для того, щоб в інтересах дітей було менш психологічно травматичним. Станом на сьогодні ми плануємо навчання для 5-9 класів, 10-12 класів. Це саме на сьогодні. Але поступово будемо перетворювати на єдиний простір — ліцей саме для першої ланки 10-12".
У тих школах, які будуть реорганізовані, дітей будуть підвозити шкільними автобусами, додала Оксана Різник.
Та ситуація з кількістю таких закладів до початку 2027 навчального року може суттєво змінитися, додав начальник обласного управління освіти і науки Валерій Данилевський.
"Сьогодні у зв'язку з різними обставинами, з міграцією дітей і з тим, що є певні обставини в громадах, реально таких ліцеїв, які на сьогодні можуть функціонувати в тих обсягах і в тих вимогах, які є сьогодні ставить життя, їх буде приблизно 64".
З його слів, реформа передбачає, що можуть бути кілька видів навчальних закладів.
"Зокрема, це гімназія і ліцеї. В гімназії передбачається, що має бути молодша шкільна група і середня ланка. Ліцей — це вже профілізація, це вже старша ланка. Тому фактично майже в кожній громаді залишається навчальний заклад. Буде там або початкова школа, або класична гімназія, де початкова і середня ланка, тобто діти вчитимуться до певного віку. І далі, коли вже буде поглиблене вивчення певних предметів, вони визначатимуться, в який ліцей вони під'їжджатимуть, або де вони перебуватимуть".
Зі слів Валерія Данилевського, не слід забувати й про те, якщо в школі буде менше ніж 45 учнів, держава не буде спрямовувати освітньої субвенції на утримання цього закладу. Тоді у громади лишиться два варіанти — фінансувати його власними силами або ж створювати визначену законом мережу профільних класів.
"Якщо наповненість класів буде відповідна, якщо буде гарно продумана мережа, то фактично затрати громад на отримання такої школи, або ліцею, або гімназії будуть незначні. Якщо ж десь будуть недопрацювання, або розрахунки будуть невірні, тоді навантаження буде лягати значно більше на громаду. Але якщо громади спроможні, вони можуть свідомо йти на такі кроки і просто дофінансовувати ту освіту в тому вигляді, який ви не хочете в себе бачити".
Заступник голови комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин пояснює, чому цей законопроєкт важливий:
"У нас величезні освітні розриви між сільською територією і містами. І не діти винні, що неможливість обрати профіль, а в нас є території сільські, де на декілька районів немає жодного класу природничого спрямування. Тобто ці діти не будуть обирати професію інженера, не будуть отримувати якісь можливості, які пов'язані з цими циклами. У нас в сільській місцевості в купі областей 35% вчителів, тобто кожен третій фактично, викладають три і більше предмети. Це ж не від того, що це від гарного життя, як то кажуть, і люди просто так класно вміють викладати три предмети. Це від того, що не вистачає вчителів і більшою мірою це якраз теж природничо-математичний цикл. Іноземна мова дуже часто там теж. Це призводить до того, що наші діти менш конкурентно здатні".
Експерт з питань освіти асоціації міст України Михайло Гончар додав:
"Можливо, ми будемо вести дискусію із комітетом профільним освітянським, із Міністерством освіти, можливо, знайти якийсь компромісний варіант перехідного періоду, який би дав можливість тим громадам, які через виклики війни сьогодні не готові втілювати реформу, або не можуть її втілювати. І в тих громадах, де існує певна дискусія суспільна, дати їм можливість знайти цей компроміс".
З його слів, у зв'язку з тим, що триває процес моделювання майбутньої мережі профільних ліцеїв і немає конкретних цифр, скільки потрібно ще збудувати укриттів там, де їх немає. Також не відомо, скільки потрібно придбати шкільних автобусів та скільки збудувати пансіонів.
Зі слів Сергія Колебошина, по Україні 16 областей затвердили перспективні плани мережі.
"Ми зараз в режимі дуже складних і великих консультацій з різними стейхолдерами, і законопроєкт ми поки не рухаємо, він поки що лежить в комітеті, і тривають великі дискусії.
Йдеться про те, що якщо в громаді в нас немає академічної ланки, а є перший перші-дев'яті класи, то він буде спокійно фінансуватися з освітньої субвенції. Нікому в голову не лізе, щоб не фінансувати початкову школу або базову школу. Йдеться про те, що якщо в вас не вистачає контингенту 10-12 класу, то тоді на території громади не буде створений такий ліцей, а він буде один на декілька громад. І, вочевидь, якщо таке рішення буде прийняте, то треба буде вносити купу змін до інших законів про взаємодію громад, про співфінансування, бо діти з різних громад. Це вже окремий шлях, який ми будемо проходити, коли буде зрозуміла остаточна конфігурація цих законопроєктів".
