27-річний черкаський рятувальник Сергій Муха був одним із перших, хто приїхав до зруйнованого російською ракетою готелю в центрі Черкас у 2023-му. Він надавав допомогу людям у дворі черкаської багатоповерхівки після атаки ударними дронами у квітні 2026 року та виїздив на евакуацію мешканців дев'ятиповерхівки у Смілі, куди влучив безпілотник місяць тому.
Суспільному Сергій Муха розповів: з дитинства мріяв рятувати людей. Він вже понад п'ять років працює начальником рятувального відділення Державної служби з надзвичайних ситуацій.
«Це була мрія дитинства, я з дитинства допомагаю людям. Стараюсь допомагати. Я знаю, що я роблю щось цінне».
За словами рятувальника, перший робочий виїзд був у 2021-му, тоді в лісі травмувався чоловік, розповів Сергій Муха:
«Лісник різав дерево і на нього воно дерево. Але поки ми приїхали, його вже дістали і там надали медичну допомогу».
Тоді хвилювався за кожне рішення, зазначив рятувальник. Нині діє за відпрацьованими алгоритмами: ще до виклику має перевірити спорядження і зв'язок з диспетчером:
«Якщо трапляється виклик, надходить заявка — диспетчер нам повідомляє адресу, коротко зміст події, яка трапилась. Найтяжче бачити — це коли дитина потрапила в небезпеку, це напевно кожен рятувальник скаже».
Його спеціалізація — газодимозахисна служба. Нові завдання в роботу служби з надзвичайних ситуацій принесло повномасштабне вторгнення Росії в Україну, розповів пан Сергій. Він брав участь у виїздах на зруйновані будинки, деблокував людей із завалів, працював після ударів по критичній інфраструктурі:
«Виклики стали складніші. Наприклад, як виїжджаємо на зруйнований будинок, потрібно деблокувати людей із-під завалів — це вже наший новий досвід. Були також багато викликів на будинки, які були зруйновані, на ТЕЦи, на Чорнобильську АЕС їздили — працювали на саркофазі».
У таких ситуаціях на емоції немає часу, зазначив рятувальник:
«Я розумію, що на страх в мене немає часу, я маю приймати швидке рішення і зразу надавати допомогу. В першу чергу треба контролювати свою безпеку і безпеку своїх хлопців. Щоб під час виконання завдань ніхто не постраждав».
Емоційне розвантаження — після, розповів Сергій Муха. Хлопці підтримують один одного, жартують. Показав кімнату відпочинку: там можна прилягти. На стінах — фото, зроблені рятувальниками:
«Тут, наприклад по черкаському готелю "прилетіло", там — по Трипільській ТЕЦ, там — по Зміївській ТЕЦ. Є фотографії, де проводили навчання по спуску потерпілого через переправу», — пояснив рятувальник.
Сергій залишає роботу там, де закінчується його зміна. З колегами не прощаються, бо така традиція:
«Ми як не прощаємося, але можемо сказати: сухих, живих. Свою професію не змінив би. Я так само ішов би цим шляхом. Ну, мені це подобається. Це моє покликання».