"Це буде рік оптоволокна", — в березні 2025-го казав командир 20-го окремого полку безпілотних систем "К-2" Кирило Верес. Цю думку він висловив на тлі виходу Сил оборони з Курської області. Велику роль в останній фазі російського наступу на цій території відіграли саме дрони на оптоволокні, говорять військові з якими поспілкувалось Суспільне. Про те, що такі дрони стали "великою проблемою для ЗСУ", заявляв і головнокомандувач Олександр Сирський. Розповідаємо, в чому їхня особливість, як вони впливають на фронт та чи можливо їм протидіяти.
Як працюють дрони на оптоволокні
Більшість дронів керується переважно через радіозв'язок, який встановлюється між двома антенами — одна на БПЛА, інша — у пілота. Чим потужніша перша антена, та чим вище розташована друга, тим краще буде якість звʼязку (і дальність польоту дрона).
За час повномасштабного вторгнення й Україна, і РФ навчились протидіяти таким БПЛА засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ), які "глушать" звʼязок та збивають дрони з курсу. З минулого року на фронті почали зʼявлятись дрони з іншою системою звʼязку, що нівелює проблеми з РЕБ. Замість антени в них — котушка з оптоволоконним кабелем. У цивільному житті його використовують для прокладання інтернету до будинків та квартир. Оптоволокно дає кращу швидкість і якість звʼязку, а головніше — заглушити його РЕБом не вийде, бо в цій технології не використовуються радіохвилі.
Дрони на оптоволокні можуть працювати поза межами радіогоризонтуПряма видимість дрона для радіосигналу, але їхня дальність польоту обмежена довжиною кабелю — такі українські БПЛА, наприклад, можуть літати до 20 км по прямій (радіокеровані дрони літають в радіусі 20 км від оператора).
Котушка з кабелем робить дрон важчим, відповідно, або сам БПЛА має бути більшим, або вага вибухівки, яку до нього кріплять, меншою. Виробники таких дронів орієнтуються на мінімальну вагу вибухівки у 2 кг — менша не дозволяє ефективно знищувати техніку. Через збільшений розмір дрона, при польоті зʼявляється парусність — сильний опір повітря, що також впливає на льотні характеристики.
Але, за словами командира 427-го окремого полку безпілотних систем "Рарог" Олега Гуйта ефективність оптоволоконного БПЛА нівелює ці недоліки — такі дрони обходять РЕБи, встановлені на бронетехніці, та безперешкодно маневрують навколо неї, аби знайти оптимальний курс для ураження:
"Ми використовуємо 10-17 звичайних дронів, щоб знищити танк, обшитий "мангалами". На оптоволоконній системі нам для цього потрібно два дрони, адже можемо ідеально поцілити в люк".
Хто був першим
Вперше цю технологію запропонували у 2023-му саме в Україні, говорить заступник директора компанії з виробництва РЕБ Анатолій Храпчинський, проте її не стали розвивати, адже на той час не розуміли, як такі дрони використовувати у бойових умовах. Зокрема було не ясно як кабель може залишитися цілим протягом польоту БПЛА. За словами радника президента України зі стратегічних питань Олександра Камишіна тоді ідея дронів на оптоволокні "не знайшла підтримки", а країна зосередилася, зокрема, на масштабуванні загального виробництва дронів.
Врешті цю технологію впровадила Росія. Вперше українські військові помітили такі БПЛА на фронті в березні 2024-го. З літа того року росіяни їх використовують масово, говорить Тетяна Руда, керівниця R&D центру "Дронаріум". Як приклад застосування вона наводить бої в Курській області — коли в березні армія РФ звузила там українські фланги й російські дрони на оптоволокні змогли долітати до дороги Суми-Суджа, вони почали вибивати захищену РЕБами логістику ЗСУ, що стало однією з причин відходу Сил оборони з тієї ділянки фронту.
"Раз на 3-5 хвилин один дрон на оптоволокні завжди пролітав. Він вилітав з яру і виходив на трасу. А далі по ній летів. Техніки нам напалили багато", — згадує сапер із позивним "Панда", який одним з останніх виходив із Суджі.
Так само, за словами Олега Гуйта, російські дрони на оптоволокні зараз працюють і на інших ділянках фронту.
Протидія дронам на оптоволокні
Військові, з якими поспілкувалось Суспільне, пояснюють, що поки немає ефективних рішень, як протидіяти оптоволоконним дронам. Заступник директора компанії з виробництва РЕБ Анатолій Храпчинський пояснює, що складність обумовлена зокрема тим, що такі системи мають складатися з декількох елементів — модулів виявлення дрона і його знищення.
"Від цього оптоволокна ніякого порятунку, окрім як натягувати сітки вздовж доріг", — говорить "Руна", артилеристка 56-ї окремої мотопіхотної бригади.
Йдеться про певні коридори з сіток, якими захищають дороги. FPV-дрони — і радіоелектронні, і на оптоволокні — в них плутаються та не можуть долетіти до техніки. Вперше такі сітки почали використовувати росіяни. Наприклад кілька кілометрів такого прикриття армія РФ побудувала на дорозі з Бахмуту до Часового Яру. Пізніше так захищатися почали й ЗСУ.
Чому Україна відстає від РФ
Головною причиною чому Росія випередила Україну у застосуванні оптоволоконних дронів, і експерти, і чиновники називають брак фінансування. Про це зокрема каже керівниця кластера BRAVE1 Наталія Кушнерська: "Так відбувається з багатьма рішеннями й технологіями, які народжуються в Україні. Ворог швидко це копіює і масштабує".
На початку квітня головнокомандувач Олександр Сирський сказав, що Україні потрібно близько трьох місяців аби наростити виробництво оптоволоконних FPV до такої кількості, аби "позбавить ворога переваг".
Голова Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов говорить, за перші чотири місяці цього року Україна має закупити до 300 тисяч дронів на оптоволокні із загальних 2,3 мільйона FPV, які планують придбати цьогоріч. Ця цифра може змінюватись, залежно від запиту військових. "Зараз є певна проблема на боці пропозицій. Багато виробників лише зараз налаштовують відповідні виробництва. Зокрема, є проблема з якістю котушок", — додає Жумаділов.
Але швидко перелаштувати виробництво на оптоволоконні дрони — складно, вважає директор однієї з українських компаній з виробництва БПЛА Євген. Потрібно закуповувати коштовне обладнання, шукати спеціалістів, які можуть працювати з оптоволокном. Лише доставка оптоволоконного кабелю з-за кордону триває близько двох місяців. Переважно, його привозять з Китаю, де він і виготовляється. В Україні також є виробництво оптоволокна, проте в обмеженій кількості.
"Нам потрібні специфічні верстати, потрібна технологія намотки кабелю, потрібно якимось чином робити пластикові корпуси", — говорить Євген.
Його компанія почала розробляти дрони на оптоволокні з серпня минулого року за власною ініціативою. На той час, каже він, ні військові, ні держава до них не звертались. Причиною цього Євген називає вартість FPV на оптоволокні: "Важко пояснити закупівельнику чому твій виріб кращий, і чому він має витратити вдвічі більше грошей".
Міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін каже, активне контрактування дронів на оптоволокні розпочалось тільки у березні 2025 року: "Була потреба і запит від Збройних сил України, Генерального штабу. Вони передали її на Агенцію оборонних закупівель. Агенція законтрактувала, і зараз почалися планові постачання дронів на оптоволокні. Все відбувається від запиту військових, і зброярі адаптуються до нього".
Пріоритетом в замовленні є дрони на оптоволокні, які здатні летіти на 20 км, додає Сметанін.
За словами Кушнерської, нині розробкою оптоволоконних дронів займаються понад 30 українських виробників. Окрім цього, Україна почала розвивати й наземні роботизовані системи на оптоволокні. Кластер BRAVE1, який очолює Кушнерська, тестував котушки для оптоволокна від українських компаній. 15 з них вдало подолали відстань у 20 км з перешкодами.
Чи зникнуть радіокеровані дрони
Військові та експерти, з якими поспілкувалось Суспільне, запевняють, що дрони на оптоволокні не зможуть повністю замінити радіокеровані БПЛА, адже все ж мають обмеження по дальності польоту, гіршу маневровість та швидкість.
"Виходячи із завдання військові будуть використовувати оптоволоконні, або радіокеровані дрони, а також обидві технології можуть працювати у звʼязці — наприклад, дрон-розвідник на радіосигналі та ударний БПЛА на оптоволокні", — говорить керівниця R&D центру "Дронаріум" Тетяна Руда.
Загалом, оптоволокно розглядається як тимчасове рішення, пояснює Наталія Кушнерська, адже технології на полі бою працюють протягом 3-6 місяців, після чого їх потрібно доопрацьовувати, або взагалі змінювати.