Президент Франції Еммануель Макрон підтвердив позицію Франції щодо мирного процесу на Близькому Сході та наголосив на важливості визнання Палестинської держави.
Про це він написав в Х.
"Я читаю тут усілякі речі про наші наміри щодо Гази. Ось позиція Франції – вона зрозуміла: Так миру. Так безпеці Ізраїлю. Так палестинській державі без ХАМАСу. Це вимагає звільнення всіх заручників, тривалого припинення вогню, негайного відновлення гуманітарної допомоги та пошуку політичного рішення про створення двох держав. Єдиний можливий шлях – політичний", — написав Макрон.
За словами президента, він підтримує "законне право палестинців на державу та мир", і "право ізраїльтян жити в мирі та безпеці, визнаних їхніми сусідами".
"Майбутня конференція щодо рішення про створення двох держав у червні цього року має стати переломним моментом. Я роблю все можливе з нашими партнерами для досягнення цієї мети миру. Нам це дійсно потрібно. Не піддаваймося на легкі шляхи і провокації. Не дозволяймо поширюватися дезінформації та маніпуляціям", — написав він.
Визнання Палестини як окремої держави
Наприкінці квітня верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що до кінця травня Палестину визнають кілька країн Євросоюзу. Станом на початок травня серед європейських держав незалежність Палестини визнавали: Болгарія, Угорщина, Кіпр, Мальта, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія, Швеція, Іспанія, Ісландія та Норвегія.
Україна як член ООН визнала Палестину, ще перебуваючи у складі СРСР – це відбулося у 1988-му. Палестина ж визнала незалежність України у 1992 році. Проте Україна не визнала ХАМАС терористичною організацією, яка контролювала Сектор Гази до початку там операції Армії оборони Ізраїлю.
Читати ще
Вірменія визнала ПалестинуЩо відомо про угоду щодо припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАСом
7 жовтня 2023 року угрупування ХАМАС вторглося на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Через військові дії в палестинському анклаві сталася гуманітарна криза та загинули сотні людей. Ізраїль звинувачує ХАМАС у небезпеці, який він становить для країни.
15 січня 2025 року Ізраїль та ХАМАС уклали угоду щодо припинення вогню, яке почало діяти 19 січня 2025 року. Угода складається із трьох послідовних етапів. У першому етапі йдеться про повне припинення вогню, виведення ізраїльських військ із густонаселених пунктів Сектору Гази та звільнення частини заручників.
Другий етап передбачатиме подальше звільнення заручників й повне виведення військ, а третій етап — початок відновлення Гази. CNN пише, що другий і третій етапи будуть узгоджені під час першої фази. Ці переговори почнуться на 16-й день після реалізації угоди.
18 березня 2025 року Сили оборони Ізраїлю та Сили безпеки Ізраїлю заявили про відновлення вогню у Секторі Гази. За ніч вони обстріляли інфраструктуру, яка належить угрупуванню ХАМАС. Палестинська влада повідомила про понад 400 загиблих, включаючи жінок і дітей.