14 червня відзначають Всесвітній день донора крові. В Україні дефіцит донорської крові, який був і раніше, значно зріс після початку повномасштабного вторгнення Росії. Усунення міфів про донорство та правильна підготовка до нього допомагають центрам крові працювати прогнозовано. Адже, крім поранень через обстріли, лишаються інші потреби в плазмі крові та її компонентах: онкозахворювання, планові операції, переливання породіллям тощо. Суспільне разом з платформою "Бережи себе" розповідає, як правильно донатити кров.
Хто може стати донором крові
В Україні здати кров можуть здорові люди віком від 18 років і вагою від 50 кг (в окремих клініках, наприклад, у Львівському обласному центрі служби крові, приймають від 55-60 кг).
Є перелік тимчасових та абсолютних протипоказань до донорства. Тимчасово не можна здавати кров людям, які перенесли інфекційні захворювання (ГРВІ, коронавірус, бруцельоз, туберкульоз, малярію, специфічні лихоманки тощо), вагітним (обмеження 6 місяців після пологів або переривання вагітності), та тим, хто зробив щеплення живою вакциною (4 тижні).
Абсолютні протипоказання — це, зокрема, серцево-судинні захворювання, рак, гепатити B і С, ВІЛ, лікування інсуліном, перенесена ампутація чи трансплантація органу.
Як підготуватися до донації
Окремого меню чи дієти спеціально для донорів крові немає. Проте є певні настанови за групами продуктів і загальні рекомендації. Потрібно виспатися в день здачі крові, підтримувати водний баланс та з’їсти вранці сніданок, насичений вуглеводами та залізовмісними продуктами. Це дасть змогу підтримати сталий рівень глюкози в крові під час процедури.
Перед забором крові утримайтеся від:
- куріння — за 2 години;
- алкоголю — за 1-2 доби;
- ліків — 72 годин;
- енергетичних напоїв — 48 годин;
- копченої, гострої, пряної та смаженої їжі, снеків, соусів, буряку, ковбас — 48 годин;
- якщо каву п’єте регулярно, можна вживати й у день донації, але краще утриматись, щоб звужування судин не утруднювало забір крові.
Поради після забору крові
Щоб швидко відновитись, варто робити таке:
- не навантажуйте себе фізичними вправами 12 годин після донації;
- кілька годин після не вживайте каву, енергетичні напої, міцний чай;
- перші дві доби пийте багато рідини;
- вживайте залізовмісні продукти, щоб посилити відтворення запасів феритину, гемоглобіну та еритроцитів;
- не вживайте разом із залізовмісною їжею каву, чай, молоко, кефір, трав’яні напої — це погіршує всмоктування заліза в кишківнику;
- якщо курите, утримайтесь принаймні 2 години після донації.
Міфи про донорство крові
Може здаватися, що здати кров — боляче, важко, для цього потрібні надвимоги та складна підготовка, що будуть негативні наслідки для здоров’я. Медична платформа "Бережи себе" разом з громадською організацією "Агенти крові" розвінчали низку міфів про донацію крові.
- Це боляче. За відчуттями забір крові майже не відрізняється від аналізу крові з вени. Для того, щоб дізнатися свої відчуття від уколу голки, достатньо вщипнути шкіру на внутрішній поверхні ліктя.
- Ризик заразитися сифілісом, ВІЛ та гепатитами. По-перше, донорів перед процедурою перевіряють на ці хвороби, по-друге, для маніпуляцій використовують стерильні та одноразові голки та контейнери для крові.
- Людина втратить багато крові, це позначиться на її здоров’ї. У донорів беруть лише безпечну кількість крові. Стандартно — 450 мл. Загальний обсяг крові в організмі дорослої людини коливається від 4,5 літрів (у жінок) до 6 літрів у чоловіків. За 20 годин організм відновить втрачену плазму, на еритроцити піде трошки більше часу. Кров доволі швидко оновлюється з депо (так називають венозні судини деяких органів і тканин, які містять великі об’єми крові).
- Після донації треба брати вихідний. Це не так. Після донації людина не потребує тривалого відпочинку. Варто одразу після забору крові відпочити 10-15 хвилин, уникати важких фізичних навантажень протягом дня й дотримуватися простих рекомендацій щодо харчування.
- Донором не може бути людина, яка курить, вживає алкоголь чи їсть жирну їжу. Це не так, варто лише дотримуватися правил споживання за 3 дні до донації.
- Ті, кому не дозволили здати кров зараз, не можуть допомогти. Переважно це лише тимчасове обмеження. Можна усунути причину “відводу” чи вичекати певний час після хвороби та піти спробувати ще.
- Кров поширених груп не потрібна. Потреба в крові різних груп і резусів є завжди. Логічно, що хворих із поширеною групою крові так само більше, як і потенційних донорів.
- "Мене не зачепить і не стосується переливання крові". Ніхто не застрахований від надзвичайних ситуацій. За статистикою ВООЗ, кожна третя людина протягом життя потребує переливання крові.
- Однієї донації від людини за життя вистачить. Регулярне донорство важливе, бо дозволяє спрогнозувати роботу центрів крові та створювати резерв. Крім того, регулярне донорство покращує показники крові, бо людина до нього готується, веде відповідний спосіб життя.
- "Я живу далеко від фронту, тому моя кров не допоможе". Кров завжди потрібна. По-перше, у тилових містах можуть лікуватися поранені військові та цивільні. По-друге, з таких міст кров можна перевезти у прифронтові міста. По-третє, навіть у мирний час донорська кров необхідна для планових операцій.
- Кров треба здавати лише в надзвичайних ситуаціях, бо вдасться врятувати більше людей. Кров потрібна пацієнтам цілий рік. Щодня тисячі онкохворих пацієнтів, важких породіль, поранених військових чи цивільних потребують донорської крові.
- Донорами мають бути 100% населення. Україні потрібно 3 донори на 100 людей. Навіть якщо в кожному 16-поверховому будинку знайдеться 8 донорів, система крові справно працюватиме.
- Не можна хвалитися, що став донором, це соромно. Якщо розповісте про досвід донорства знайомим, друзям, колегам, дасте їм мотивацію.
