11 лютого Верховна Рада підтримала покупку двох реакторів з Болгарії російського виробництва. Їх планують встановити на Хмельницькій АЕС, щоб запустити 3 і 4 енергоблоки. Ціна угоди — близько 600 млн євро, а загалом на запуск двох енергоблоків мають витратити близько 160 млрд грн. В Енергоатомі говорять, це може стати наймасштабнішим проєктом незалежної України. Звідки на нього будуть брати гроші, чому Україна купує реактори саме російського виробництва та чому частина експертів та депутатів не підтримують будівництво — розповідає Суспільне.
Недобуд на Хмельницькій АЕС
Перший енергоблок на ХАЕС запустили у 1987-му, за рік після аварії у Чорнобилі. Добудувати решту завадили екопротести, що спалахнули у Нетішині — місті, поруч з яким розташована Хмельницька АЕС. Тоді Верховна рада УРСР запровадила мораторій на будівництво нових атомних електростанцій. Проте вже у жовтні 1993-го його скасували.
За 11 років на ХАЕС запустили другий енергоблок. Роботи над третім (готовий на 75-80%) та четвертим (готовий на 25-30%) блоками поновлювали декілька разів. Якийсь час планували, що це буде робити російський "Росатом", але у 2014-му, після нападу Росії, Україна розірвала договір.
Наступного разу до ідеї повернулися у 2018-му. Виготовленням реакторів мала займатися чеська компанія Skoda JS (згодом зʼясувалося, що вона підпорядковується російському "Газпрому"). У 2019 році президент Порошенко доручив Верховній раді розглянути законопроєкт про добудову енергоблоків на ХАЕС. Але вона не встигла цього зробити — Порошенко програв на виборах президента Володимиру Зеленському, а за пару місяців після цього в Україні переобрали парламент.
Вчергове питання добудови ХАЕС зʼявилося під час повномасштабного вторгнення, але вже з реакторами з Болгарії. У липні 2023-го, в день візиту президента Зеленського до Софії, місцевий парламент дозволив продати Україні два реактори ВВЕР-1000, які раніше Болгарія купувала у Росії. Кілька джерел Суспільного в енергетичному секторі припустили, що домовлявся про це особисто Зеленський. Купити ці реактори Київ має до 11 березня 2025 року.
Нинішній план добудови ХАЕС, за словами міністра енергетики Германа Галущенко, такий: 3-й енергоблок мають збудувати за 3 роки, 4-й — за 4 роки, робити це буде "Енергоатом", орієнтовна вартість проєкту — близько 160 млрд гривень, а Україна від цього отримає додаткові 2,2 ГВт енергії.
Закон про добудову
Щоб запустити процес, у квітні 2024-го уряд подав до Верховної ради законопроєкт про добудову енергоблоків. Але його досі не винесли на голосування — не вистачає голосів "за".
Проте в парламенті підтримали інший законопроєкт, який дозволяє Україні купити ті самі болгарські реактори. Джерела Суспільного у фракції "Слуга народу" та профільному комітеті пояснюють, що це рішення — компромісне і виникло начебто через тиск Офісу президента, де наполягали підтримати будівництво на ХАЕС.
Ідею відокремити купівлю реакторів від всього проєкту добудови на обговореннях запропонували депутати від "Слуги народу" Андрій Жупанин і Анастасія Радіна та Ярослав Железняк від "Голосу", сказало нам кілька джерел в Раді. Жупанін це заперечив у коментарі Суспільному.
Железняк та Радіна публічно виступали проти будівництва та голосували проти законопроєкту. "Ми обговорювали цю ідею. Стало зрозуміло, що президент хоче купити (реактори — ред.). Депутати сказали: "Хочете купити? Пишіть закон", — переповідає ту розмову один з її учасників. Як він пояснює, депутати пішли на компроміс щодо окремого законопроєкту, адже купівля реакторів — прозора транзакція, яку можна відслідкувати, на відміну від повного будівництва АЕС, де багато закупівель можуть бути засекреченими.
"Чи в ситуації, коли було бажання, скажімо так, отримати рішення про дозвіл на будівництво, яке коштує невідомо скільки, і може розтягнулось на роки... Чи в цій ситуації рішення про закупівлю є меншим ризиком? Безумовно, є. Чи від цього рішення про закупівлю стає прекрасним? Ні, не стає", — сказала Суспільному Радіна.
Але новий законопроєкт зрештою для цього не писали — внесли дві правки в законопроєкт, що спрощував "умови ведення господарської діяльності". На той момент він вже пройшов перше читання. Першою з правок видалили старий текст законопроєкту, другою — змінили назву закону. "З регламентної точки зору — це нонсенс. Тому що концепція регламенту передбачає, що ми в першому читанні голосуємо концептуально за законопроєкт, а в другому виправляємо правками", — говорить членкиня комітету з питань енергетики Інна Совсун.
Цей законопроєкт ухвалили 11 лютого. За кілька днів до голосування Володимир Зеленський вперше заявив, що підтримує добудову Хмельницької АЕС. За його словами це "є ключем до енергетичної незалежності України".
Проте, президент досі його не підписав. Одна з причин цього — блокуючі постанови, які подали понад 10 депутатів. На їхню думку, законопроєкт ухвалювали з порушеннями. Тепер Верховна рада має підтримати або відхилити ці постанови, щоб документ скерували на підпис президенту.
Чому депутати не голосують за добудову ХАЕС
За словами заступника голови комітету з питань енергетики Олексія Кучеренка, депутати розглянуть законопроєкт про добудову ХАЕС не раніше кінця травня цього року. Не проголосували за нього досі через низку причин.
По-перше, через підозри в корупції в енергетичних відомствах та "Енергоатомі" — компанії, яка мала отримати гроші на будівництво та займатися ним. Цю причину однією з головних називає частина депутатів — як опозиційних, так і з монобільшості. Їхню думку підкріплюють і журналістські розслідування, зокрема, про ймовірну корупцію на тендерах "Енергоатома" та незадекларовану нерухомість очільника компанії Петра Котіна. У "Енергоатомі" звинувачення називають маніпуляціями.
За інформацією депутата Железняка, 23 січня НАБУ відкрило справу проти "Енергоатому", повʼязану з Хмельницькою АЕС. Компанію підозрюють у розтраті 430 млн грн. Вона нібито вже почала добудовувати АЕС, хоча на це досі немає дозволу парламенту. Сам "Енергоатом" повідомляв, що почав підготовчі роботи до відновлення будівництва. Факт відкриття справи Суспільному підтвердили у НАБУ та уточнили, що слідство перевіряє можливу розтрату у 2024-25 роках.
Наступною причиною, чому законопроєкт про добудову на ХАЕС, досі не проголосували, називають безпекову складову проєкту. Недобудованим конструкціям 3 і 4 енергоблоків понад 35 років. У 2021-му "Енергоатом" запевняв, що їх можна використовувати ще щонайменше 65 років, але Григорій Плачков, тодішній очільник Держатомрегулювання — інспекції, яка контролює безпеку ядерних та радіоактивних обʼєктів, казав, що до конструкцій все ж "були зауваження".
Добудову ХАЕС підтримала МАГАТЕ. Врешті в Держатомрегулюванні загалом також її погодили, хоча просили "Енергоатом" "обґрунтувати довговічність та надійність будівельних конструкцій". За даними джерел Суспільного в енергетичному секторі, Держатомрегулювання досі не отримало звіт з аналізом безпеки добудови енергоблоків.
Ми попросили Держатомрегулювання прояснити, чи безпечно їх добудовувати. На час виходу матеріалу відповіді не отримали.
Наступна причина — відповідність болгарських реакторів. Вони є модифікаціями реактора ВВЕР-1000, але мають дещо інші розміри та розташування обладнання, аніж ті, під які будували 3 і 4 енергоблоки. Проте колишній голова правління конструкторського інституту "Енергопроєкт"Інститут, який проєктує обладнання для АЕС Юрій Малахов запевняв, що ці відмінності — незначні.
Інша проблема — у Болгарії є лише частина обладнання, необхідного для будівництва, а саме близько 60%. Інше потрібно або закуповувати, або виробляти самостійно.
Директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко каже, що більшість такого обладнання виробляє Росія. Заступник голови комітету з питань енергетики Олег Семінський переконує, що компоненти, яких не вистачає, будуть виготовляти саме в Україні, а частина з них вже є у "Енергоатому".
Також депутати говорили про можливу залежність реакторів від російського ядерного палива. Проте, ще до початку повномасштабного вторгнення "Енергоатом" почав переводити реактори ВВЕР-1000 та ВВЕР-440 на паливо від американської компанії Westinghouse. Сама компанія підтвердила що зможе надати паливо для 3-го і 4-го енергоблоків ХАЕС коли їх добудують.
Ще одна причина — вартість будівництва. Нині у законопроєкті про добудову фігурує техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) 2018 року. Частина цифр у ньому — застарілі (наприклад, відтоді курс долара зріс з 27 до 41 гривні). Нові ж терміни будівництва та його орієнтовна вартість не підкріплені документально, заявляв голова енергетичного комітету Андрій Герус.
Міністр енергетики Галущенко казав, що кошти на добудову ХАЕС залучатимуть у кредит, проте у кого саме — не пояснив. Пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що про фінансування Євросоюзом не йдеться. У грудні минулого року, за даними джерел Суспільного в енергетичному секторі, посольство США в Україні також заперечувало можливе фінансування добудови ХАЕС.
Чи потрібно зараз будувати АЕС
За різними даними, до повномасштабного вторгнення потужність української енергетики оцінювали від 37 до 55 ГВт. На всі АЕС країни припадало 14 ГВт потужності.
Через окупацію ЗАЕС атомна генерація втратила 6 ГВт, а обстрілами росіяни зруйнували частину неатомних енергообʼєктів та потужностей країни. Зараз вцілілими залишаються менше ніж 20 ГВт — трохи більше, ніж країна споживає під час опалювального сезону (18 ГВт).
В Україні базову частину електроенергії генерують саме атомні електростанції. Решта генерації — ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та інші — допоміжні, маневрові потужності, які можуть швидко вмикатись при нестачі електрики та вимикатись, коли її забагато.
По закінченню війни споживання електроенергії зросте на 30%, зокрема через відновлення промисловості, прогнозує керівник Центру енергетичної трансформації та сталого розвитку Київської школи економіки Борис Додонов.
Про це ж говорить і міністр енергетики Герман Галущенко: "Якщо ми хочемо економічного розвитку, нам потрібна базова генерація. А це — атомна енергетика".
Окрім 3 і 4 енергоблоків на Хмельницькій АЕС "Енергоатом" планує побудувати ще два енергоблоки на цій станції, а також два на Південноукраїнській АЕС та один на Рівненській АЕС. А до 2050-го — 4 енергоблоки на покинутій Чигиринській АЕС у місті Орбіта. Всі вони будуть з американськими реакторами від Westinghouse.
Це потрібно, зокрема, через те, що у 12-ти з 15-ти працюючих енергоблоків на українських АЕС закінчилися проєктні терміни експлуатації. Наприклад, двом реакторам Рівненської АЕС їх продовжили до 2030 та 2031 років. Після їх можуть вивести з експлуатації.
Про необхідність побудови АЕС говорить і директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко. Проте, робити це варто після закінчення війни, вважає експерт, бо "зараз ці кошти мають йти на мобілізацію всіх ресурсів, щоб зупинити ворога". Шанси на добудову 3-го і 4-го енергоблоків ХАЕС він оцінює на 10-15%. "Не мають бути застарілі реактори, причому російського дизайну, які відлежалися 15 років на складах в Болгарії. Після війни треба провести конкурс, куди запросять провідні компанії з реакторобудування", — говорить Омельченко.
Такої ж думки й більшість експертів, з якими говорило Суспільне для цього матеріалу. Частковою альтернативою добудові ХАЕС вони називають розбудову децентралізованої газової генерації. Йдеться про станції розміром з вантажівку, що розташовані по країні, які можуть давати невелику потужність — 1, 20, 50 МВт, пояснює генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко. Їх, зокрема, буде складніше знищити ракетними ударами.
Загалом розбудова генерації залежить від вектора розвитку енергетики. Цю стратегію розробляє компанія "Укренерго" але нині ці плани засекречені. Минулого року колишній керівник "Укренерго" Володимир Кудрицький в інтервʼю Суспільному розповів, що Україна планує розбудовувати альтернативну генерацію, але також і запустити 2 ГВт потужностей, які мають виробляти АЕС:
"Але є нюанс. Це дуже дорого. Вони окупаються по 20-30 років. Єдиний спосіб фінансувати побудову нових блоків АЕС — кредити. Залучати їх має організація з високою репутацією і довірою. Якщо така довіра буде, і якщо буде забезпечений цей кредитний ресурс, тоді побудова енергоблоків виправдана. Якщо це буде намагання просто почати щось будувати, а там подивимось, де гроші взяти — це ризикована стратегія".