14 лютого пройшов перший день Мюнхенської конференції з безпеки. На ній Зеленський вперше зустрівся з новою адміністрацією США, віцепрезидент Венс розкритикував Європу, а європейські лідери закликали до миру з позиції сили та анонсували збільшення інвестицій в оборонну сферу. Детальніше — у матеріалі Суспільного.
Війна Росії проти України
В перший день конференції президент України Володимир Зеленський зустрівся з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, держсекретарем Марком Рубіо та спеціальним представником генералом Кітом Келлогом. Основною темою розмов була війна в Україні (це ж є і головною темою всієї конференції).
Венс заявив, що Україна та Росія мають знайти компроміс, а Європа — взяти на себе більшу відповідальність за ситуацію на континенті. Спецпредставник США Келлог додав, що "обидві сторони повинні від чогось відмовитися" та заперечив, що президент Дональд Трамп прагне домовитися про перемирʼя лише з Путіним в обхід і України, і ЄС (про що заявили декілька європейських лідерів після того, як 12 лютого Трамп подзвонив Путіну, а після повідомив, що почав підготовку до перемовин). За словами Келлога, переговори повинні включати три сторони, особливо "двох головних героїв — росіян та українців", та, звісно, США.
Зеленський зауважив, що наразі США не мають готового мирного плану та пояснив, що якщо Україна не вступить до НАТО, їй знадобиться армія чисельністю 1,5 мільйона військових.
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який також був у складі американської делегації, запевнив, що Трамп знайде спосіб припинити війну, наголосив, що якщо мирна угода все ж запрацює, а після цього Росія знову нападе, Україну негайно приймуть до НАТО, та порадив як закінчити війну:
"Ви озброюєте цього хлопця (вказав на Зеленського) до зубів. Ви даєте йому цілу партію F-16. Ви даєте йому ATACMS, ви даєте йому танки. Тому що вони будуть битися. Тож озброймо цього хлопця".
Також Грем сказав, що пишається "таким союзником", як Україна. "Жоден американець не загинув, захищаючи Україну. Ви взяли нашу зброю і надерли їм [росіянам — ред.] дупу", — відзначив політик.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус розкритикував рішення адміністрації Трампа виключити з переговорного процесу питання вступу України до НАТО та її територіальної цілісності. Про це напередодні конференції заявив очільник Пентагону Піт Гегсет.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що в мирній угоді мають бути безпекові гарантії України, а головна дипломатка ЄС Кая Каллас зазначила, що європейські лідери та їхні американські колеги "мали схожі меседжі щодо підтримки України".
Українські рідкісноземельні ресурси
Під час перемовин з американською делегацією піднімалася тема українських покладів рідкісноземельних металів. На початку лютого Трамп заявив, що США хочуть отримати їх від України на суму в 500 мільярдів доларів в обмін на військову допомогу. Зеленський відповів, що Україна відкрита до інвестицій у цю сферу. 12 лютого до України прибув міністрів фінансів США Скотт Бессент з договором, який залишили українській стороні для ознайомлення.
На конференції українська делегація представила переглянутий проєкт угоди, але, як пишуть у Reuters, "була стурбована версією [документа] Вашингтона". Також посилаючись на неназваного учасника української делегації, Reuters написали, що Зеленський "відчував тиск" — начебто, його змушували підписати непрочитаний документ, і йому не сподобався підхід "погоджуйся або відмовляйся".
Сенатор Грем вважає, що угода забезпечить американський інтерес, а отже подальшу підтримку України: "Трамп захищатиме цю угоду".
Критика Європи та її роль у мирних перемовинах
Учасники конференції очікували від віцепрезидента США Джей Ді Венса деталей щодо американських мирних ініціатив та планів щодо трансатлантичної оборонної політики. Натомість він розкритикував Європу — звинуватив ЄС у відході від "фундаментальних цінностей" демократії, в "обмеженні свободи слова" та в тому, що на конференцію не допустили ліво- та праворадикальні партії Німеччини.
"Загроза, про яку я найбільше турбуюся щодо Європи, — це не Росія, не Китай і не будь-який інший зовнішній актор. Мене турбує загроза зсередини", — наголосив Венс, закликавши європейців взяти на себе більше відповідальності за безпеку континенту:
"Ми не думаємо, що ви розчули цей термін: "розподіл тягаря". Але вважаємо, що це важлива частина альянсу, коли європейці активізуються, а Америка зосереджується на регіонах світу, які перебувають у великій небезпеці".
Також Венс звинуватив європейських політиків у страхові перед власними громадянами та навів "Брексіт""Брексіт" (Brexit) — це процес виходу Великої Британії з Європейського Союзу, що офіційно завершився 31 січня 2020 року прикладом "волі народу". Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус назвав заяви Венса "неприйнятними".
Водночас у Брюсселі визнають необхідність посилення обороноздатності. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала зміцнення конкурентоспроможності, військового потенціалу та розвиток штучного інтелекту. Вона підкреслила, що оборонний бюджет ЄС зріс із 200 мільярдів євро до 320 мільярдів у 2024 році. Генсек НАТО Марк Рютте також наголосив, що європейські союзники повинні представити власні "конкретні плани" щодо миру в Україні, щоб "забезпечити собі місце за столом переговорів".