11 лютого Міноборони України представило контракт для 18-24 річних добровольців. За законом мобілізувати в армію нині можна тільки військовозобов’язаних з 25 років. Проте партнери України не раз натякали, що такий поріг — недостатній. У цьому питанні одностайні навіть команди Байдена і Трампа. Суспільне згадує дискусію всередині країни та з міжнародними союзниками про зниження мобілізаційного віку.
Коротко про контракт для 18-24-річних
Українці, яким 18-24 роки і які раніше не отримали базової військової підготовки на військовій кафедрі чи не відслужили строкову службу, тепер можуть вступити до Сил оборони за контрактом на один рік.
Це не мобілізація, наголосив міністр оборони Рустем Умєров. Після року в ЗСУ доброволець сам вирішує: залишатися у війську чи повернутися до цивільного життя.
Контракт передбачає 3 етапи підготовки. Усім добровольцям виплатять 1 млн грн трьома частинами (коли ті підпишуть контракт, коли пройдуть підготовку і врешті коли закінчать службу). Додатково передбачається 120 000 грн щомісяця (залежно від завдань) та виплати за бойові операції.
Також контракт включає низку соціальних пільг:
- компенсація оренди житла під час служби;
- можливість отримати іпотеку під 0% після завершення контракту;
- безплатне навчання у вишах після служби;
- безплатне медичне забезпечення.
Крім того, боєць після завершення контракту матиме право на виїзд за кордон і звільнятиметься від мобілізації на рік після кінця контракту.
Заявку можна подати на сайті 18-24.army.gov.ua або через додаток "Резерв+".
Людей вистачало на початку великої війни
Про те, що Україна має знизити мобілізаційний вік, і партнери, і військові почали говорити з кінця 2022-го. На той час Сили оборони відкинули війська РФ з Київської, Сумської, Чернігівської областей, провели контрнаступ на Харківщині та правобережжі Херсонщини, звільнили населені пункти в Миколаївській області, зачистили острів Зміїний. На 2023 рік планувався ще один контрнаступ.
Вперше про те, що темпи мобілізації знизилися повідомив у грудні 2022 року начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач. Але він запевняв, що з початком нового 2023-го посилювати мобілізацію не планують, кількість мобілізованих залежить від ситуації на фронті і всі показники — планові.
Теж саме казав і тодішній міністр оборони Олексій Резніков — є потреба не у додатковій хвилі мобілізації, а у зброї.
Зниження віку військовозобов’язаних з 27 до 25
Все ж у травні 2023-го Міноборони запропонувало зменшити граничний вік призовниківПризовників не можна призвати в ЗСУ під час воєнного стану. В мирний час вони мають проходити базову загальновійськову підготовку (БЗВП) або базову військову службу (до закону 2024 року — строкову службу). Якщо призовник раніше, у мирний час, пройшов строкову службу чи закінчив військову кафедру — його можна призвати в армію, бо він у резерві. Якщо ні — призовники можуть піти в ЗСУ лише добровільно. Військовозобов'язаний натомість — той, хто мусить стати на військовий облік і пройти військово-лікарську комісію, яка визначить, чи дозволяє їй здоров’я службу в армії. Військовозобов'язаних можуть призвати безпосередньо в армію з 27 до 25 років та спільно з ЗСУ підготувало відповідні зміни до законів. Обґрунтовували це тим, що чимало придатних до служби громадян не мають статусу військовозобов’язаних і, відповідно, їх не можна залучити до служби під час мобілізації.
За оцінками військових, зниження мобілізаційного віку дозволило б додатково призвати 140 тисяч людей в ЗСУ — писало видання Bloomberg.
Зеленський довго не підписував зменшення межі до 25 років
Пропозицію Міністерства оборони підтримав Кабмін, а 30 травня 2023-го Верховна Рада ухвалила закон про зменшення віку призовників з 27 до 25 років. Далі його мав підписати президент, проте він відкладав це майже рік.
Влітку 2023-го Україна почала контрнаступ на півдні країни. У жовтні того року тодішній міністр оборони Великої Британії Бен Воллес говорив, що операція Сил оборони має певні успіхи, але для остаточного результату ще потрібні деякі зусилля, зокрема, зниження мобілізаційного віку.
"Я розумію бажання президента Зеленського зберегти молодь на майбутнє, але факт — Росія нишком мобілізує всю країну. Путін знає, що пауза дасть йому час для створення нової армії [...] Можливо, настав час переоцінити масштаби мобілізації України", — зазначав Воллес.
У листопаді видання Bloomberg писало, що Зеленський не підписує закон, "не піддається тиску" військових і, як стверджували джерела видання з кола президента, хоче спершу побачити чіткий план того, як саме розподілятимуть сили новобранців.
"Закон (про зниження мобілізаційного віку — ред.) мав набути чинності — парламент його підтримав. Зараз призов проходить з труднощами", — наголошував для Bloomberg нардеп з оборонного комітету ВРУ Роман Костенко.
У статті також ішлося, що середній вік в армії був 40 років (за даними журналу Time на осінь 2023-го, середній вік становив 43 роки, що на 10 років більше, ніж на початку вторгнення).
На підсумковій пресконференції 19 грудня 2023-го Зеленський і сам пояснив: "Що стосується 25 років: якщо всі аргументи буде викладено і на сьогодні я бачу, що це потрібно, то з цим погоджусь".
Як виснував Варшавський Центр східних досліджень (OSW), наприкінці літа 2023-го "стало очевидно, що українці вже не мають достатньої кількості підготовлених резервістів для регулярного поповнення частин, які б наступали. (...) Якщо така ситуація триватиме ще кілька місяців, це може призвести до подальшої деградації цих підрозділів".
Варто згадати, що наприкінці 2023 року паралельно з розмовами про вік призовників влада почала обговорювати і новий мобілізаційний законЙого зареєстрували 26 грудні 2023-го, до проєкту подали понад 4 тисячі правок. Верховна рада ухвалила закон у квітні 2024-го, а набув чинності він 18 травня (детальніше про нововведення цього закону Суспільне пояснювало в окремому метаріалі). Зеленський тим часом доручив Залужному, новому міністру оборони Рустему Умєрову та уряду на початок грудня 2024-го підготувати план мобілізації. Президент вказав, що під час обговорення нового закону військові запропонували додатково призвати 450-500 тисяч людей: "Це дуже серйозна цифра. Я сказав, що мені потрібно більше аргументів, аби підтримувати цей напрямок".
У квітні 2024-го Зеленський таки підписав закон про зменшення межі з 27 до 25 років для призовників і потім в інтерв'ю французькому HugoDecrypte пояснив, що потрібна "адекватна заміна людям", які вже 2 роки на передовій: "При всій повазі до наших воїнів, але ми говоримо про те, що є різниця між 25-річним воїном та 50-річним воїном. І це факт. На різних напрямках різні виклики, різна війна й різні технології".
Тиск із боку США
Нова хвиля обговорень про зменшення віку мобілізації почалася вже з середини 2024-го — з ініціативи західних партнерів. Про це в серпні розповів Федір Веніславський.
У жовтні радник голови Офісу президента Сергій Лещенко написав, що обидві партії США — і демократи, і республіканці — тиснуть на Зеленського в питанні, чому в Україні не проводиться мобілізація тих, кому від 18 до 25 років. Аргумент у Сполучених Штатів був такий: на війну у В’єтнамі американців забирали з 19 років.
У листопаді Reuters процитувало неназваного американського посадовця та джерело з Міноборони Німеччини: Вашингтон закликав Україну знизити мобілізаційний вік до 18 років, Берлін теж спонукав зробити це. За словами чиновника США, Україна не мобілізує та не готує достатньо нових солдатів, щоб поповняти війська на полі бою. Reuters для цього матеріалу спитало коментар в Офісу президента України, але там послалися на те, що якщо людей в армії побільшає, забракне техніки та оснащення.
Тоді Associated Press із посиланням на високопоставленого чиновника адміністрації Байдена повідомило, що Білий дім закликає Україну збільшити чисельність армії, дозволивши мобілізацію призовників з 18 років. Чиновник сказав, що "чиста математика ситуації в Україні полягає в тому, що їй потрібні додаткові війська для боротьби проти Росії". І потреба — більш ніж 160 тисяч бійців.
А за словами іншого посадовця зі Штатів, офіційні особи США визнавали, що якщо призивати більше молоді в ЗСУ, це рішення буде "політично небезпечне для уряду Зеленського", тому Київ обдумує, які стимули запропонувати молодим людям для добровільної мобілізації.
У грудні 2024-го зменшити мобілізаційний вік закликали тодішній держсекретар США Ентоні Блінкен, радник із нацбезпеки адміністрації Байдена Джейк Салліван, речник Держдепартаменту Метью Міллер (ще й додав, що США та союзники готові оснастити додаткові сили ЗСУ та навчити їх).
Такі ідеї підтримувала не тільки команда Байдена, а й нова адміністрація президента Дональда Трампа. В січні уже цього року радник президента Трампа з нацбезпеки Майк Волц підтримав зниження мобілізаційного віку в Україні до 18 років, щоб побачити "справжню стабілізацію фронту", що відкриє шлях до мирної угоди.
Реакція України на останні заяви партнерів
У жовтні 2024-го міністр оборони Умєров пояснював, що західні партнери не тиснуть на Київ, а запитують про мобілізацію з 18 років, бо хочуть зрозуміти, чому в Україні не знижують мобілізаційний вік.
Зеленський не раз запевняв, що в української влади немає планів мобілізувати до Збройних сил з 18 років, пріоритет він вбачає в тому, щоб краще оснащувати та готувати вже наявних бійців: "Пріоритетом має бути постачання ракет і зниження військового потенціалу Росії, а не зниження призовного віку в Україні".
Віцепрем'єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина в грудні 2024-го говорила про мобілізаційний вік з єврокомісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом та главою євродипломатії Каєю Каллас. Стефанішина зазначила, що "немає системи планування, тренування і оснащення українських бригад", відповідно, не треба "таку неспроможність перекладати на мобілізаційний вік в Україні" і заклики його знизити — "неприйнятна позиція".
В січні 2025-го в Офісі президента повідомили, що в Україні закінчують розробляти реформу про призов на військову службу, щоб таки залучити до війська молодих людей 18-25 років, на добровільній основі. 10 лютого 2025-го президент зрештою анонсував цей контракт для молоді.