Багато українських військових повертаються до цивільного життя через травми й поранення. Після виходу з лікарні чи реабілітаційного центру одним з методів відновлення є адаптивний спорт. Детальніше про нього — в нашому матеріалі.
Що таке адаптивний спорт
Це рекреаційні чи змагальні види спорту для ветеранів та ветеранок, які мають травми, поранення, хвороби, акубаротравми. Людина з такими станами потребує певних умов для занять. Задача адаптивного спорту — створити їх.
Важливо розуміти, що відновлення через адаптивний спорт — це комплексна процедура. Для неї мало тільки фізичних вправ та локації, бо ветеран, зазвичай, приходить не тільки за поясненням, як правильно тримати ракетку, йому потрібно більше: емпатія, підтримка, відсутність жалю, достатня кількість мотивації.
Як виглядає адаптивний спорт
Загалом, якщо мінімізувати тригери (наприклад, різкі звуки, яскраве світло, кількість людей поруч) і влаштувати безпечне середовище, майже кожен вид спорту може бути адаптивним: від баскетболу на колісних кріслах до сноубордингу.
Один із різновидів адаптивного спорту — стрільба з лука. У її "класичній" версії стрілу направляють рукою. Натомість адаптивною формою можуть займатися люди з ампутацією однієї або двох рук. Направляти стрілу можна зубами. Окрім того, лук можна прикріпити до протеза, крюку чи ноги, якщо це можливо.
Велоспорт адаптивним робить хендбайк. Це велосипед, керувати яким потрібно руками у напівлежачому положенні. Більшість хендбайків триколісні. Це дозволяє займатися адаптивним велоспортом людям з ампутаціями ніг, спінальними травмами чи розладами вестибулярного апарату.
Адаптивний спорт може бути й командним. Йдеться про сидячий волейбол або баскетбол, чи регбі на колісних кріслах.
"Мене заразили командні види спорту. Адже ти відповідальний не тільки за свій результат, а й за результат побратимів. Коли щось виходить у команди — це надихає. Ця впевненість допомагає мені реалізовувати інші речі у своєму житті", — говорить Арсен Рябошапко, один з учасників цьогорічної збірної, що змагається на Іграх Нескорених.
Історія про наполегливість та адаптивний спорт
Дмитро Козак зі Львова, йому 28 років. Під час Революції Гідності навчався у Золочеві, але регулярно бував на протестах. Коли у Києві сталися перші смерті, поїхав до столиці — на барикади. В один із днів на Майдані Дмитро втратив свідомість. Коли прийшов до тями, зрозумів: це контузія. Він пошкодив дихальні шляхи та хребет. Спочатку довго лікувався у Львові, потім — за кордоном.
За причетність до подій на Майдані Дмитро отримав статус учасника бойових дій. Говорить, перші три роки після поранення, хоч і невидимого, почувався психологічно погано. Будь-які спогади, пов’язані з Революцією Гідності, тригерили й викликали сльози. Після повернення до Львова він взяв участь у змаганнях із настільного тенісу серед учасників бойових дій. Пізніше спробував ще декілька видів адаптивного спорту. Каже, це допомогло відволіктись від нав’язливих думок про ті події.
У лютому 2022-го Дмитро долучився до лав Нацгвардії. Отримав поранення під Вугледаром. Тоді настав час ВЛК, реабілітації та відновлення. "У цей момент здавалось, що це все, кінець. Я більше не корисний, нічого не можу зробити", — згадує Дмитро.
2023 року чоловік пройшов відбір до української збірної Ігор Нескорених. "Вони відкрили для мене інший світогляд. Я зрозумів, що можна працювати й допомагати іншим, обʼєднувати ветеранів і разом займатись спортом. Я потрапив у середовище "своїх", де завжди комфортно!", — говорить Дмитро.
Як долучитися до розвитку адаптивного спорту
Вже протягом пʼяти років ветеранський напрям Центру ініціатив ПЖ формує та розбудовує екосистему відновлення ветеранів і військовослужбовців через адаптивний спорт. Аналітики Центру працюють над соціологічним дослідженням про вплив адаптивного спорту на життя. Одна з його ідей — підкріпити діяльність доказовою складовою.
"Наш досвід показує, що адаптивний спорт допомагає відновлювати фізичне та ментальне здоров’я і зменшувати рівень стигматизації у суспільстві. А також дарує відчуття плеча, віри у себе та свої можливості", — каже керівник цього напрямку діяльності Центру, ветеран Тарас Ковалик.
Команда Центру ініціатив ПЖ зібрала поради для тих, хто готовий занурюватись у контекст повернення ветеранів до цивільного життя за допомогою адаптивного спорту. Нижче — прості, але важливі й дієві поради:
- беріть участь у подіях, спікерами яких є поранені бійці або бійчині. Ставте питання, навіть якщо вони здаються незручними. Головне — робити це з повагою до того, з ким говорите. Окрім того, можете відвідувати ветеранські змагання з адаптивного спорту та брати у них участь;
- якщо вам комфортно отримувати інформацію з книг, радимо дві праці Себастьяна Юнґера. Вони допоможуть краще розуміти шлях, який проходять військові. Це "Плем’я. Про повернення з війни і належність до спільноти" та "Свобода". А якщо любите кінострічки, можна глянути документальний серіал від Netflix "Серце Нескорених". Однією з його героїнь стала українська парамедикиня Юлія Паєвська з позивним "Тайра";
- донейтіть на збори, пов’язані з відновленням ветеранів через спорт.