Перейти до основного змісту

Як російсько-українська війна вплинула на спорт у 2024 році: понад 60 загиблих, заборонені протести та "кров" на сорочці

Легкоатлетка Катерина Табашник у зруйнованому спорткомплексі "Політехнік" у Харкові. AP/Evgeniy Maloletka

Якими були наслідки війни для українського спорту в рік Олімпійських і Паралімпійських ігор: втрати, руйнування, нові допуски росіян та протести.

Це другий текст, присвячений підсумкам 2024 року від редакції Суспільне Спорт.

Тренування далеко від рідного дому, зірвані матчі через тривогу, уроки мінної безпеки для дітей — це вже буденні виклики для українського спорту. Українські атлети воюють, чекають на рідних з фронту, втрачають колег і домівки, готуються до змагань під обстрілами й без світла. І олімпійський 2024 рік не став виключенням.

Суспільне Спорт згадує, який відбиток на спорті залишив 11-й рік війни й третій — повномасштабного вторгнення.

"Усі стрічки — про тебе": спортсмени, яких убила Росія

Унаслідок російської агресії за 2024 рік загинуло понад 60Згідно зі списком порталу "Янголи спорту" та інформацією про загиблих з інших джерел. українських спортсменів, тренерів та інших спортивних діячів. Більш ніж пів сотні були вбиті на фронті, а щонайменше десять — через обстріли цивільних обʼєктів. Найбільше втрат мала футбольна спільнота — мінімум 11.

Серед списку полеглих, зокрема — чемпіон світу з кікбоксингу Роман Головатюк, чемпіон світу з паверліфтингу й національний рекордсмен Олександр Білоконь, перший медаліст світової першості зі скелелазіння на трудність в історії України Максим Петренко, тренер паралімпійської збірної з кульової стрільби Валентин Дондіков, ексгравець молодіжних збірних з футболу Сергій Рожок, учасники Ігор нескорених Назар Работін і Геннадій Керничний.

Роман Головатюк, Оксана Скрипань та Олександр Пєлєшенко — спортсмени, які загинули внаслідок війни у 2024 році. СКУ, Янголи спорту, AP/Mike Groll

У травні загинув дворазовий абсолютний чемпіон Європи з важкої атлетики й учасник Олімпійських ігор-2016 Олександр Пєлєшенко, який воював на Донеччині. На ту мить спортсменові було 30 років. Вісім місяців по тому його дружина Діана народила сина.

"Якось ти мені був сказав що тебе давно не було в моїй стрічці, а від вчора вся моя стрічка і всі стрічки новинних джерел України і навіть світу тільки про тебе, — написала на своїй сторінці в Instagram Діана Пєлєшенко після загибелі чоловіка. — Скільки людей про тебе написали… Ти навіть не можеш уявити цю неймовірну кількість. Буду пам’ятати завжди... Болить дуже…"

Жертвами російських атак стало й чимало цивільних спортсменів: колишніх, чинних і тих, що лиш починали шлях у спорті. Через влучання КАБами по харківському "Епіцентру" в травні загинула, серед інших, ексвеслувальниця Оксана Скрипань. Обстріли Одеси, Києва й Запоріжжя забрали життя юних танцівників Дениса Мельника й Катерини Лисенко, а також брата й сестри: 10-річного каратиста Максима й 8-річної гімнастки Анастасії Симанюків.

Фото Максима Симанюка, знайдене на місці влучання по житловому будинку в Києві 8 липня 2024 року. ДСНС України у м. Києві

Загалом за майже три роки повномасштабної війни внаслідок бойових дій та ударів по українських населених пунктах загинуло понад пів тисячі представників сфери спорту.

"Черговий теракт з боку Росії": знищена спортивна інфраструктура

Окрім життів, здоровʼя й безпеки, війна позбавляє українських спортсменів і місць для тренувань та виступів. Упродовж 2024 року Росія знищила або пошкодила щонайменше 12 спортивних обʼєктів на території України (серед тих, що набули розголосу), майже половина з них — на Харківщині.

У березні через ракетний удар зазнав руйнувань Палац спорту в Одесі, де в той день тренувалися понад 50 фігуристів і хокеїстів. Вибуховою хвилею вибило вікна, у деяких місцях обвалилася стеля, проте діти встигли пройти в укриття й не постраждали. Ще один Палац спорту був майже повністю знищений унаслідок чергової масованої атаки по Харкову. Там була розташована одна з останніх ковзанок, доступних у місті.

Палац спорту в Харкові після ракетного удару 1 вересня 2024 року. Суспільне Харків/Олександра Новосел

Навесні під атакою опинився й спортивний коледж у Дніпрі, в якому починалася карʼєра олімпійської чемпіонки й рекордсменки світу зі стрибків у висоту Ярослави Магучіх. У цій самій школі навчався призер чемпіонату світу з плавання Андрій Говоров, а також проходив підготовку до Парижа-2024 Антон Коль — уже шестиразовий призер Паралімпійських ігор. Під час удару параплавець саме гуляв неподалік зі своїм сином, але обійшлося без ушкоджень.

"Я закликаю весь світ, всю Європу звернути увагу на черговий теракт з боку Росії. Україну нищать щодня, щохвилини, і нам потрібна постійна підтримка кожного, хто хоче жити у світі без війни. Якщо Україна програє в цій війні, програє світ. Програє добро. Програє чесність. Ми не пробачимо, ми помстимося", — написала Магучіх на своїй сторінці в Instagram після обстрілу Дніпра.

Загалом з початку повномасштабного вторгнення Росія повністю або частково зруйнувала, за різними оцінками, від 500 до 600 обʼєктів спортивної інфраструктури України.

Кінно-спортивна школа в Дергачах після ракетних ударів 1 вересня 2024 року. Суспільне Харків/Євген Гертнер

Які спортивні обʼєкти зазнали руйнувань у 2024 році:

"Росіяни мають сидіти за колючим дротом": як допускають "нейтральних" і говорять про війну

Попри численні воєнні злочини з боку Росії та взаємозвʼязок між спортом і пропагандою РФ, дедалі більше світових федерацій і комітетів продовжують допускати представників країн-агресорок до міжнародних змагань у нейтральному статусі.

На головному турнірі року — Олімпійських іграх-2024 у Парижі — виступили 32 російських і білоруських атлети. Утім, ще більш масовою за цим показником стала Паралімпіада, у якій узяли участь 96 росіян і білорусів.

Таке рішення організаторів викликало обурення з боку України. Незважаючи на ризик санкцій, про які застерігали в Міжнародному паралімпійському комітеті, "синьо-жовті" регулярно висловлювали позицію з цього приводу та відмовлялися від спільних фото й обіймів, коли опинялися на одному пʼєдесталі з росіянами або білорусами. Більш очевидні види протестів, як-то на чемпіонаті Європи з параплавання, коли призери здіймали кулак догори, були заборонені.

"Ми мусимо у Франції з ними їсти в одній їдальні, жити в одному паралімпійському селищі й не маємо права плюнути у морду, бо за це мене покарають. Покарають за те, що гинуть мої люди, — емоційно висловилася бігунка Людмила Даниліна після того, як здобула "срібло" в Парижі. — Хочу звернутися до цієї людини [президента МПК Ендрю Парсонса]: ти не гідний. Ти не можеш казати, що спорт для всіх справедливий та має надію. Твої слова не мають жодного значення. Бо ти продав увесь спорт. [...] Спорт узагалі не має бути для росіян. Вони мають сидіти за колючим дротом. Вони всі підтримують [свого президента] та сміються нам у спину".
Олександр Комаров (крайній праворуч) ігнорує росіянина Кірілла Пульвєра (крайній ліворуч) на пʼєдесталі Паралімпійських ігор-2024 у Парижі. REUTERS/Andrew Couldridge

Також цього року послабили санкції проти росіян і білорусів у боротьбі, скасували заборону на їхню участь у командних дисциплінах водних видів спорту та анонсували допуск до олімпійських кваліфікаційних змагань у ковзанярських видах. Крім того, підсанкційного російського мільярдера Алішера Усманова обрали президентом Міжнародної федерації фехтування (FIE) — але він пішов з посади через чотири дні.

Хоч категорична антиросійська позиція стає дедалі менш популярною в міжнародній спортивній спільноті, висловлювання й протести українських атлетів не припиняються. Прикладом у цьому контексті лишається теніс, що знову був одним із найбільш "гучних" майданчиків для антиросійських заяв і жестів. У першу чергу — на Australian Open, що став для "синьо-жовтих" найуспішнішим мейджором у 2024-му й дозволив нагадувати про Україну до останнього дня змагань, коли Людмила Кіченок грала в парному фіналі.

Та одним із найбільш памʼятних моментів став матч Еліни Світоліної в 1/8 фіналу Вімблдону, на який вона вийшла з чорною стрічкою й розплакалася після гри. Того дня, 8 липня, Росія завдала масованих ударів по Україні, зокрема влучивши в лікарню "Охматдит".

Еліна Світоліна на Вімблдоні-2024 після масованих обстрілів України 8 липня 2024 року. AP/Mosa'ab Elshamy

Критикують допуск "нейтральних" спортсменів та підтримують Україну й атлети інших збірних. Особливо активні в цьому плані країни Балтії. У Латвії, приміром, на законодавчому рівні заборонили збірним грати з командами Росії та Білорусі. А жіноча збірна Литви з футболу бойкотувала матчі з білорусками у кваліфікації на Євро-2025, за що отримала дві технічні поразки й штраф. Наприкінці ж року литовка Корнелія Дудайте вийшла на чемпіонат світу з функціональних видів спорту в протестній футболці з написом "Make Russia Small Again" ("Зробимо Росію знову маленькою").

Регулярно тему війни у своїх виступах і коментарях порушує й український фігурист Іван Шмуратко. Цього року він вийшов на лід чемпіонату Європи в литовському Каунасі в сорочці з плямою "крові" та мав послання: "Бо ось так воно є — буквально. Люди від ракет так вмирають: з кров'ю". У грудні фігурист виставив її на розіграш для збору коштів на дрони для бригади Нацгвардії "Хартія".

Список спортсменів, тренерів та інших працівників сфери спорту, які загинули у 2024 році

На фронті:

Внаслідок ударів по цивільних обʼєктах:

Топ дня
Вибір редакції