Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що станом на сьогодні Варшава не планує направлення своїх військ в Україну.
Про це він сказав на спільній пресконференції з президентом Франції Еммануелем Макроном.
Туск зазначив, що рішення про відправлення військ в Україну ухвалюватиме виключно Польща.
"Я також хочу покласти край спекуляціям про потенційну присутність військ тієї чи іншої країни в Україні після досягнення перемир'я, припинення вогню або миру. Рішення щодо дій Польщі ухвалюватимуться у Варшаві і тільки у Варшаві. Ми поки що не плануємо таких дій", — заявив Туск.
Як пише Rzeczpospolita, раніше спікер Сейму Шимон Головня заявив, що Польща може відправити в Україну свої війська тільки під егідою НАТО.
"Польща має в першу чергу захищати свої інтереси в цьому плані... Наша участь у різних видах військових дій в Україні може відбуватися лише під егідою НАТО та в структурах НАТО", — сказав спікер Сейму.
За його словами, якщо розглядати будь-яку участь Польщі на цьому етапі "немає іншої формули, крім НАТО, щоб це відбулося".
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також заявив, що роль Варшави полягає в забезпеченні постачань військової допомоги українським солдатам, а не в розгортанні польських військ на території України.
За його словами, усі речі, які стосуються України, мають обговорюватися за участю України та Європи.
Він зазначив, що ідея відправлення військ в Україну для підтримки режиму припинення вогню є попередньою.
"Але зрозуміло одне: Польща має 600 км кордону з Білоруссю і з Росією, ми підтримуємо всю логістичну операцію для України, і, можливо, в цьому наша роль, але ми не розглядаємо можливість відправлення військ в Україну", — додав міністр.
Ще в лютому Макрон уперше висунув ідею відправлення військ НАТО в Україну, але тоді не уточнив, за яких умов це може відбутися.
Що відомо про заяву Макрона щодо військ західних країн в Україні
Наприкінці лютого президент Франції Еммануель Макрон не виключив, що європейські держави надішлють війська в Україну, але попередив, що на даному етапі немає консенсусу, бо союзники погодилися докладати більше зусиль, аби швидше доставити боєприпаси. Відповідна заява спровокувала низку відповідей союзників, які оголосили, що не мають наміру відправляти своїх солдатів на територію України.
4 березня посол Франції в Україні Гаель Вейсьєр повідомив, що можливість відправки військ в Україну залежатиме від кожної держави-партнера окремо, "якщо хтось вирішить це зробити".
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський 8 березня заявив, що не виключає можливої присутності військ НАТО в Україні.
Видання Rzeczpospolita повідомило, що 12 грудня Макрон прибуде до Варшави, щоб обговорити план європейської миротворчої місії, спрямованої на захист суверенітету України у межах можливої домовленості Трампа і Путіна.
27 листопада Макрон зателефонував лідерам скандинавських і балтійських країн, а також Польщі, щоб обговорити можливість такої місії. За словами французького експерта Елі Тененбаума, миротворча місія може складатися з п’яти бригад (приблизно 40 тисяч солдатів), однією з яких могла б командувати Польща.
Є три моделі гарантування безпеки Україні:
- "німецька модель": прийняття країни до НАТО навіть без остаточного визначення кордонів, як це було з ФРН у 1955 році. Але цьому опираються США і Німеччина.
- "ізраїльська модель": масове постачання Україні зброї навіть після укладення миру. Проте це викликає сумніви через бюджетні труднощі у США та Європі.
- "корейська модель": міжнародна миротворча місія, яка понад 70 років охороняє демаркаційну лінію між Південною та Північною Кореєю.