Помер молодший брат військового Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла. Йому було 27 років.Причину смерті не уточнюють.
Про це ідеться в дописі на Facebook міськради Івано-Франківської області та повідомила сестра Івана й Дмитра — Мар'яна Коцюбайло-Семененко.
"Знову страшне горе прийшло до родини нашого захисника, Героя України Дмитра Коцюбайла… Напередодні його дня народження пішов у засвіти його молодший брат Іван…" — пише міська рада.
"На превеликий жаль, в нашій сімʼї сталося горе. Пішов з життя, Наш Братик Іван. (...) Напередодні дня народження старшого брата молодший брат пішов за ним. Пронизливо символічно, що теж у 27. Пронизливо боляче, що його любов до брата була безмежною і тепер поєднала їх у іншому бутті. Ніби якийсь невидимий зв’язок поєднав їх навіть у смерті, як поєднував у житті", — прокоментувала смерть брата Мар'яна.
Суспільне уточнює обставини смерті Івана Коцюбайла.
Сьогодні, 1 листопада, Дмитрові Коцюбайлу могло виповнитися 29 років. У Києві на Аскольдовій могилі, де похований військовий, вшанували його пам'ять.
Ще одна сестра з родини, Олександра, поки публічно не писала про трагедію. Зараз вона служить у лавах Збройних сил України, про що 12 вересня 2024 року повідомила волонтерка Віолетта Кіртока. Хоча сама Олександра того дня написала у сториз: "Не дуже розумію ЗМІ, які роблять з мого вибору розголос. У країні війна і ставати на захист — це не подвиг, а обов'язок".
Що відомо про Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла
Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянському, нині Бурштинської громади Івано-Франківської області. Освіту здобував у Бовшівській загальноосвітній школі та вчився на художника в Івано-Франківському професійному будівельному ліцеї.
На війні Дмитро з 18 років, туди потрапив одразу після Революції Гідності. У 2014 році отримав важке поранення в Пісках Донецької области, після одужання повернувся на фронт. До початку повномасштабного вторгнення був добровольцем, потім вступив у ЗСУ. Вісім років готувався сам та готував інших до "великої" війни.
"Спочатку наш підрозділ направили на запорізький напрямок, щоб не дати росіянам пройти до Запоріжжя і прорватися до Дніпра. Потім мене покликали у Київ, бо маю досвід роботи з артилерією. Коли російські війська почали рухатися на Бориспіль, ми нанесли якісне вогневе ураження, знищили понад 20 одиниць техніки та “Бук”, — розповідав Дмитро Суспільному у проєкті "Командири, до перемоги!".
Далі були дніпровський та херсонський напрямки, а згодом Луганщина: "Ми були у Лисичанську, Білогорівці, Золотому. А зараз воюємо за мою рідну Донеччину, мій другий дім". Ось що "Да Вінчі" казав про незалежність: "Це можливість говорити українською, носити шеврон та захищати свою країну".
30 листопада 2021 Дмитро Коцюбайло був відзначений званням Героя України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
У 2022 році отримав звання молодшого лейтенанта. "Да Вінчі" загинув 7 березня 2023 року на Бахмутському напрямку.
