Військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Гнезділов, який нещодавно самовільно залишив частину, заявив, що у разі, якщо його заарештують, то він буде доводити свою правоту у суді.
Про це він розповів в інтерв'ю "Бабелю".
"Мене заарештують, і я почну судитись. Буду доводити те, що я виконав свій обов'язок. У першу чергу, я буду оскаржувати багато моментів у своєму контракті (із ЗСУ — ред.). У другу чергу, я буду викривати брехню і вимагатиму перекваліфікувати справу із дезертирства на СЗЧСамовільне залишення частини", — сказав Гнезділов.
Він додав, що позицій не залишав, тому це не є дезертирством, а пішов з військово-лікарської комісії, що кваліфікується, як самовільне залишення частини.
Водночас Гнезділов припустив, що скоріш за все йому оберуть тримання під вартою в якості запобіжного заходу.
"Щоб я ніяк і не з ким не комунікував, тільки через адвоката. Проте — поборемось, а треба буде — відсидимо", — сказав він.
Чоловік наголосив, що якщо влада не має "політичної волі" щодо встановлення чітких термінів служби — він не хоче, аби вона залишилась після перемоги у війні.
"Якщо Україна вистоїть, я хочу бути впевнений, що ці люди ніколи більше не будуть при владі. Бо в них у важкий час не було політичної волі", — сказав він.
Що цьому передувало
21 вересня Сергій Гнезділов написав у Facebook, що самовільно залишив частину, щоб привернути увагу до потреби встановити терміни служби для мобілізованих.
24 вересня у 56-й ОМПБр, де служить Гнезділов, призначили службове розслідування та заявили, що військовий "вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення".
Пізніше в Офісі генпрокурора повідомили, що відкрили кримінальне провадження про дезертирство, яке розслідуватиме Державне бюро розслідувань.
Сергій Гнезділов — український військовий, громадський активіст та учасник російсько-української війни. Він пішов добровольцем до Збройних сил України у 2019 році, взявши академвідпустку під час навчання на кафедрі журналістики у Львівській політехніці.
Гнезділов брав участь у боях на Донеччині, включаючи Піски та Бахмут. Також він є засновником культурного фестивалю "ВиделкаFest" у своєму рідному місті Вилкове на Одещині та ведучим подкасту від hromadske "++ подкаст", де говорить з військовими та порушує питання мілітаризації суспільства.
Що відомо про демобілізацію
У грудні 2023 року міністр оборони Рустем Умєров в інтерв'ю Суспільному сказав, що міністерство працює над встановленням чітких термінів служби для військовослужбовців.
"Ми працюємо над тим і юридично і законодавчо і технічно. Ми розуміємо і хочемо отримати відповіді для тих, хто вже знаходиться два роки в полях, щоб вони теж розуміли, коли в них буде така можливість. Ми надамо це право. Ми працюємо над цим", — сказав Умєров.
11 квітня цьогоріч Верховна рада України в другому читанні ухвалила законопроєкт про мобілізацію №10449 — без норми про демобілізацію. Перед розглядом закону в другому читанні з його редакції за зверненням головнокомандувача ЗСУ Сирського та міністра оборони Умєрова прибрали положення, що встановлювало демобілізацію через 36 місяців служби.
Питання демобілізації мають розглянути в окремому законопроєкті, який в розробці, повідомили в Міноборони в квітні цього року. Тоді речник міністерства Дмитро Лазуткін заявив, що першу версію законопроєкту мають подати до парламенту "протягом найближчих місяців". Однак станом на вересень цей законопроєкт так і не подали до Верховної ради.
Відповідальність за СЗЧ в Україні
На сьогодні, в умовах воєнного стану, за самовільне залишення служби військовослужбовцем, передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Дезертирство карається позбавленням волі від 5 до 12 років.
20 серпня цього року Верховна рада України ухвалила в цілому закон про позбавлення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за самовільне залишення військової частини та дезертирство в окремих випадках:
- якщо це трапилося вперше,
- якщо військовий вирішив повернутися до війська на стадії судового розгляду,
- Якщо командир частини надав суду письмову згоду на повернення військового до служби.
Раніше директор ДБР Олексій Сухачов заявив агентству "Інтерфакс-Україна", що відомство орієнтоване на те, аби повертати на позиції бійців, які залишили місце служби, а не на збільшення щодо них кримінальних проваджень. Сухачов наголосив, що нині пріоритетними у цьому питанні є профілактичні заходи та роз'яснювальна робота.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, посилаючись на статистику Державної судової адміністрації, повідомив агентству, що протягом 2023 року за СЗЧ засудили 1 577 військових. З них 30 — жінок. Він додав, що це найпоширеніший злочин серед військовослужбовців.
