Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, яке розслідуватиме Державне бюро розслідувань у зв'язку із заявою військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергія Гнезділова про самовільне залишення служби через відсутність урегулювання владою питання демобілізації.
Про це Суспільному повідомила речниця Офісу генпрокурора Надія Максимець.
За її словами, 23 вересня прокуратура внесла в ЄРДР відомості оприлюдненні в медіа, щодо можливого ухилення служби громадянином. В межах слідства перевіряється виконання Гнезділовим обов’язку військової служби та наказів командирів. Орган досудового розслідування – ДБР.
"В результаті моніторингу медіа зареєстровано кримінальне провадження і проводяться слідчі дії", — додала вона.
Водночас джерело "Інтерфакс-Україна" у правоохоронних органах повідомило, що наразі Гнезділов перебуває на лікарняному, тож він не має жодного процесуального статусу, про підозру йому не повідомляли. "Наразі він перебуває на лікарняному, термін якого закінчується найближчим часом. Якщо протягом трьох днів після цього він не прибуде на місце служби, ухвалюватимуть подальші процесуальні рішення", — пояснив співрозмовник агентства.
21 вересня Сергій Гнезділов написав у Facebook, що самовільно залишив частину, щоб привернути увагу до потреби встановити терміни служби для мобілізованих.
Сергій Гнезділов — український військовий, громадський активіст та учасник російсько-української війни. Він пішов добровольцем до Збройних сил України у 2019 році, взявши академвідпустку під час навчання на кафедрі журналістики у Львівській політехніці.
Гнезділов брав участь у боях на Донеччині, включаючи Піски та Бахмут. Також він є засновником культурного фестивалю "ВиделкаFest" у своєму рідному місті Вилкове на Одещині та ведучим подкасту від hromadske "++ подкаст", де говорить з військовими та порушує питання мілітаризації суспільства.
Що відомо про демобілізацію
У грудні 2023 року міністр оборони Рустем Умєров в інтерв'ю Суспільному сказав, що міністерство працює над встановленням чітких термінів служби для військовослужбовців.
"Ми працюємо над тим і юридично і законодавчо і технічно. Ми розуміємо і хочемо отримати відповіді для тих, хто вже знаходиться два роки в полях, щоб вони теж розуміли, коли в них буде така можливість. Ми надамо це право. Ми працюємо над цим", — сказав Умєров.
11 квітня цьогоріч Верховна рада України в другому читанні ухвалила законопроєкт про мобілізацію №10449 — без норми про демобілізацію. Перед розглядом закону в другому читанні з його редакції за зверненням головнокомандувача ЗСУ Сирського та міністра оборони Умєрова прибрали положення, що встановлювало демобілізацію через 36 місяців служби.
Питання демобілізації мають розглянути в окремому законопроєкті, який в розробці, повідомили в Міноборони в квітні цього року. Тоді речник міністерства Дмитро Лазуткін заявив, що першу версію законопроєкту мають подати до парламенту "протягом найближчих місяців". Однак станом на вересень цей законопроєкт так і не подали до Верховної ради.
Відповідальність за СЗЧ в Україні
На сьогодні, в умовах воєнного стану, за самовільне залишення служби військовослужбовцем, передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Дезертирство карається позбавленням волі від 5 до 12 років.
20 серпня цього року Верховна рада України ухвалила в цілому закон про позбавлення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за самовільне залишення військової частини та дезертирство в окремих випадках:
- якщо це трапилося вперше,
- якщо військовий вирішив повернутися до війська на стадії судового розгляду,
- Якщо командир частини надав суду письмову згоду на повернення військового до служби.
Раніше директор ДБР Олексій Сухачов заявив агентству "Інтерфакс-Україна", що відомство орієнтоване на те, аби повертати на позиції бійців, які залишили місце служби, а не на збільшення щодо них кримінальних проваджень. Сухачов наголосив, що нині пріоритетними у цьому питанні є профілактичні заходи та роз'яснювальна робота.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, посилаючись на статистику Державної судової адміністрації, повідомив агентству, що протягом 2023 року за СЗЧ засудили 1 577 військових. З них 30 — жінок. Він додав, що це найпоширеніший злочин серед військовослужбовців.
