Перейти до основного змісту

Резолюція ООН вимагає від Ізраїлю вийти з палестинських територій

Палестинці переміщуються на захід Сектору Гази, ховаючись від бомбардувань, 2 грудня 2023 року. AP

Генеральна Асамблея ООН 18 вересня ухвалила резолюцію, в якій вимагає від Ізраїлю вийти з окупованих палестинських територій.

Про це йдеться в Х Організації Об'єднаних Націй.

Документ закликає Державу Ізраїль "негайно припинити свою незаконну присутність на окупованій палестинській території протягом наступних 12 місяців".

За резолюцію проголосували 124 країни, утрималися 43 (серед них Україна), проти було 14 держав, зокрема сам Ізраїль та його провідний союзник США.

Речник Міністерства закордонних справ Ізраїлю Орен Марморштейн засудив рішення Генасамблеї.

"Рішення асамблеї дає поштовх і зміцнює терористичну ХАМАС і терористичну державу Іран, яка стоїть за нею. (...) Рішення асамблеї також закладає основу для будь-яких спроб просування мирного вирішення", — написав представник ізраїльського дипвідомства.

У липні цього року Міжнародний суд ООН у Гаазі заявив, що Ізраїль "окуповує" палестинські території та "продовжує порушувати право палестинського народу на самовизначення".

Визнання Палестини як окремої держави

Наприкінці квітня верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що до кінця травня Палестину визнають кілька країн Євросоюзу. Станом на початок травня серед європейських держав незалежність Палестини визнавали: Болгарія, Угорщина, Кіпр, Мальта, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія, Швеція.

Україна як член ООН визнала Палестину, ще перебуваючи у складі СРСР – це відбулося у 1988-му. Палестина ж визнала незалежність України у 1992 році. Проте Україна не визнала ХАМАС терористичною організацією, яка контролювала Сектор Гази до початку там операції Армії оборони Ізраїлю.

Вторгнення бойовиків ХАМАС в Ізраїль

Вранці 7 жовтня 2023 року бойовики руху ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Наступного дня уряд Ізраїлю запровадив воєнний стан в країні.

9 жовтня Ізраїль заявив про відновлення контролю над усіма прикордонними містами та згодом анонсував "повну облогу" Сектору Гази. 11 жовтня у Секторі Гази припинилося постачання електроенергії. Це сталося після того, як на єдиній електростанції закінчилося паливо. 12 жовтня міністр енергетики Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що анклав залишатиметься без світла, води та палива, поки не будуть звільнені заручники з Ізраїлю. Згодом в ООН заявили про гуманітарну катастрофу в Газі.

13 жовтня ЦАХАЛ закликалв цивільних мешканців міста Газа евакуюватися у південному напрямку "задля власної безпеки та захисту". Згодом речник ЦАХАЛу Хагарі заявив, що сухопутні війська "розширюють свої наземні операції" та посилять повітряні удари. Прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу 28 жовтня заявив про початок другого етапу війни проти ХАМАСу.

1 листопада війська Ізраїлю прорвали передову лінію оборони руху ХАМАС у північній частині Сектору Гази. Того ж дня для евакуації людей відкрили контрольно-пропускний пункт Рафах, що на кордоні з Єгиптом. Зранку 24 листопада між Ізраїлем і ХАМАСом розпочалося чотириденне перемир'я, що супроводжувалося звільненням груп заручників.

Через війну між Ізраїлем та ХАМАСом в Червоному морі єменські хусити, яких підтримує Іран, почали обстрілювати судна. Вони заявили, що атакують кораблі Ізраїлю та його союзників. Після низки ракетних та дронових атак США спільно із Британією атакували сили хуситів в Ємені.

В кінці квітня премʼєр-міністр Ізраїлю Нетаньягу повідомив, армія оборони Ізраїлю проведе військову операцію у місті Рафах не залежно від того, чи буде укладена угода щодо перемир'я з угрупуванням ХАМАС.

Топ дня
Вибір редакції