Банки України за 7 місяців 2024 року мають 119,44 млрд грн прибутку. Це на 22% більше, ніж за такий самий період торік. Відповідно, більше й податку на прибуток — 25,83 млрд. Найвищі показники у "ПриватБанку".
Про це повідомляє платформа для роботи з відкритими даними Опендатабот.
Сьогодні в Україні працює 62 банки, 8 із них були збиткові. На державні банки припадає 63% від загального прибутку усіх банків. А в першій десятці за прибутковістю — 86% від сукупного прибутку, або ж 80,13 млрд грн.
119,44 млрд грн прибутку разом отримали банки в Україні. Це на 22% більше, ніж за аналогічний період 2023 року — тоді було 97,53 млрд грн.
Цього року в 1,8 раза зросла сума податку на прибуток — до 25,83 млрд грн. Хоча податки зросли, чистий прибуток більший на 13%, ніж було у 2023-му: 93,61 млрд грн проти 83,18 млрд грн.
Найприбутковіші банки:
- "ПриватБанк" — 37,16 мільярда грн;
- "Ощадбанк" — 11 млрд;
- "Райффайзен Банк" — 4,87 млрд;
- "Укрексімбанк" — 4,74 млрд;
- ПУМБ — 4,24 млрд;
- "Креді Агріколь банк" — 4,22 млрд;
- "УкрСиббанк" — 3,97 млрд;
- "Укргазбанк" — 3,73 млрд;
- "Універсал банк" — 3,19 млрд;
- "ОТП Банк" — 3 млрд.
21,4 млрд грн заробили банки з іноземним капіталом. Це на 9% більше, ніж минулого року за такий самий період. Податок на прибуток банків цієї групи виріс і становить 7,26 млрд грн. Наразі на них припадає 23% від сукупного прибутку усіх банків.
"Райффайзен Банк" очолює групу прибуткових іноземних банків — 4,87 млрд грн прибутку. Це на 28% більше, ніж за відповідний період минулоріч. Витрати на податки Райффайзен Банку зросли вдвічі та склали 1,63 млрд грн.
У Верховній раді розглядають законопроєкт № 11416-д, у якому пропонується запровадити 50% податку на прибуток для банків на 2024 рік. 3 вересня парламент не зміг ухвалити законопроєкт у першому читанні, хоча комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав оновлену версію урядового закону про підвищення податків №11416-д та рекомендував нардепам ухвалити його в першому читанні.
Доопрацьована законодавча ініціатива передбачає:
- підвищення ставки військового збору з 1,5 до 5%;
- встановлення військового збору в розмірі 1% від доходу для ФОП — платників єдиного податку ІІІ групи;
- встановлення військового збору для ФОП — платників єдиного податку І, ІІ та IV групи на рівні 10% мінімальної зарплати.
Документ також визначає, що встановлені особливості оподаткування військовим збором діятимуть до 31 грудня того року, у якому буде припинено воєнний стан. Крім цього пропонується встановити ставки податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%.
Водночас у законопроєкті залишили щомісячні авансові внески з податку на прибуток для роздрібної торгівлі пальним.
До того ж він передбачає щомісячне подання звітності про податки на доходи фізичних осіб — це необхідно для економічного бронювання. Железняк підкреслив, що в комітеті була "тяжка дискусія" щодо вилучення норми про податок 50% на надприбуток банків. Депутати її підтримували, однак проти виступили НБУ, Мінфін та МВФ. У результаті народні обранці домовились повернутися до цього у другому читанні.
Загалом очікується, що прийняття цього законопроєкту принесе держбюджету 30 мільярдів гривень цього року та 126 мільярдів у наступному.
18 липня Кабмін зареєстрував законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу". Серед іншого пропонувалось збільшити ставку військового збору до 5% та зобов'язати ФОПи третьої групи платити 1% збору.
У травні Forbes із посиланням на джерела в Кабміні та Верховній раді, що Міністерство фінансів працює над проєктом закону про підвищення податків. А військовий збір в уряді планують підвищити з 1,5% до 5%.
Голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетманцев у березні казав, що Кабмін готує законопроєкт, за допомогою якого хочуть збільшити надходження до бюджету. Один із таких способів — збільшити військовий збір для приватних підприємців (ФОП).
