Дмитро Кулеба — наймолодший міністр закордонних справ в історії України, 5 вересня пішов у відставку. Замість нього Верховна рада призначила міністром Андрія Сибігу, який раніше обіймав посаду 1-го заступника очільника МЗС. Кулеба працював в уряді з березня 2020-го. Чим запам’ятався та що кажуть про його звільнення українські депутати й експерти та міжнародні партнери — зібрало Суспільне.
"Я дуже вдячний міністрам і всій команді Кабміну, які працювали для України, заради українців, чотири з половиною роки, а хтось п'ять років. Нам сьогодні потрібна нова енергія. І ці кроки пов'язані тільки з посиленням нашої держави на різних напрямках", — так Володимир Зеленський 4 вересня пояснив перестановки в уряді.
Одним з тих, хто пішов у відставку — міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, наймолодший керівник МЗС в історії України та один із рекордсменів за часом перебування на посаді. Кулебу призначили ще за премʼєрства Олексія Гончарука 29 серпня 2019 року, спочатку він опікувався євроінтеграцією, а згодом перейшов у МЗС.
У перші ж години повномасштабного наступу Кулеба заявляв: "Україна буде захищатися та переможе" та закликав інші країни до дій: санкції, вимкнення РФ від міжнародної міжбанківської системи SWIFT, повна ізоляція Росії, фінансова допомога для України, та, звісно, зброя, зокрема, системи ППО.
Ще один з основних напрямків роботи МЗС останніх років — отримання Україною статусу кандидатки на членство в ЄС. Кулеба їздив переконувати найбільш скептичні в цьому питанні країни. На фінальній стадії переговорів виступив проти пропозицій окремих європейських політиків надати Україні замінник кандидатства. У червні 2024 року Євросоюз відкрив переговорив про членство України в ЄС.
Також, у перший рік війни в МЗС розробили Африканську стратегію, спрямовану на розвиток відносин України з країнами цього континенту (на червень 2022 року Україна мала всього 10 посольств на 54 країни Африки, і не в кожному посольстві служив саме посол). Кулеба тричі відвідував Африку за час повномасштабного вторгнення, загалом — 11 країн, майже всі — вперше в історії дипломатичних відносин.
"До числа здобутків української політики в Африці варто віднести консолідацію підтримки африканських країн на рівні Генеральної Асамблеї ООН. Зокрема, жодна держава Африки не проголосувала проти резолюції ГА ООН "Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН", — наголосили в МЗС за підсумками 2022 року.
За каденції Кулеби Україна відкрила низку нових посольств і консульств в Африці: у Гані (грудень 2023), у Кот-д'Івуарі та Демократичній Республіці Конго, Мозамбіку, Ботсвані (квітень 2024), у Мавританії (травень 2024).
Врешті МЗС також долучалося до реалізації ідеї Офісу президента провести Глобальний саміт миру. Він відбувся 15-16 червня у швейцарському Бюргенштоці. Туди прибули делегації з 92 країн та 8 світових організацій.
Як пояснюють звільнення Кулеби
4 вересня на засіданні парламентської фракції "Слуги народу", де обговорювали кадрові перестановки в уряді, Володимир Зеленський заміну Кулеби прокоментував стисло: бракує енергії для просування надання зброї. А за декілька днів до цього президент заявив: "Я вважаю, що не вистачить сил у МЗС не втратити 7,5 млн українців [які виїхали за кордон через війну]. Цю ідею я обговорював якраз без Дмитра Кулеби, а з прем'єр-міністром, бо це про уряд. Ми проговорювали це питання, що це дуже складна місія для будь-якого міністерства".
Видання The Economist припустило, що відставка Кулеби сталася через те, що його "витончена дипломатія не завжди узгоджувалася з грубою та емоційною риторикою" Зеленського. Співрозмовник видання, неназваний депутат "Слуги народу", заявив, що в Офісі президента нібито скаржилися, що Кулебі "просто подобається колекціонувати перемоги. Він не доводить справи до кінця".
Видання Телеграф написало, що нібито Володимир Зеленський доручив Кулебі переконати західних союзників — переважно США й Велику Британію — дозволити ракетні удари по території Росії та надати більше систем ППО. А відставка начебто — наслідок невиконання цього.
Сам Дмитро Кулеба причини відставки не повідомив.
Як прокоментували відставку Кулеби
Голова Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинадзе звернула увагу, що ні президент України, ні сам Кулеба не пояснили чітко причину звільнення. Зокрема, Кулеби не було ні на засіданні профільного комітету під час обговорення його відставки, ні у Верховній раді під час фінального голосування: "Так виглядає, що пана Кулебу чи взяли в заручники, чи примусили написати цю заяву і це, напевно, не зовсім самостійне рішення".
Також, на думку Климпуш-Цинадзе, МЗС останнім часом системно втрачало незалежність, не мало того впливу та ініціативи, як мав би пропонувати міністр. Вона зазначила, що МЗС так і не змогло досягти розширення можливостей роботи консульської служби та збільшення її фінансування. А ще, попри активну роботу Кулеби із країнами ЄС, НАТО та "Групи семи" і попри велику кількість нових відкритих посольств, не відбулося "якихось проривів на інших напрямках, які так необхідні Україні", зокрема в Африці.
Голова Комітету Верховної ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко на засіданні ВРУ 5 вересня наголосив, що до Кулеби не має "абсолютно жодних зауважень": "Кулеба увійшов в історію України як міністр закордонних справ під час повномасштабної агресії, коли, по суті, на кону було існування держави. І я вважаю, те, що зробило МЗС, — це два фронти. Є військовий фронт — це війна, це наша збройна сила. Але є дипломатичний фронт, від якого залежить і зброя, і підтримка, і санкції, і так далі".
Високий представник Євросоюзу Жозеп Боррель подякував ексміністру за роботу і сказав, що з 2020 року "ми пройшли через багато чого".
Речник Держдепу США Метью Міллер на брифінгу 4 вересня відзначив роботу Кулеби на посаді і додав, що ексміністр "був нашим головним партнером у світі, намагаючись отримати як дипломатичну підтримку для України, так і для притягнення Росії до відповідальності".
Президент Польщі Анджей Дуда 4 вересня теж прокоментував відставку Кулеби: "Міністрів призначають і звільняють. І зміна того чи іншого міністра чи прем'єр-міністра не є чимось незвичайним (...) не є екстраординарною ситуацією".
Речник Єврокомісії Петер Стано відмітив Кулебу "за все, що він зробив у цей складний і дуже важкий для України час".
Джерела Суспільного в європейській дипломатії сказали, що не коментуватимуть призначення нового глави МЗС Андрія Сибіги: "Ми знаємо, що Кулеба не хотів іти з цього посту, тож ситуація з цим призначенням складна".
Bloomberg з посиланням на джерело, знайоме з кадровими перестановками в українському уряді, писало, що ексглава МЗС "зосередиться на зміцненні відносин України з НАТО, оскільки охоплена війною країна прагне приєднатися до блоку".