Понад 90 країн-учасниць, спільне комюніке та підготовка до наступної зустрічі: чим завершився перший Саміт миру

Важливо
Президент України Володимир Зеленський зображений на моніторі під час участі в пленарному засіданні на Саміті миру. 16 червня 2024 рік. REUTERS

У швейцарському Бюргенштоці завершився Саміт миру, на який прибули делегації з 92 країн та 8 світових організацій. Росію на нього не запросили, але, ймовірно, її покличуть на наступні — український президент вже анонсував проведення другого Саміту, підготовка до якого триватиме місяці. За його словами, участь представників від РФ "свідчитиме про бажання миру".

На дводенному Саміті розглянули лише три з десяти пунктів української "Формули миру", які стосувалися ядерної та продовольчої безпеки й звільнення українських полонених і депортованих, зокрема, й дітей. Він завершився заявами лідерів країн і публікацією спільного комюніке, під яким підписалися не всі.

Якими були ці два дні, хто підтримав підсумкову декларацію, що мають вручити Росії на наступному саміті та якою була позиція Китаю — у матеріалі Суспільного.

Учасники Саміту

Остаточний список учасників став відомий ввечері 14 червня. Загалом були представлені 92 країни та 8 світових організацій: Рада Європи, ОБСЄ, Організація американських держав, Єврорада, Європейська комісія, Європейський парламент, ООН і Вселенський патріархат. Попри те, що одним із питань Саміту була ядерна безпека, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі на подію не приїхав, бо, як він пояснив, "не хотів змішувати політичні аспекти з технічною роботою агентства".

Від 57 країн прибули глави держав і урядів, з 29 – міністри закордонних справ, а від 6 – посланці. Зокрема, були президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем'єр Японії Фуміо Кішіда, канадський прем'єр Джастін Трюдо та британський — Ріші Сунак, а також голови Єврокомісії і Євроради — Урсула фон дер Ляєн та Шарль Мішель.

США, як і повідомлялось раніше, представили віцепрезидентка Камала Гарріс та радник Білого дому з нацбезпеки Джейк Салліван. Туреччина й Індія також були представлені не на рівні очільників країн. Була й частина країн "Глобального півдня" — зокрема Аргентина, Чилі, Гана, Кенія.

Китаю на саміті не було. Як заявляли раніше в китайському МЗС, країна не зможе відвідати Саміт миру, оскільки він не відповідає критеріям, які висуває Пекін. Йдеться, зокрема, і про участь усіх сторін (тобто і Росії), і про обговорення усіх мирних планів (тобто і китайського).

ООН, Вселенський патріархат, Святий престол та Бразилія мали статус спостерігачів на саміті.

Про що йдеться в комюніке

У спільній декларації учасників за підсумками саміту йдеться про те, що цей захід відбувся з метою "посилити діалог на високому рівні щодо шляхів до всеосяжного, справедливого та стійкого миру для України". Учасники також погодились, що мають спільне бачення в трьох аспектах:

  • ядерна безпека — українські атомні електростанції та установки, зокрема Запорізька атомна електростанція, повинні працювати безпечно та захищено під повним суверенним контролем України і відповідно до принципів МАГАТЕ та під її наглядом. Будь-яка загроза або використання ядерної зброї у контексті війни в Україні є неприпустимими;
  • продовольча безпека — українська сільськогосподарська продукція має постачатися безпечно та вільно зацікавленим третім країнам;
  • звільнення полонених і депортованих — повний обмін усіх військовополонені. Усі депортовані та незаконно переміщені українські діти, а також інші незаконно утримувані цивільні особи мають повернути в Україну.

Хто приєднався і не приєднався до комюніке

Загалом документ підтримали 80 країн та чотири міжнародні організації. Не підписали декларацію Саудівська Аравія, Бахрейн, Ватикан, Таїланд, Індія, Індонезія, Мексика, Південно-Африканська республіка, Бразилія, Об'єднані Арабські Емірати, Вірменія, Лівія та Китай, чиїх представників взагалі не було на Саміті.

Оскільки документ доступний до підписання і після завершення саміту, то кількість країн не є остаточною. Володимир Зеленський на підсумковій конференції зауважив, що деякі представники ще думають над цим і перш ніш приєднуватися до комюніке мають провести внутрішні консультації.

Щодо позицій Китаю і Бразилії, які начебто мають власний план мирних перемовин для закінчення війни в Україні, президент сказав: "Ми будемо раді чути їхні думки, навіть якщо вони не збігаються з більшістю світу".

Індія ж, за словами секретаря із західного напряму МЗС країни Павана Капура, не приєдналася до спільного комюніке, бо вважає, що сталий мир вимагає діалогу обох учасників та "практичної взаємодії" між сторонами конфлікту. Посадовець також запевнив, що країна продовжить взаємодіяти з обома сторонами конфлікту, щоб зробити свій внесок у зусилля, спрямовані на досягнення тривалого миру в Україні.

Наступний Саміт миру і Росія

На підсумковій конференції Володимир Зеленський анонсував підготовку до другого Саміту і зазначив, що вже є країни зацікавлені у тому, щоб прийняти у себе цю подію. Міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс припустив, що це може статися до президентських виборів у США в листопаді.

На думку українського президента, якщо РФ братиме участь в Саміті, то це буде знаком того, що вона хоче завершити війну та встановити мир: "Не хочу гратись словами — вирішили вони чи їх змусив світ". Він також зазначив, що під час другого Саміту спільно напрацьований план дій може бути представлений Росії.

Президент також наголосив, що перший та другий саміти миру повинні об’єднати спільну роботу щодо деталей миру: "Ми не маємо часу на довготривалу роботу, рух до миру означає діяти швидко. Підготовка займе місяці, не роки. Тому коли план дій щодо миру буде готовим і кожен крок буде пропрацьовано, відкриється шлях до проведення другого саміту миру, а отже і до завершення цієї війни, до справедливого і тривалого миру".