В Ізраїлі міжнародний аеропорт імені Бен-Гуріона в Тель-Авіві вирішив призупинити вильоти і прильоти рейсів на дві години з 8 ранку (1 година ночі за східним часом) в рамках загальнонаціонального страйку 2 вересня.
Це підтвердили CNN в аеропорту.
Зазначається, що страйк, який загрожує зупинкою “всієї ізраїльської економіки”, був оголошений найбільшою профспілкою країни, щоб змусити уряд укласти угоду про звільнення заручників і припинення вогню.
До протестів призвело вбивства шести заручників у Газі, тіла яких знайшли на вихідних. Як повідомили CNN ізраїльські офіційні особи, трьох загиблих, в тому числі американку ізраїльського походження Герш Голдберг-Полін, повинні були звільнити в результаті припинення вогню.
Десятки тисяч ізраїльтян вийшли на вулиці 1 вересня після того, як у Секторі Гази знайшли мертвими ще шістьох заручників. Вони протестували за припинення вогню, перемир’я з ХАМАС та повернення полонених додому.
Ініціатором масштабного страйку стала найбільша профспілка Ізраїлю — Гістадрут. Тисячі людей зібралися біля офісу Нетаньяху в Єрусалимі. У Тель-Авіві родичі заручників пройшли маршем із трунами, що символізували жертв.
Глава федерації профспілок Аарон Бар-Давід заявив, що, на його думку, ізраїльська влада відкладає домовленості з угрупованням ХАМАС "з політичних міркувань".
Профспілка заявила, що протести продовжаться й 2 вересня.
Що відомо про виявлення мертвих заручників
Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) 31 серпня повідомила про виявлення під час бою в Секторі Гази тіла шести заручників, викрадених угрупуванням ХАМАС 7 жовтня 2023 року. Серед них був американський громадянин Герш Голдберг-Полін. Це підтвердив президент США Джо Байден.
28 серпня армія повідомляла, що тіло вбитого під час нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року ізраїльського військовослужбовця виявили в Секторі Газа. Його доставили на ізраїльську територію під час спільної операції військових та Служби спільної безпеки Ізраїлю (ШАБАК).
Що відомо про напад ХАМАСу на Ізраїль та війну у Газі
Вранці 7 жовтня 2023 року бойовики руху ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Наступного дня уряд Ізраїлю запровадив воєнний стан в країні.
9 жовтня Ізраїль заявив про відновлення контролю над усіма прикордонними містами та згодом анонсував "повну облогу" Сектору Гази. 11 жовтня у Секторі Гази припинилося постачання електроенергії. Це сталося після того, як на єдиній електростанції закінчилося паливо. 12 жовтня міністр енергетики Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що анклав залишатиметься без світла, води та палива, поки не будуть звільнені заручники з Ізраїлю. Згодом в ООН заявили про гуманітарну катастрофу в Газі.
13 жовтня ЦАХАЛ закликав цивільних мешканців міста Газа евакуюватися у південному напрямку "задля власної безпеки та захисту". Згодом речник ЦАХАЛу Хагарі заявив, що сухопутні війська "розширюють свої наземні операції" та посилять повітряні удари. Прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу 28 жовтня заявив про початок другого етапу війни проти ХАМАСу.
1 листопада війська Ізраїлю прорвали передову лінію оборони руху ХАМАС у північній частині Сектору Гази. Того ж дня для евакуації людей відкрили контрольно-пропускний пункт Рафах, що на кордоні з Єгиптом. Зранку 24 листопада між Ізраїлем і ХАМАСом розпочалося чотириденне перемир'я, що супроводжувалося звільненням груп заручників.
Через війну між Ізраїлем та ХАМАСом в Червоному морі єменські хусити, яких підтримує Іран, почали обстрілювати судна. Вони заявили, що атакують кораблі Ізраїлю та його союзників. Після низки ракетних та дронових атак США спільно із Британією атакували сили хуситів в Ємені.
В кінці квітня премʼєр-міністр Ізраїлю Нетаньягу повідомив, армія оборони Ізраїлю проведе військову операцію у місті Рафах не залежно від того, чи буде укладена угода щодо перемир'я з угрупуванням ХАМАС.
20 травня головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан запросив ордери на арешт премʼєра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта, а також трьох лідерів палестинського руху ХАМАС. Відповідний документ опублікували на сайті МКС. Їх звинувачують у воєнних злочинах і злочинах проти людства.
Президент Ізраїлю Іцхак Герцог та очільник МЗС країни Ісраєль Кац назвали це рішення "обурливим". За словами президента Ізраїлю, такі дії "надихають терористів у всьому світі".
На сайті Білого дому з'явилася заява президента США, який також заявив, що рішення МКС є "обурливим". Тим часом як пише CNN, і представники ХАМАСу засудили клопотання головного прокурора МКС про ордер на арешт трьох керівників їхнього угруповання.
26 травня Ізраїль завдав авіаудару по табору переміщених осіб на півдні Гази. Загинуло 45 палестинців. Ізраїль завдав удару після того, як ХАМАС обстріляв Тель-Авів ракетами.
Сполучені Штати закликали Ізраїль провести розслідування інциденту та чекатимуть від країни відповіді після слідства.
28 травня ізраїльські танки зайшли в центр Рафаху.
16 червня Армія оборони Ізраїлю оголосила про запровадження щоденних "локальних тактичних пауз" у військових діях у Секторі Гази. Паузи в боях діятимуть з 8:00 до 19:00 щодня "до особливого розпорядження" в південній частині Сектора Гази на шляху від перехрестя Керем-Шалом до дороги Салах-ед-Дін і на північ.