"Російські командири не навчені діяти незалежно від наказів згори" — Том Купер про операцію в Курській області

Українські військові на прикордонному пункті пропуску з Росією в Сумській області, 13 серпня 2024 року. REUTERS/Viacheslav Ratynskyi

Сили оборони України контролюють 74 населених пунктів у Курській області РФ, заявив головнокомандувач Олександр Сирський. Майже тиждень від початку операції 6 серпня військові та влада не коментували події на Курщині, а тоді президент Зеленський підтвердив наступ ЗСУ. Як та чому це вдалося, чи зможуть українські військові закріпитись та чи є ризик опинитись в оточенні — розповів Суспільному австрійський військовий аналітик Том Купер.

Як ви можете оцінити наступ української армії на Курську область Росії?

У тому районі Україна сконцентрувала певну кількість військ, відбувались постійні атаки БПЛА на російські спостережні пости. Було зрозуміло — щось планується. Може здатись, операція почалась раптово, проте до неї готувались тижнями, якщо не місяцями. Які її цілі? Запобігти наступу Росії з Курської області та знищити російські збройні сили по той бік кордону. Це омине руйнування в Україні.

Спочатку я розраховував на короткострокову операцію: українці йдуть кілька кілометрів, атакують позиції росіян, когось з них беруть в полон, захоплюють техніку, а потім повертаються в Україну впродовж двох-трьох днів.

Чому українським військовим вдалось так швидко та неочікувано для росіян перетнути кордон?

Українці місяцями стежили за ситуацією на російському боці кордону. Знали позиції російських військ, де ті облаштували мінні поля, де їхні окопи, укріплення тощо. У вас надзвичайно точна розвідка. Тому Сили оборони й знали куди та як вдарити.

З іншого боку, росіяни насправді неналежно охороняли кордон. До прикладу, 11 бригада ВДВ — російські десантники, перебувають за 25 кілометрів на північ від Суджі. Вони п’ять-шість днів нічого не робили, поки українці об'їжджали їх по флангах та виходили в тил. Чому? З одного боку, у них недостатньо інформації про те, що відбувається навколо. З іншого — проблеми з комунікацією. Командири не навчені діяти самостійно, незалежно від наказів згори.

Операція почалася понад тиждень тому. Станом на вечір 12 серпня Сили оборони просунулись вглиб приблизно на 30 км. Що їм дозволило це зробити? 30 кілометрів — це відносно. Подекуди українці просунулися й на 45 кілометрів від кордону. Але це має більше тимчасовий характер. Йдеться про розвідку, яка рушає ще більш вглиб території Росії, а потім відходить.

10 та 11 серпня українські розвідувальники вийшли на шосе Е38, яке з’єднує Рильськ та Курськ. Ним пересувались російські підрозділи. У відповідь, 12 серпня росіяни заблокували частину цієї траси. Як й казав, подекуди ви проникали на 45-50 кілометрів вглиб Росії, але глибина постійних позицій України на Курщині — це приблизно 20-25 кілометрів.

Українські збройні сили значно перевершують росіян у мобільності та гнучкості. Армія РФ дегенерувала ще до того, як почала вторгнення у 2022-му. Вона не здатна на мобільні широкомасштабні операції без укріплень та мінних полів. Ось чому ця операція така успішна для українців.

Українські військові біля російського кордону в Сумській області, 11 серпня 2024 року. REUTERS/Viacheslav Ratynskyi

Які шанси в української армії закріпитись на цих територіях? Залежить від якості, швидкості та розмаху реакції росіян. Зараз російський Генштаб перекидає в Курську область резервні частини з лінії фронту в Україні. Вони дезорганізовані, виснажені й тепер мають проводити операції всередині Росії.

Якщо росіяни зберуть стільки військових, що зможуть утворити суцільну лінію фронту, шанси української армії закріпитись низькі. Виглядає, що вони мають намір зробити саме це — побудувати лінію оборони вздовж траси Е38 і нижче, у південному напрямку. Шанси (Сил оборони — ред) залишаються хорошими доки поле бою мінливе.

Є вірогідність й того, що операція буде відносно обмеженою, якщо український Генштаб не знайде додаткові підрозділи й не відправить їх на цей напрямок на ротацію.

Чи є ризики оточення українського угрупування? Ні. Ми думаємо про російські збройні сили як про радянські. Як про величезну силу з тисячами танків, бронетранспортерів, бойових машин піхоти, нескінченними запасами артилерії та боєприпасів. Насправді ж у них є піхота, яка рухається повільно та нічого не робить без наказу "згори".

Отже, небезпеки, що росіяни обійдуть з флангів українські війська на Курському напрямку, немає. Їм знадобляться тижні, щоб зібрати достатню кількість сил для цього.

Як наступ на Курщину може вплинути на решту ділянок фронту? Ця операція вже має вплив, оскільки росіяни розгортають резерви (в Курській області — ред) з секторів всередині України. Питання в тому, як довго це триватиме і скільки ще військ Росія перекине на Курщину з території України. Це залежить від українців — наскільки вони будуть здатні на високоінтенсивні бойові дії, мобільні операції, та ротації. Якщо все це станеться, росіяни опиняться у біді. Якщо ні, лінія фронту стабілізується по трасі Е38 і вниз на південь.

Тому для України важливо знайти спосіб продовжити просуватись Росією. Це виводить з рівноваги російські збройні сили та створює хаос. Чим більше буде втрат у росіян на Курщині, тим більше військ вони виведуть з території України.