Уряд Великої Британії не оскаржуватиме юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), який вимагає видати ордер на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та міністра оборони країни Йоава Галанта.
Про це повідомляє The Guardian і Mirror.
Новий уряд Великої Британії на чолі із Кіром Стармером не заперечуватиме проти запиту щодо видачі МКС ордера, оскільки його позиція полягає в тому, що "це питання, яке має вирішувати суд", підтвердила пресслужба уряду виданню Mirror.
"Лейбористи відмовилися від плану попередників оскаржити міжнародний ордер на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу", — йдеться у повідомленні.
Попередній очільник британського уряду Ріші Сунак планував поставити під сумнів право МКС видавати ордер на арешт ізраїльських громадян через можливі воєнні злочини ізраїльських військ у Секторі Гази.
У травні Девід Ламмі, який нині став міністром закордонних справ Великої Британії, сказав: "Позиція лейбористів полягає в тому, що рішення головного прокурора МКС подати запит на ордер на арешт є незалежною справою для суду та прокурора".
Наприкінці червня МКС відтермінував процес видання ордерів на арешт премʼєр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта після оскарження від Великої Британії.
Що відомо про прохання на ордери на арешт ізраїльських чиновників та лідерів ХАМАС
Головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан 20 травня 2024 року запросив ордери на арешт премʼєра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта, а також трьох лідерів палестинського руху ХАМАС. Їх звинувачують у воєнних злочинах і злочинах проти людства.
Ультраправі ізраїльські міністри Смотрич та Бен-Гвір звинуватили головного прокурора Міжнародного кримінального суду в "антисемітизмі" після такого запиту.
Президент Ізраїлю Іцхак Герцог та очільник МЗС країни Ісраєль Кац назвали це рішення "обурливим". За словами президента Ізраїлю, такі дії "надихають терористів у всьому світі". Очільник МЗС Кац має намір закликати очільників МЗС інших країн світу виступити проти рішення прокуратури. Прем'єр Ізраїлю Нетаньягу назвав це рішення "моральною образою історичного масштабу".
На сайті Білого дому з'явилася заява президента США, який також заявив, що рішення МКС є "обурливим". Тим часом як пише CNN, і представники ХАМАСу засудили клопотання головного прокурора МКС про ордер на арешт трьох керівників їхнього угруповання.
Вторгнення бойовиків ХАМАС в Ізраїль
Вранці 7 жовтня 2023 року бойовики руху ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Наступного дня уряд Ізраїлю запровадив воєнний стан в країні.
9 жовтня Ізраїль заявив про відновлення контролю над усіма прикордонними містами та згодом анонсував "повну облогу" Сектору Гази. 11 жовтня у Секторі Гази припинилося постачання електроенергії. Це сталося після того, як на єдиній електростанції закінчилося паливо. 12 жовтня міністр енергетики Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що анклав залишатиметься без світла, води та палива, поки не будуть звільнені заручники з Ізраїлю. Згодом в ООН заявили про гуманітарну катастрофу в Газі.
13 жовтня ЦАХАЛ закликав цивільних мешканців міста Газа евакуюватися у південному напрямку "задля власної безпеки та захисту". Згодом речник ЦАХАЛу Хагарі заявив, що сухопутні війська "розширюють свої наземні операції" та посилять повітряні удари. Прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу 28 жовтня заявив про початок другого етапу війни проти ХАМАСу.
1 листопада війська Ізраїлю прорвали передову лінію оборони руху ХАМАС у північній частині Сектору Гази. Того ж дня для евакуації людей відкрили контрольно-пропускний пункт Рафах, що на кордоні з Єгиптом. Зранку 24 листопада між Ізраїлем і ХАМАСом розпочалося чотириденне перемир'я, що супроводжувалося звільненням груп заручників.
Через війну між Ізраїлем та ХАМАСом в Червоному морі єменські хусити, яких підтримує Іран, почали обстрілювати судна. Вони заявили, що атакують кораблі Ізраїлю та його союзників. Після низки ракетних та дронових атак США спільно із Британією атакували сили хуситів в Ємені.
В кінці квітня премʼєр-міністр Ізраїлю Нетаньягу повідомив, армія оборони Ізраїлю проведе військову операцію у місті Рафах не залежно від того, чи буде укладена угода щодо перемир'я з угрупуванням ХАМАС.
26 травня Ізраїль завдав авіаудару по табору переміщених осіб на півдні Гази. Загинуло 45 палестинців. Ізраїль завдав удару після того, як ХАМАС обстріляв Тель-Авів ракетами.
Сполучені Штати закликали Ізраїль провести розслідування інциденту та чекатимуть від країни відповіді після слідства.
28 травня ізраїльські танки зайшли в центр Рафаху вперше за час війни Ізраїлю проти ХАМАСу, що може свідчити про нову фазу наступу.
16 червня Армія оборони Ізраїлю оголосила про запровадження щоденних "локальних тактичних пауз" у військових діях у Секторі Гази. Паузи в боях діятимуть з 8:00 до 19:00 щодня "до особливого розпорядження" в південній частині Сектора Гази на шляху від перехрестя Керем-Шалом до дороги Салах-ед-Дін і на північ.
