Рішення апеляції: Підсудність у справі щодо розкрадання коштів "ПриватБанку" залишиться у ВАКС

"ПриватБанк". УНІАН

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України закрила провадження щодо передачі справи "ПриватБанку" до місцевого суду у Дніпрі. Йдеться про розкрадання коштів фінустанови на загальну суму понад 8,4 мільярда гривень до її націоналізації.

Про це повідомили у Центрі протидії корупції (ЦПК).

Захист вважає, що "ПриватБанк" на час ймовірного злочину був ще приватним, а не державним банком і тому цю справу нібито має розглядати суд у Дніпрі. Адвокати зазначали, що держава набула права власності на 100% акцій банку тільки 21 грудня 2016 року, тоді як нібито розкрадання завершили за два дні до цього. Зі свого боку прокурор заявив, що виведення коштів із "ПриватБанку" завершилося 19 грудня 2016-го, а рішення про націоналізацію уряд прийняв 18 грудня.

Тепер апеляція знову має вислухати думки учасників справи, зокрема тих, які не висловлювалися минулого разу. Там також прийшли до висновку, що провадження слід закрити. Справа остаточно розглядатиметься у ВАКС.

У ЦПК нагадали, що питання підсудності у справі Апеляційна палата ВАКС вже вирішувала у жовтні 2023 року. Тоді судді також вказали, що справу слід розглядати саме у Вищому антикорупційному суді.

У вересні 2023 року НАБУ і САП передали до суду справу про розкрадання коштів ПриватБанку" на загальну суму понад 8,4 мільярда гривень.

За даними слідства, у грудні 2016 року, напередодні націоналізації ПриватБанку, колишній голова правління Олександр Дубілет доручив перерахувати кошти з кореспондентського рахунку, відкритого в одному з європейських банків, як погашення заборгованості за раніше виданим акредитивам двом компаніям-агротрейдерам.

В результаті фінустанові завдали збитків на суму близько 315 млн доларів США (8,2 млрд грн за курсом НБУ).

Націоналізація "ПриватБанку"

Націоналізація "ПриватБанку" відбулась 18 грудня 2016 року через його неплатоспроможність. НБУ зафіксував проблеми із достатністю рівня капіталу, кредитним портфелем та виконанням нормативів установою. Після стрес-тестування банку став зрозумілий масштаб проблем, який загрожував стійкості всієї банківської системи України. Нацбанк порекомендував власникам "ПриватБанку" вжити відповідних заходів, але вони провалили терміни трансформації та не виконали її в повному обсязі. Йшлося про переведення кредитної заборгованості перед банком на прозорі дійсні бізнеси із реальними заставами, достатніми для обслуговування кредитів, що дозволило б банку перейти в рамки адекватності капіталу.

"ПриватБанк" у 1992 році був одним із перших комерційних банків в Україні. Станом на 2016 рік у банку відкрили рахунки понад 22 мільйони клієнтів. Фінустанова обслуговувала приблизно 60% транзакцій та половину платіжних карток, випущених в Україні. У банку на той час було сконцентровано 40% депозитів всієї банківської системи. До передання банку державі ним володіли Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, які контролювали 92% акцій.

15 лютого 2023 року Велика палата Верховного суду України вперше застосувала так званий "антиколомойський" закон №590. Тоді було прийнято рішення, що "ПриватБанк", який було націоналізовано у 2016 році не повернеться до його колишніх власників.

15 листопада 2023-го шостий апеляційний адміністративний суд Києва підтвердив, що націоналізація "ПриватБанку" у 2016 році була законною і що неможливо повернути банк колишнім власникам. Таким чином рішення окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) від 18 квітня 2019 року, яким тоді задовольнили позов колишнього співвласника "ПриватБанку" Ігоря Коломойського до НБУ, Кабміну, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було скасовано.

Позов Олександра Дубілета щодо "ПриватБанку"

На момент націоналізації "ПриватБанку" головою правління був Олександр Дубілет. У 2021 році він звернувся до суду з позовом до "ПриватБанку", Міністерства фінансів і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Цим позовом він вимагав визнати недійсним договір, за яким держава викупила акції банку за 1 гривню.

Господарський суд у Києві закрив справу, проте Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення і повернув справу в першу інстанцію. Банк подав касацію.

Касаційний господарський суд у Верховному суді попросив Велику палату вирішити правову проблему щодо застосування так званого "антиколомойського закону", який передбачає, що колишні власники банку можуть отримати лише грошове відшкодування за нього.

"Антиколомойський" закон № 590

13 травня 2020 року Верховна рада ухвалила в цілому законопроєкт про банки. Це була одна з вимог Міжнародного валютного фонду перед наданням Україні кредитного траншу у 2021 році. Документ підтримали 270 нардепів.

Ухвалений законопроєкт надав Нацбанку повноваження щодо регулювання діяльності інших фінустанов. Також документ дозволив удосконалити механізм ліквідації таких установ. Щодо націоналізованих банків, то документ остаточно заборонив скасовувати рішення про націоналізацію.

Законопроєкт про банки називають "антиколомойським", адже він унеможливлює повернення "ПриватБанку" ексвласникам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову.

У пресслужбі банку зазначили, що важливість цієї справи полягала у тому, що від її результату залежав розгляд ще кількох десятків подібних позовів, через які колишні власники "ПриватБанку" намагались оскаржити законність процесу націоналізації.