Боррель "взяв до уваги" рішення головного прокурора МКС запросити ордер на арешт Нетаньягу

Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель під час засідання Ради міністрів закордонних справ країн ЄС 22 травня 2023 року. Getty Images

Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель “взяв до уваги” рішення головного прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана запросити ордери на арешт премʼєра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта, а також трьох лідерів палестинського руху ХАМАС.

Про це Боррель написав у соцмережі Х.

“Я беру до уваги рішення Прокурора МКС звернутися до палати попереднього провадження Міжнародного кримінального суду (МКС) з проханням про видачу ордерів на арешт Ях'ї Сінвара, Мохаммеда Дейфа, Ісмаїла Ханії, Беньяміна Нетаньягу та Йоава Галанта”, — написав Боррель.

Він додав, що ​​мандат МКС як незалежної міжнародної інституції полягає у переслідуванні найтяжчих злочинів за міжнародним правом.

Головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан запросив ордери на арешт премʼєра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта, а також трьох лідерів палестинського руху ХАМАС. Їх звинувачують у воєнних злочинах і злочинах проти людства.

Атака ХАМАС на Ізраїль та війна в Газі

Вранці 7 жовтня 2023 року бойовики руху ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Наступного дня уряд Ізраїлю запровадив воєнний стан в країні.

9 жовтня Ізраїль заявив про відновлення контролю над усіма прикордонними містами та згодом анонсував "повну облогу" Сектору Гази. 11 жовтня у Секторі Гази припинилося постачання електроенергії. Це сталося після того, як на єдиній електростанції закінчилося паливо. 12 жовтня міністр енергетики Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що анклав залишатиметься без світла, води та палива, поки не будуть звільнені заручники з Ізраїлю. Згодом в ООН заявили про гуманітарну катастрофу в Газі.

13 жовтня ЦАХАЛ закликав цивільних мешканців міста Газа евакуюватися у південному напрямку "задля власної безпеки та захисту". Згодом речник ЦАХАЛу Хагарі заявив, що сухопутні війська "розширюють свої наземні операції" та посилять повітряні удари. Прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу 28 жовтня заявив про початок другого етапу війни проти ХАМАСу.

1 листопада війська Ізраїлю прорвали передову лінію оборони руху ХАМАС у північній частині Сектору Гази. Того ж дня для евакуації людей відкрили контрольно-пропускний пункт Рафах, що на кордоні з Єгиптом. Зранку 24 листопада між Ізраїлем і ХАМАСом розпочалося чотириденне перемир'я, що супроводжувалося звільненням груп заручників.

Через війну між Ізраїлем та ХАМАСом в Червоному морі єменські хусити, яких підтримує Іран, почали обстрілювати судна. Вони заявили, що атакують кораблі Ізраїлю та його союзників. Після низки ракетних та дронових атак США спільно із Британією атакували сили хуситів в Ємені.

Ізраїльські літаки та танки 19 травня завдали ударів по всій території сектору Гази. За словами представників охорони здоров'я Гази, в результаті ударів загинули щонайменше 28 палестинців.

13 травня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що США стурбовані військовою операцією ЦАХАЛ в місті Рафах на півдні сектора Гази та не можуть її підтримати, оскільки досі не бачили плану Ізраїлю із захисту цивільних мешканців.

Держсекретар зазначив, що США оприлюднили звіт, у якому викладено занепокоєння Вашингтона щодо постачання гуманітарної допомоги в Газу, особливо в перші місяці після 7 жовтня.

"А коли справа стосується використання зброї, враховуючи всю шкоду, завдану дітям, жінкам, чоловікам, було розумно оцінити, що в деяких випадках Ізраїль діяв у спосіб, який не відповідає міжнародному гуманітарному праву", — сказав він і додав, що США та Ізраїль проводять "сотні розслідувань щодо різних інцидентів, які мали місце з 7 жовтня".