Протести у Вірменії: активісти бажають відставки Пашиняна

Вірменські протестувальники мітингують проти передання земель Азербайджану, площа Республіки в Єревані, 9 травня 2024 року. Getty Images/KAREN MINASYAN/AFP

У столиці Вірменії Єревані 9 травня ідуть протести проти територіальних поступок Азербайджану. Захід очолює архієпископ Баграт Галстанян. Протестувальники вимагають, щоби прем'єр-міністр Нікол Пашинян пішов у відставку.

Про це пише проєкт "Радіо Свобода" — "Радио Азатутюн".

Священнослужитель, якого підтримує вірменська церква, звинувачує адміністрацію Пашиняна в некомпетентності та неправильному управлінні та в тому, що Азербайджан відвоював регіони Нагірного Карабаху.

"Цей уряд повністю провалив управління країною і зламав всю її систему безпеки. Я готовий зустрітися [з Пашиняном] протягом години і обговорити всі умови відставки. Ви більше не маєте жодної форми влади в Республіці Вірменія", — промовив Галстанян.

Він дав прем'єру годину, щоби подати у відставку, а парламент закликав оголосити вотум недовіри до Пашиняна. Архієпископ обіцяє ночувати на вулиці з протестувальниками, а від п'ятниці, 10 травня, ініціювати акції імпічменту та непокори по всій Вірменії.

Хоча прямої відповіді на вимогу про відставку прем'єр-міністра досі немає, представники влади розпочали флешмоб у соцмережах, де викладають фото прем'єра та пишуть: "Наша відповідь Баграту".

Більше про протести у Вірменії

Як розповіло видання News Armenia, 4 травня рух "Тавуш за Батьківщину" розпочав марш під керівництвом архієпископа Баграта Галстаняна з прикордонного села Киранц провінції Тавуш до Єревана.

Протести розпочались 19 квітня, після того, як Вірменія та Азербайджан домовились про делімітацію кордону. У межах цього процесу Єреван віддав Баку чотири села Тавушської області, які з 1990-х років перебували під контролем Вірменії.

Наприкінці березня прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про готовність влади передати чотири села під контроль Азербайджану на тлі виникнення спірних питань та побоювань відновлення бойових дій із Баку. Офіційний Баку заявив, що повернення його земель, які також включають кілька анклавів, повністю оточених територією Вірменії, є необхідною передумовою для мирної угоди, щоб покласти край тридцятилітньому конфлікту навколо регіону Нагірного Карабаху, який азербайджанська армія повернула у вересні минулого року.

Протести тривали і наприкінці квітня.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.

Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували.

У вересні 2023 року Азербайджан оголосив "антитерористичну операцію" у Нагірному Карабасі, унаслідок чого повернув регіон під свій контроль. Тоді до Вірменії прибули понад 50 тисяч біженців з цього регіону.

28 січня 2024 року Вірменія запропонувала Азербайджану підписати пакт про ненапад, якщо процес укладання мирного договору буде довгим.

Єреван пропонує провести демаркацію кордонів за останніми радянськими картами 1975 року, але Баку проти, пояснюючи це тим, що в 1970-х історичні землі Азербайджану були передані Вірменії. Нині переговори тривають.