Підтримка України та кордон з Мексикою — чому в Сенаті США знову не проголосували за пакет допомоги

Лідер більшості в Сенаті Чарльз Шумер, Вашингтон, США, 7 лютого 2024 року. Фото: Chip Somodevilla/Getty Images

8 лютого Сенат США знову спробує проголосувати за законопроєкт, в який, окрім іншого, включена допомога Україні. За день до цього, 7 лютого, він це зробити не зміг — республіканці заблокували голосування. Чому Сенату так складно врешті-решт проголосувати за цей пакет допомоги й що все це означає для Києва — пояснює Суспільне.

Що вирішили в Сенаті США

Історія цього законопроєкту тягнеться з жовтня 2023-го. Тоді стало відомо, що Джо Байден планує просити у Конгресу пакет допомоги для України, Ізраїлю та країн Індо-Тихоокеанського регіону на 106 мільярдів доларів. З них 60 млрд — це підтримка саме України. Відповідний законопроєкт внесли на розгляд Сенату два місяці тому. Але тоді голосування за нього провалилося — республіканці вимагали додати до законопроєкту пункт про фінансування захисту кордону з Мексикою.

"Проблема полягає у безпеці США, якій завдає шкоди неконтрольована імміграція через наш південний кордон. Багато законодавців, особливо республіканці, не хочуть казати виборцям: "Ми віддаємо десятки мільярдів доларів Ізраїлю, Україні та Тайваню, але не будемо нічого робити для нашої власної безпеки", — пояснював у коментарі Суспільному Курт Волкер, колишній спецпредставник США по Україні.

Врешті, у законопроєкт додали пункт про захист кордону, але запропоновані заходи не задовольнили більшість республіканців — ті вимагали вжити жорсткіших заходів щодо мігрантів.

До голосування 7 лютого перемовники від партій шукали порозуміння, однак реакція на опубліковану чергову версію законопроєкту засвідчила, що дива не сталося. Республіканець Марк Джонсон — спікер Палати представників, заявив, що документ у такому варіанті — "мертвий". Лідер демократичної більшості у Сенаті, Чак Шумер, пояснив, що законопроєкт не задовольняє не лише республіканців (яких, на його думку "надихнув" Дональд Трамп), а й деяких демократів — частина з них начебто обурена тим, що законопроєкт дає можливість отримати громадянство 11 млн нелегальним мігрантам, які давно живуть в США.

Врешті, 7 лютого за законопроєкт в Сенаті не проголосували. В Politico написали, що ця поразка офіційно завершила невдалі чотиримісячні переговори про посилення охорони кордону.

Одразу ж після цього, в Сенат внесли альтернативний проєкт — виділення коштів для України, Ізраїлю, Тайваню, а також гуманітарну допомогу цивільним у Газі, але без грошей на розвʼязання проблеми кордону. Голосування за нього перенесли на 8 лютого. Якщо і за цей документ не проголосують, допомога Україні буде і далі певний час на паузі — Сенат йде на двотижневу перерву.

Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч МакКоннелл під час брифінгу в Капітолії, Вашингтон, США, 6 лютого 2024 року. Фото: Valerie Plesch/Bloomberg/Getty Images

Чому цей законопроєкт такий проблемний

Головна причина — міграційна криза на кордоні з Мексикою, яка загострилася за часів президентства Байдена. Відколи він вступив на посаду, кількість перетинів південного кордону країни наблизилася до рекордних значень — лишень за грудень минулого року на кордоні США з Мексикою зафіксували 300 000 людей, пише The Voice of America.

Обговорення імміграційного законодавства, історично, є таким токсичним, що Конгрес десятиліттями не вносив суттєвих змін у питання кордону, відзначає The Washington Post. Нинішні пропозиції у законопроєкті — одні з найконсервативніших за довгий час. Вони мають ускладнити процес отримання мігрантами притулку. Нині ті можуть роками залишатися в США, поки їхні справи перебувають на розгляді в імміграційному суді. Законопроєкт пропонує, щоб не суд, а Служба громадянства та імміграції вирішувала надавати притулок чи ні. Крім того, законопроєкт дозволяє тимчасову заборону на перетин кордону мігрантами, якщо упродовж тижня їхня кількість сягала чотирьох тисяч щодня.

Також законопроєкт дозволятиме отримати до 250 тисяч додаткових імміграційних віз впродовж пʼяти років для родин та мігрантів, які є найманими працівниками. Загалом на безпеку південного кордону США у законопроєкті визначили 20,23 мільярда доларів (із загальної суми пакета 118 млрд).

Та попри це, він все одно не влаштовує частину республіканців. Серед критиків законопроєкту й експрезидент США та головний конкурент Байдена на президентських виборах цього року Дональд Трамп.

"Багато пропозицій щодо кордону — речі, про які республіканці говорили роками. Ми чули республіканців, які казали, що ця угода — найкраще, що вони могли отримати. Тому вони грають у політичні ігри — це чиста політика, і вони повинні понести за це відповідальність", — заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр.

Американські гвардійці біля входу в парк Шелбі вздовж річки Ріо-Гранде в Ігл-Пасс, штат Техас, США, 4 лютого 2024 року. Тема посилення південного кордону США — одна з ключових для дискусій серед американських законодавців. Фото: Eddie Seal/Bloomberg/Getty Images

Що буде далі з допомогою Україні

Україна має двопартійну підтримку США, в інтервʼю Суспільному говорили й спецпредставниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, і пані посол США в Україні Бріджит Брінк. Проте наприкінці січня очільник Пентагону Ллойд Остін визнав, що у США наразі закінчилися гроші для допомоги Україні, тож Вашингтон не може постачати Києву ракети й боєприпаси на тому ж рівні, як раніше. На січневому "Рамштайні" Остін закликав союзників якнайшвидше закрити нагальні потреби Києва, доки у США не схвалять відповідні законодавчі ініціативи.

Чи є план "Б" на випадок, якщо в Сенаті все ж не схвалять пакет допомоги Україні? Радник з національної безпеки США Джейк Салліван говорив, що альтернативи законопроєкту "немає". Проте, як пише The New York Times, США усе ж обмірковують альтернативні способи передачі Україні додаткових коштів та озброєння. Наприклад, з іншими союзниками Вашингтон домовляється про використання заморожених активів РФ. Також обговорюється опція "комплексного обміну озброєннями", як це, наприклад, робили Японія та Південна Корея, коли надавали свої артилерійські снаряди Сполученим Штатам, а ті передавали свої Україні. Ще одна опція — якщо європейські країни зможуть платити за американську зброю. Але це не саме просте рішення, враховуючі те, як складно ЄС ухвалював пакет на 50 млрд євро для України.

Бріджит Брінк зауважує, що в теорії одним зі запасних варіантів може бути повернення до ідеї лендлізу — проєкту, який передбачає передачу озброєння союзникам в оренду. Закон про нього Байден підписав у травні 2022-го, але строк його дії завершився у жовтні 2023-го. Україна жодного разу не скористалася лендлізом — вся допомога США передавалася тоді указами Байдена.

"Так було швидше і це дозволяло Україні потім (після закінчення війни — ред) не повертати ці суми. Коли ми отримаємо додаткову допомогу (за яку проголосують у Конгресі, — ред), її значна частина буде розподілятися саме президентськими указами. Однак все-таки добре мати таку додаткову опцію (як лендліз — ред)", — говорить пані посол.