Вірменія хоче налагодити зв'язки зі США і Францією, бо не може більше покладатися на РФ — Пашинян

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. Фото: AP

Вірменія більше не може покладатися на Росію як на свого основного оборонного та військового партнера, оскільки Москва неодноразово підводила її, тому Єреван повинен подумати про налагодження тісніших зв’язків зі Сполученими Штатами та Францією.

Про це заявив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, передає Reuters.

"Нам потрібно зрозуміти, з ким ми дійсно можемо підтримувати військово-технічні та оборонні відносини. Раніше ця проблема була простою, тому що такого питання не було і не було складнощів у створенні концепції. Раніше 95-97% наших оборонних відносин були з РФ. Зараз цього не може бути як з об'єктивних, так і з суб'єктивних причин", — сказав він, відповідаючи на питання про реформування збройних сил Вірменії.

Пашинян сказав, що Вірменія повинна подумати про те, які зв'язки в галузі безпеки їй будувати зі США, Францією, Індією та Грузією.

Прем'єр поставив під сумнів те, чи варто Вірменії залишатися членом Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), очолюваної Росією, і сказав, що країні потрібна нова стратегія національної безпеки та посилення армії.

Пашинян каже, що Росія зазнала невдачі у Вірменії, коли минулого року Азербайджан розпочав блискавичну військову операцію, яка повернула контроль над Нагірним Карабахом, викликавши відтік етнічних вірмен, які там проживають.

Reuters зазначає, що Вірменія довгий час покладалася на Росію як на великого союзника і розміщує російську військову базу в Гюмрі, приблизно за 90 км на північний захід від Єревана, та інші об’єкти. Але Пашинян розлютив Кремль, поставивши під сумнів основи альянсу (ОДКБ).

28 січня Вірменія запропонувала Азербайджану підписати пакт про ненапад, якщо процес укладання мирного договору буде довгим.

Що відомо про військову операцію Азербайджану в Карабасі

Азербайджан 19 вересня заявив про початок антитерористичних заходів локального характеру в Нагірному Карабасі. Для евакуації населення з небезпечної зони створили гуманітарні коридори та пункти приймання, заявили у міноборони країни.

При цьому МО Вірменії інформувало, що ситуація на кордонах відносно стабільна. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян скликав засідання Радбезу у зв'язку із ситуацією у Нагірному Карабасі та говорив, що Азербайджан проводить етнічну чистку.

У МОЗ Нагірного Карабаху заявляли, що внаслідок операції Азербайджану 19 вересня загинули п'ятеро людей. Також 80 людей перебувають у медзакладі, серед них 15 — цивільні.

20 вересня у Нагірному Карабаху ухвалили рішення про припинення вогню з 13:00 за місцевим часом. Зазначалося, що питання з азербайджанською стороною про "реінтеграцію" та забезпечення прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху обговорюватимуть на зустрічі в місті Євлах 21 вересня.

Міноборони Азербайджану підтвердило домовленість про припинення вогню. У відомстві повідомили, що з території Карабаху мали вивести вірменських військових. Після цього прем’єр Вірменії Нікол Пашинян виступив із відеозверненням, у якому заявив, що у Нагірному Карабаху не було вірменських збройних сил.

Як заявили в Офісі омбудсмана Вірменії, внаслідок обстрілів у Нагірному Карабасі станом на 20 вересня було відомо про 32 загиблих, понад 200 поранених. Зокрема, йдеться про 7 загиблих цивільних, із них — 2 дитини, а також 35 поранених цивільних, із них — 13 дітей.

Ввечері 20 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Азербайджан відновив свій суверенітет у результаті антитерористичних заходів у Нагірному Карабасі.

У місті Євлах в Азербайджані у четвер, 21 вересня, відбулась зустріч представників невизнаної республіки у Нагірному Карабасі з владою Азербайджану. Повідомляють, що "на переговорах обговорювали питання реінтеграції вірмен, які проживають у Карабасі".

Що відомо про конфлікт у Нагірному Карабасі

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.

Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення — так звана "чотириденна війна" — сталось у 2016 році. Повідомлення, поширені сторонами конфлікту з приводу зіткнень, були суперечливими. Перші бої тоді почалися в ніч на 2 квітня 2016 року. Протистояння тривало до 5 квітня 2016 року.

Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.

У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.

2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.

25 травня на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Своєю чергою президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією”, хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем'єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.