Азербайджан прагне мирних переговорів з Вірменією без посередництва Заходу — радник президента

ЗМІ
Азербайджанські солдати несуть національний прапор, святкуючи передачу Лачинського регіону під контроль Азербайджану в рамках мирної угоди, 1 січня 2020 р., фото: AP

Азербайджан прагне прямих переговорів з Вірменією для укладення мирної угоди без втручання західних держав.

Про це заявив 21 листопада радник президента Азербайджану Хікмет Гаджиєв, якого цитує агентство Reuters.

Міністерство закордонних справ Баку звернулося до Єревану з проханням "уникнути нових непотрібних затримок" і відновити переговори на "взаємоприйнятному місці".

"Ми вважаємо, що дві країни мають спільно вирішити майбутнє своїх відносин", — йдеться в заяві міністерства.

Після азербайджанського наступу, який захопив етнічний вірменський анклав Нагірний Карабах у вересні 2023 року, у Вірменії та на Заході зросло занепокоєння, що Азербайджан також може прагнути завоювати частини суверенної території Вірменії.

Щоб підтримати Вірменію проти подальшої потенційної агресії, Франція надала Єревану оборонне обладнання, що викликало засудження з боку Азербайджану.

"Франція дестабілізує не тільки свої колишні та нинішні колонії, але й наш регіон, Південний Кавказ, підтримуючи сепаратистські тенденції та сепаратистів", — заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв.

Він додав, що Франція, озброюючи Вірменію, проводить мілітаристську політику, заохочує реваншистські сили у Вірменії та готує ґрунт для початку нових війн у регіон. Франція відповіла, що працює над справедливим і міцним миром на основі поваги до суверенітету та кордонів.

Єреван і Баку досі не змогли досягти угоди про мир і демаркацію їхнього спільного, сильно мілітаризованого кордону. Баку неодноразово відмовлявся від переговорів за посередництва США чи ЄС, звинувачуючи їх у провірменській упередженості.

Що відомо про військову операцію Азербайджану в Карабасі

Азербайджан 19 вересня заявив про початок антитерористичних заходів локального характеру в Нагірному Карабасі. Для евакуації населення з небезпечної зони створили гуманітарні коридори та пункти приймання, заявили у міноборони країни.

При цьому МО Вірменії інформувало, що ситуація на кордонах відносно стабільна. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян скликав засідання Радбезу у зв'язку із ситуацією у Нагірному Карабасі та говорив, що Азербайджан проводить етнічну чистку.

У МОЗ Нагірного Карабаху заявляли, що внаслідок операції Азербайджану 19 вересня загинули п'ятеро людей. Також 80 людей перебувають у медзакладі, серед них 15 — цивільні.

20 вересня у Нагірному Карабаху ухвалили рішення про припинення вогню з 13:00 за місцевим часом. Зазначалося, що питання з азербайджанською стороною про "реінтеграцію" та забезпечення прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху обговорюватимуть на зустрічі в місті Євлах 21 вересня.

Міноборони Азербайджану підтвердило домовленість про припинення вогню. У відомстві повідомили, що з території Карабаху мали вивести вірменських військових. Після цього прем’єр Вірменії Нікол Пашинян виступив із відеозверненням, у якому заявив, що у Нагірному Карабаху не було вірменських збройних сил.

Як заявили в Офісі омбудсмана Вірменії, внаслідок обстрілів у Нагірному Карабасі станом на 20 вересня було відомо про 32 загиблих, понад 200 поранених. Зокрема, йдеться про 7 загиблих цивільних, із них — 2 дитини, а також 35 поранених цивільних, із них — 13 дітей.

Ввечері 20 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Азербайджан відновив свій суверенітет у результаті антитерористичних заходів у Нагірному Карабасі.

У місті Євлах в Азербайджані у четвер, 21 вересня, відбулась зустріч представників невизнаної республіки у Нагірному Карабасі з владою Азербайджану. Повідомляють, що "на переговорах обговорювали питання реінтеграції вірмен, які проживають у Карабасі".

Що відомо про конфлікт у Нагірному Карабасі

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.

Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення — так звана "чотириденна війна" — сталось у 2016 році. Повідомлення, поширені сторонами конфлікту з приводу зіткнень, були суперечливими. Перші бої тоді почалися в ніч на 2 квітня 2016 року. Протистояння тривало до 5 квітня 2016 року.

Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.

У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.

2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.

25 травня на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Своєю чергою президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією”, хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем'єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.