5 листопада в Молдові відбулись місцеві вибори. Вони стали першим електоральним тестом для проєвропейської партії влади "Дія і солідарність" (PAS), яка у 2021 році отримала більшість у парламенті й разом із президенткою Маєю Санду має карт-бланш на ухвалення владних рішень. Суспільне розповідає про значення цих виборів для Молдови та про спроби втручання в них Росії.
Результати
На цих виборах громадяни Молдови обирали 898 примарів (аналоги сільських і міських голів в Україні) і понад 11 тисяч примулів (депутатів сільських, міських і районних рад).
Партія влади — PAS, здобула найбільше місць у радах 19 з 32 районів, розташованих на півдні та в центрі Молдови, а також домоглась обрання понад 240 примарів від своєї політсили вже в першому турі. Загалом PAS отримала понад 40% усіх голосів.
Та попри це PAS програла змагання за всі 11 великих міст Молдови — зокрема столицю Кишинів і друге за розміром і значенням місто Бєльці.
У міськраді Кишинева "Дія і солідарність" з 51 мандата матиме 20 — скільки й "Рух національної альтернативи" (MAN) — політичний проєкт мера Іона Чебана, колишнього соратника експрезидента Ігоря Додона. На рейтинги Чебана не вплинули ні журналістські розслідування, які викрили його зв’язки з агентами ФСБ, ні візит до Москви за день до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
В Бєльцях партія влади лише на третьому місці з шістьома мандатами, натомість провідні позиції там посідає "Наша партія" колишнього мера Ренато Усатого.
"У PAS стверджують, що перемогли на місцевих виборах, і це небезпечно", — каже в розмові із Суспільним журналістка проєкту StopFake і "Главком" Маріанна Присяжнюк, яка стежить за ситуацією в Молдові.
Вона пояснює, що партія влади на виборах намагалась зробити ставку на свою проєвропейську політику — саме за PAS і Маї Санду Молдова отримала разом з Україною статус кандидата на членство в ЄС, а вже після виборів — і рекомендацію Єврокомісії почати переговори про вступ.
"Для населення аргументи лише про європейські цінності не діють. Ніхто не проти європейських цінностей, звісно, просто їх треба підкріпити реальними діями та реформами. У мене склалось враження, що в PAS зарано повірили в перемогу. Місцеві журналісти розповідали, як біля офісу партії ще до оголошення результатів розгорнули столики з фуршетом. Пізніше пояснювали: мовляв, столики були для журналістів, аби їм зручніше працювалось", — розповідає експертка.
Боротьба з російським впливом
Скористатись виборами в Молдові намагалась і Росія, яка роками впливає на думку громадян Молдови через ЗМІ, агентів впливу та лояльні політичні сили.
Найбільшою з них був "Шор" — політичний проєкт олігарха-втікача Ілана Шора. Його на батьківщині засудили до 15 років позбавлення волі за причетність до виведення з банківської системи Молдови мільярда леїв, або 10% ВВП країни. Шор утік в Ізраїль, звідки дистанційно керував партією.
Минулого року, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, "Шор" став провідною опозиційною політичною силою, яка ледь не регулярно організовувала масштабні акції протесту проти влади PAS і Санду.
Зрештою, на початку 2023-го стало відомо, що Росія планувала державний переворот у Молдові, який вдалось зірвати після попередження з боку України. Після цього США та ЄС запровадили санкції проти Ілана Шора, його партії та поплічників.
Молдовська влада вживала низку кроків для протидії впливу РФ, користуючись тим, що PAS має більшість у 56 зі 100 депутатів, а також лояльний склад Конституційного суду. Це і блокування проросійських ЗМІ, й масштабне вислання російських дипломатів (після публікації фото шпигунського обладнання на даху їхньої дипмісії).
У червні 2023-го Конституційний суд Молдови визнав партію "Шор" неконституційною, а парламент заборонив її членам, що фігурували в кримінальних правопорушеннях, брати участь у виборах на три роки.
Але після цього Ілан Шор і його соратники почали підтримувати інший політичний проєкт — "Шанс". Лідер цієї партії — Олексій Лунгу, журналіст, який працював на телеканалах Шора та Влада Плахотнюка — іншого олігарха-утікача, що фігурує у справі про "викрадення мільярда".
Тут молдовська влада пішла на більш радикальний крок: за два дні до виборів зняла всіх пов’язаних із "Шансом" кандидатів, пославшись на їхню підтримку з боку Кремля. Як доказ голова молдовської спецслужби СІБ Олександр Мустяце заявив про переказ сотень тисяч доларів пов’язаним із "Шор" та "Шанс" особам.
Це рішення влади Молдови фактично є незаконним. Комісія, що нині діє в країні в умовах режиму надзвичайної ситуації через війну РФ проти України, не має права втручатись у виборний процес. А у кандидатів від "Шансу" не було можливості оскаржити зняття. Але міжнародні партнери Молдови відреагували на це порівняно стримано.
За словами Маріанни Присяжнюк, стратегія Москви в Молдові полягала в тому, щоб "розкладати яйця в різні кошики" — тобто робити ставку на кілька сил, в цьому випадку — на соціалістів і "Шора" та пов’язані з ним політичні проєкти.
"Але коли були зняті кандидати "Шансу" то Шор і його соратники почали закликати підтримувати інших кандидатів, причому успішно. Схоже, що Росія була готова до заборони", — вважає експертка.
Як приклад можна навести вже згадані Бєльці, де після зняття Вікторії Шапи — кандидатки від "Шансу", Шор закликав підтримувати маловідому Аріну Коршикову, колишню очільницю пов’язаного з олігархом ЗМІ. Вона набрала більшість голосів, але виборча комісія зняла її кандидатуру через численні скарги.
В іншому великому місті — Оргіїв — на посаду мера балотувався лідер "Шансу" Олексій Лунгу. Після зняття його кандидатури Шор закликав підтримувати колишню лідерку "Шансу" Тетяну Кочіу — і вона перемогла в першому турі.
Що це означає
Маріанна Присяжнюк оцінює місцеві вибори в Молдові як "обкатку" Росією кандидатів і політичних сил. Адже у 2024 році країна обиратиме нового президента, а у 2025-му — парламент. "Дії та солідарності", каже експертка, буде важко просувати свої рейтинги, не маючи мерів у жодному великому місті. А дрібніші політичні сили, які орієнтуються на ЄС, не змогли показати хороших результатів, тож поки потенційних партнерів PAS у коаліції немає.
"PAS себе наразі позиціонує як єдина проєвропейська сила, і це не грає їм на користь", — говорить Присяжнюк.
Голосування 5 листопада показало також падіння впливу проросійської Партії соціалістів, додає Присяжнюк: "У 2019 році соціалісти отримали більшість у міській раді Кишинева. Зараз вони програли й отримали тільки шість місць, чого раніше не можна було очікувати".
Водночас для молдовської влади викликом стане те, як саме протидіяти олігархічному впливу в особі Ілана Шора, який зміг обійти заборону його партії та зняття кандидатів за кілька днів до голосування.
Присяжнюк підкреслює: для України ситуація в Молдові має важливе значення — і з огляду не лише на вплив Росії, а і європейську інтеграцію, де обидві країни наразі рухаються синхронно:
"Важливо користуватись "вікном" можливостей між українською та молдовською владою, яке зараз є, поки при владі в Молдові проєвропейські сили. А PAS потрібно розширювати коло виборців і шукати потенційних союзників, аби уникнути імовірного проросійського розвороту".
