Відмова від допомоги та переговори з Путіним. Чого можна чекати від перемоги проросійських сил на виборах у Словаччині

Голова партії Smer-SD Роберт Фіцо, Братислава, Словаччина, 1 жовтня 2023. Фото: AP Photo/Petr David Josek

На парламентських виборах у Словаччині 30 вересня найбільше голосів (22,94%) здобула партія Smer-SD експремʼєра Роберта Фіцо. Він наголошував, що виступає проти збройної допомоги Україні, а після перемоги на виборах підтвердив: у словаків "є більші проблеми", ніж Україна. Водночас Фіцо обіцяє "зробити усе можливе" для мирних переговорів між Україною та РФ. Що потрібно знати про вибори в Словаччині та чи припинить країна допомагати Україні — розповідає Суспільне.

Головне про результати виборів у Словаччині

Лідерами парламентських перегонів у Словаччині стали дві партії із протилежними політичними поглядами. Майже 23% виборців віддали голос за Smer-SD ("Курс — соціальна демократія") Роберта Фіцо. Це консервативна партія, яка критикувала антиросійські санкції, транслювала тези російської пропаганди про "українських нацистів", а нині закликає до негайних переговорів РФ і України та виступає проти членства України в НАТО.

Через схожість риторики Фіцо порівнюють з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, який чи не найпершим привітав лідера Smer-SD із перемогою.

Голова партії Smer-SD Роберт Фіцо (у центрі) під час пресконференції в Братиславі, Словаччина, 1 жовтня 2023. Фото: AP/Darko Bandic

За Smer-SD переважно голосували мешканці сіл та невеликих містечок Словаччини. А ось в Братиславі та великих містах здобула першість ліберальна партія "Прогресивна Словаччина", очолювана віцепрезидентом Європарламенту Міхалом Шимечкою. В основі її політики — боротьба з корупцією та відстоювання ліберальних цінностей (це чи не єдина партія в Словаччині, яка підтримує легалізацію одностатевих шлюбів). У передвиборчій програмі партія наголошувала, що вступ України до ЄС лише посилить Словаччину, а економічна й військова допомога для України — важливий елемент словацьких "безпеки та суверенітету".

На третьому місці з 14,7% — лівоцентристи з "Голосу" колишнього премʼєра Петра Пеллегріні. Після оголошення результатів виборів він запевняв: "не варто боятися, що Словаччина змінить зовнішньополітичну орієнтацію щодо ЄС і НАТО" та обіцяв "зробити усе можливе, щоб уникнути драматичного розвитку подій".

Ще чотири партії Словаччини подолали барʼєр у 5% і мають право увійти до парламенту. Це "Звичайні люди і прості громадяни" (OL’ANO) експрем’єра Ігоря Матовича, яка стала феноменом попередніх виборів 2020 року (8,9%); консервативний Християнсько-демократичний рух (KDH) Мілана Маєрського (6,8%); ліберальна "Свобода і солідарність" (SaS) Ріхарда Суліка (6,3%) та ультраправа Словацька національна партія (SNS) Андрея Данко (5,6%).

Чи дійсно справа у проросійських настроях у Словаччині

Серед країн "Вишеградської четвірки"Неформальне об'єднання Польщі, Словаччини, Угорщини та Чехії, що виникло в лютому 1991 року. саме Словаччина найбільш скептично ставиться до України. В опитуванні аналітичного центру GLOBSEC на початку цього року 52% словаків негативно оцінили прийняття в себе біженців з України, а третина пов’язали їхню присутність зі зростанням рівня злочинності.

Більш свіже дослідження показало, що лиш 40% громадян країни покладають на Росію відповідальність за повномасштабну війну проти України. Словаччина — також одна з небагатьох країн, де за останній рік довіра до ЄС і НАТО знизилась — із 76% і 72% до 64% і 58% відповідно.

"Велика кількість словацьких політиків і посадовців поширюють проросійські наративи, бо вважають, що вони подобаються словацьким виборцям. Вони на них реагують, це дає цим політикам певні відсотки", — каже Директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський.

Однак лише проросійська пропаганда не пояснює причин перемоги Smer-SD, говорить редактор "Європейської правди" Юрій Панченко: "Попередня коаліція останні три роки провалила роботу, й обіцянки, які словакам дали після виборів 2020 року, значною мірою не були виконані".

Нинішні вибори у Словаччині — позачергові: потреба провести їх виникла після оголошення вотуму недовіри тодішньому уряду у грудні 2022-го. Правоцентристська коаліція, створена після виборів 2020 року, не впоралася з економічними викликами. Врешті це призвело до відставки кабінету на чолі з Едуардом Гегером та дострокових виборів, де Smer-SD здобули більшість. До слова, політичний проєкт Гегера та членів його уряду — зокрема міністра оборони Ярослава Надя, який стояв за рішенням передати Україні списані МіГ-29 — на цих виборах не зміг набрати навіть 3%.

Яким може бути майбутній уряд Словаччини й чого чекати Україні

Попереду у Словаччині — переговори про формування коаліції. Вони можуть тривати кілька тижнів. Від підсумків цієї коаліціади буде залежати який врешті вигляд матиме майбутній уряд.

У Роберта Фіцо є шанси його очолити уже вчетверте. Його остання каденція завершилася у 2018-му скандалом: після вбивства журналіста-розслідувача Яна Куцяка країну охопили протести. Куцяку вдалося довести звʼязок між злочинними угрупованнями та представниками партії Фіцо. Як зазначає DW, саме після цього риторика Фіцо почала набувати рис екстремістської й ультраправої: лідеру Smer-SD треба було знову віднайти авторитет.

Опитані Суспільним експерти сходяться, що формування майбутньої коаліції залежатиме від партії "Голос" Петра Пеллегріні, яка здобула третє місце. "Голос" сформували колишні члени Smer-SD, які не хотіли асоціюватись з Фіцо. Але обидві політсили ідеологічно близькі — сповідують соціал-демократичні погляди, а Пеллегріні протягом передвиборчої кампанії волів не коментувати зовнішньополітичні питання.

Голова партії "Голос", колишній премʼєр Петр Пеллегріні після голосування на виборчій дільниці в Братиславі, Словаччина, 30 вересня 2023 року. Фото: AP Photo/Darko Bandic

До цього союзу може долучитись і крайня права Словацька національна партія (SNS) Андрея Данко. Це — найменш сприятливий варіант для України, оскільки в цьому випадку уряд формуватимуть, по суті, проросійські сили.

З іншого боку, зазначає Юрій Панченко, Пеллегріні не обов’язково погодиться на об’єднання зі Smer-SD: він ризикує "розчинитись" у партії Фіцо й втратити свій досить непоганий рейтинг. Крім того, лідер "Голосу" позиціонує себе як прозахідний політик, а союз із колишнім прем’єром цю репутацію може підірвати.

Тому є й інший варіант урядової коаліції — прозахідний: "Прогресивна Словаччина", "Голос" і Християнсько-демократичний рух (KDH).

Проте "варіант коаліції без Smer-SD можливий тільки за умови, що Пеллегріні запропонують посаду прем'єра, якщо Міхал Шимачка, лідер "Прогресивної Словаччини" (який теж претендує на посаду прем’єр-міністра — ред), таки поступиться цим", — говорить Панченко.

Міхал Шимачка, лідер "Прогресивної Словаччини", на пресконференції після голосування на виборах, Братислава, Словаччина, 1 жовтня 2023 року. Фото: AP Photo/Petr David Josek

Цьому варіанту опосередковано сприяє і той факт, що коаліція Smer-SD, "Голосу" й Словацької національної партії буде мати нестабільну більшість в парламенті з перевагою лише в три голоси — "а це за словацькими мірками небагато", додає експерт.

Для Пеллегріні вибір Smer-SD чи "Прогресивної Словаччини" в будь-якому разі загрожує втратами — чи то серед власного електорату, чи то серед словацького суспільства загалом, пояснює Дмитро Тужанський: "Зараз Пеллегріні треба ухвалити рішення, як далі політично рухатися. Це непросте рішення. Хоча саме в партії "Голос" золота акція".

Що буде з підтримкою України

"Ми мирна країна. Ми не відправимо жодного снаряда в Україну", — запевняв Роберт Фіцо на одному зі своїх останніх передвиборчих мітингів у західнословацькому містечку Бановце-над-Бебравоу. Досі Словаччину можна було беззаперечно назвати союзницею України в протистоянні російській агресії. Братислава надавала Україні гаубиці Zuzana 2, системи ППО С-300, винищувачі Міг-29 та боєприпаси.

Крім того, у квітні міністерство оборони Словаччини оголосило про план збільшення обсягів виробництва артилерійських боєприпасів до 2025 року впʼятеро — зокрема з розрахунку на потребу допомагати Україні й надалі.

"Варто згадати, що Словаччина вже передала практично все, що могла. Припинення передачі зброї відбулося б незалежно від того, хто б виграв. Водночас залишаються військові контракти, які частково фінансує Україна, а переважно Захід — наприклад, вони замовляють у Словаччини гаубиці Zuzana, — говорить Юрій Панченко. — Ймовірно, ці контракти залишаться, тому що вони важливі для словацької оборонної промисловості. Фіцо навряд чи піде на конфлікт із нею".

Гаубиця Zuzana. Фото: Міноборони Словаччини

Але Фіцо може переглянути політику щодо українських біженців, каже Дмитро Тужанський. Це може бути відчутним кроком — за словами українського омбудсмена Дмитра Лубінця, від початку вторгнення у Словаччині знайшли прихисток майже 400 тисяч українських біженців.

Проте аргументом не припиняти різносторонню, зокрема й військову допомогу Україні може стати "прагматизм" Фіцо. На початку 2000-х через стрімке зростання словацьку економіку називали "татранським тигром" — однак тепер ситуація змінилася. Обсяг бюджетного дефіциту, як прогнозують, цьогоріч сягне майже 7%, а показник словацького ВВП на душу населення нині один з найнижчих в єврозоні. Серед передвиборчих обіцянок Роберта Фіцо було підвищення соціальних виплат, але утілити це без допомоги Євросоюзу — наприклад, у 2021 році Словаччині з фонду відновлення ЄС виділили 6 млрд, не вийде. Отже, ймовірно, уряд країни, яким би він врешті не був, не піде на конфронтацію з ЄС з ключових питань, серед яких — підтримка України.

Але, якщо теза про припинення збройної підтримки для України виявиться не більше, ніж популізмом, Фіцо може знайти й інші способи натиснути на Україну, припускає Politico. Наприклад, заборонити транзит призначеної для Києва зброї територією Словаччини. Однак, аналізує видання, це може потягнути за собою наслідки — несхвалення з боку США — ключового безпекового союзника Словаччини.

"Ми поважаємо вибір словацького народу, але зараз занадто рано стверджувати, як результат виборів впливатиме на позицію Словаччини. Треба дочекатися формування коаліції. І після цього, вже дивлячись на склад цієї коаліції можна буде робити перші висновки", — за підсумками виборів заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.