У Польщі заявили, що не мають наміру скасовувати заборону на імпорт українського зерна

Прапор Польщі. Ілюстративне фото: Getty Images

Речник польського уряду Пьотр Мюллер заявив, що Варшава не буде скасовувати заборону на українські агротовари, навіть якщо Київ відкличе позов до Світової організації торгівлі.

Про це посадовець повідомив у ефірі Radio ZET.

"Ембарго буде зберігатися до тих пір, поки ми не дійдемо висновку, що воно (українське зерно — Ред.) не вплине негативно на наш аграрний ринок, що навряд чи станеться найближчим часом", — сказав Мюллер.

Речник уряду зазначив, що Польща готова вести перемовини з Україною, але "на цю мить ситуація така, що ембарго зберігається".

Водночас посадовець підкреслив, що відкликання Києвом позову до СОТ "було б хорошим жестом, який показав би, що Україна хоче партнерських переговорів, а не розмов у процедурному порядку".

На запитання, чи Польща не прийме пропозицію української сторони, Мюллер повідомив, що для Варшави вона є "неприйнятною".

"Україна хоче, щоб ці товари ввозилися на підставі ліцензій, але без визначення зрозумілих лімітів. Це знову могло б дестабілізувати наш ринок", — додав речник уряду.

Що відомо про позов України до СОТ

18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко розповіла, що Україна подала позов до СОТ проти трьох країн, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню ЄК про скасування обмежень.

Згодом, 27 вересня, Варшава закликала Київ відкликати свій позов до СОТ.

Опісля заступник глави Мінекономіки Тарас Качка заявив, що Київ відкличе позов до СОТ проти трьох держав ЄС, які заборонили імпорт українського зерна, за умови гарантії відсутності подібних обмежень у майбутньому.

Що відомо про припинення імпорту українського зерна

Після повномасштабного вторгнення РФ українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.

Протягом 2022 року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.

За оцінками Єврокомісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.

2 травня Європейська комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.

5 червня ЄК продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосувалися імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочувалася з 17 до 6 тарифних ліній.

15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною держави-члени ЄС.

Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.