Іран запустив у космос супутник власного виробництва "Нур-3", призначений для оброблення зображень.
Про це повідомила інформаційна агенція Ісламської Республіки IRNA.
Зазначається, що супутник виведено на орбіту на висоту 450 км за допомогою ракети-носія "Касед". За даними ЗМІ, це був третій успішний запуск супутника в Ірані.
Президент Ірану Ібрагім Раїсі привітав своїх громадян з цієї нагоди та назвав подію результатом уваги іранців до космічної промисловості та ще одним знаком "неефективності санкцій та загроз ворога перед рішучістю та волею фахівців та вчених країни".
Він попросив Міністерство зв'язку та інформаційних технологій та Іранське космічне агентство зробити шлях для швидкого зростання космічної промисловості в країні більш гладким, ніж будь-коли.
Як пише DW, від західних посадовців не було підтвердження ані запуску, ані виведення супутника на орбіту. Раніше США заявляли, що запуски супутників Тегераном суперечать резолюції Ради Безпеки ООН, і закликали Іран не здійснювати жодних дій, пов’язаних із балістичними ракетами, здатними доставляти ядерну зброю.
Що відомо про запуск супутника?
За запуск супутника відповідає аерокосмічне відділення воєнізованої Революційної гвардії Ірану. Гвардія здійснює свою власну космічну програму паралельно з регулярними збройними силами Ірану та підпорядковується лише верховному лідеру аятолі Алі Хаменеї.
Іран запустив свій перший супутник у космос у квітні 2020 року.
Що відомо про напруженість між Іраном і США
Напруженість між Іраном і США досягла апогею після того, як колишній президент США Дональд Трамп вивів США з ядерної угоди у 2018 році, відновивши санкції проти Ірану.
Іран почав порушувати умови через рік, зокрема шляхом збагачення урану до вищих рівнів, а офіційні переговори у Відні, щоб спробувати відновити угоду, провалилися в серпні 2022 року.
Проте Тегеран уповільнив темпи збагачення урану майже до збройового рівня, повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії.
Нещодавно президент Ірану Ібрагім Раїсі заявив, що відносини зі США можуть просунутися вперед, якщо адміністрація президента США Джо Байдена продемонструє, що хоче повернутися до ядерної угоди, і першим кроком має стати послаблення санкцій.
Іран розглядає ядерну енергетику як один зі способів забезпечити свою довгострокову енергетичну незалежність і розглядає свою ядерну програму як стримувальний фактор для своїх регіональних суперників.
Напруженість також була пов’язана з цілеспрямованою ліквідацією США іранського військового командувача Касема Сулеймані у 2020 році та ударами Тегерана по іракських базах, де розміщені американські війська.
Участь Ірану у війні Росії проти України
13 вересня 2022 року військові ЗСУ уперше знищили ударний дрон-камікадзе іранського виробництва, який використали війська РФ.
За даними української розвідки, Росія замовила в Ірані понад 2400 дронів, якими регулярно атакує інфраструктурні та цивільні об'єкти в Україні. Іран заперечує надання Росії зброї для війни в Україні.
У жовтні 2022-го Американський Інститут вивчення війни (ISW) інформував, що члени Корпусу вартових ісламської революції Ірану перебувають в окупованому Криму, щоб навчати російських військових користуватися дронами-камікадзе Shahed-136.
1 березня 2023 року британська розвідка повідомила, що у російської армії з'явився другий майданчик для запуску іранських дронів. Тепер РФ почала запускати БПЛА з Брянської області, що скорочує час підльоту до Києва.
Раніше аналітики з Conflict Armament Research зазначили, що Росія модифікувала іранські дрони, переробивши їхню ударну частину для того, щоб завдавати максимальної шкоди енергетичній інфраструктурі України.
10 червня, офіційний представник Білого дому Джон Кірбі заявив, що Росія отримує з Ірану матеріали, необхідні для будівництва заводу з виробництва безпілотників, який може бути повністю запущений на початку наступного року.
За його словами, отримані супутникові знімки свідчать про плани розмістити завод з виробництва БПЛА в особливій економічній зоні "Алабуга" в Росії на території Республіки Татарстан.
