Зниклими безвісти через повномасштабну війну РФ проти України вважаються понад 24 тисячі українців. Про це свідчать дані Координаційного штабу з питань зниклих безвісти, станом на 12 липня 2023 року. Про долю 7 тисяч із них, як у липні заявляв уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Олег Котенко, нічого не відомо. Родичі зниклих місяцями намагаються дізнатися, що з їхніми рідними, а потім ще місяцями чекають на результати ДНК-експертиз.
Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти (МКЗБ) хоче допомогти українським інституціям проводити ДНК-експертизи, але не може робити цього без угоди про співпрацю з українським урядом. Чому цю угоду досі не уклали, дізналися журналісти редакції розслідувань Суспільного у документальному фільмі-розслідуванні «Черга на прощання».
— Потужності МКЗБ для України — 5 тисяч посмертних зразків на рік, крім того, ще багато тисяч зразків від членів родин зниклих безвісти, — розповідає Суспільному Метью Холідей, директор європейських програм Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти.
За українським законодавством, ДНК-експертизи на замовлення правоохоронних органів мають проводити тільки українські державні інституції. Відтак МКЗБ не може повноцінно працювати без угоди про співпрацю, яка дозволить визнавати у кримінальних провадженнях результати їхніх експертиз.
У червні 2022 року комісія подала проєкт угоди про співпрацю до Міністерства закордонних справ України. Відтоді і до січня 2023-го комісія проводила зустрічі й обговорення з усіма міністерствами, причетними до розшуку зниклих, щоб узгодити текст договору.
За словами Метью Холідея, з січня 2023-го угода «застрягла» між Міністерством реінтеграції та Міністерством закордонних справ.
"Потрібно, щоб Кабінет Міністрів України вирішив, яке міністерство має запропонувати угоду Кабміну для підписання", — каже Метью Холідей.
Журналісти «Суспільного» шукали відповідального за цю угоду, звертаючись до відомств, які розслідують воєнні злочини та опікуються питанням зниклих безвісти. Проте знайти не вдалося.
Генпрокурор під час спілкування з журналістами скерував Суспільне до керівника департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Юрія Бєлоусова.
"Напряму правоохоронні органи не можуть залучити наразі цю комісію. Знаю, що вони [МКЗБ] потужні та відомі. Я був у їхньому офісі в Гаазі. Але парламент має ратифікувати угоду, — коментує Бєлоусов. — Я ще пів року тому цією темою займався, а зараз навіть не знаю, на якому вона етапі. Ми не дуже напряму перетиналися — не мій напрямок".
19 травня 2023 року з представниками МКЗБ зустрічався заступник керівника Офісу президента України Андрій Смирнов. Пізніше, коли журналісти-розслідувачі Суспільного звернулися до директорату з питань інформаційної політики Офісу президента України, щоб Андрій Смирнов розповів, як планують налагодити співпрацю з МКЗБ, там відповіли, що це була робоча зустріч щодо можливого відкриття представництва комісії в Україні — за запитом самої комісії. За детальнішою інформацією порадили звернутися до Офісу генпрокурора.
Очільник Мін’юсту брав участь у дискусії з МКЗБ, але на запит розповісти більше у пресслужбі відповіли: нема ані угоди, ані іншої співпраці.
Запит до очільника уряду залишився без відповіді. У МВС через місяць після звернення нам відповіли: українські слідчі не уповноважували міжнародну комісію відбирати біологічні зразки.
У Міністерстві реінтеграції зазначили, що готові були підписати з МКБЗ меморандум, натомість комісія наполягала на угоді з урядом, яка б давала можливість легально працювати. Більше інформації у них немає.
Лише 31 серпня 2023 року МКЗБ підписала протокол реалізації домовленостей з Головним слідчим управлінням Національної поліції України. Про це комісія повідомила на своєму сайті.
Протокол передбачає, що МКЗБ передаватиме правоохоронцям генетичну інформацію та контакти родичів зниклих безвісти, які зверталися до МКЗБ та здавали свої зразки ДНК.
Також МКЗБ зможе опрацьовувати посмертні зразки, які будуть надані на ДНК-експертизу Головним слідчим управлінням.
Документ підписали програмний директор МКЗБ Метью Холідей та начальник Головного слідчого управління Нацполіції Максим Цуцкірідзе.
Більш детально про неукладену угоду з МКЗБ та про родичів загиблих на війні, які можуть місяцями очікувати на ДНК-експертизу, дивіться фільмі-розслідуванні «Черга на прощання».
