Український мільярдер Костянтин Жеваго не має відношення до ситуації з одержанням хабаря головою чи суддями Верховного Суду України.
Про це пише Forbes, посилаючись на заяву, яку пресслужба бізнесмена передала виданню.
У заяві спростовується інформація про те, що неправомірна вигода могла бути одержана суддями від людей, які діяли в інтересах Жеваго. Сам олігарх просить ЗМІ "не поширювати непідтверджені відомості".
В пресслужбі мільярдера також заявили "безпідставний зв‘язок і явне підтасування" щодо паралелей у цій справі з рішенням Великої палати Верховного Суду від 19 квітня 2023 року про визнання законності придбання компанією Ferrexpo у 2002 році пакету акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.
Жеваго зазначає, що Велика палата ВС прийняла свою квітневу ухвалу не в його інтересах, а "в інтересах великої, публічної компанії з поважними акціонерами, яка торгується на основному майданчику Лондонської фондової біржі".
"ВС оголосив юридично вивірене рішення. Було припинено спробу сумнівних офшорних компаній, пов’язаних із фігурантами санкційних списків США і Європи, у тому числі громадянами Росії, здійснити рейдерське захоплення великого промислового активу. Ми з іншими акціонерами переконалися, що саме у найвищій судовій інстанції України ще можна домогтися захисту своїх законних прав", — наголосив Костянтин Жеваго.
Співвласник Ferrexpo запевнив, що у разі необхідності він та юристи відповідних компаній готові надати всі належні пояснення слідству і судовим інстанціям.
"Підкреслю, що ми зацікавлені у прозорому розслідуванні цієї справи, аби зняти всі підозри й підтвердити свою репутацію в Україні та серед закордонних партнерів", — сказав Жеваго
15 травня Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили, що викрили схему одержання хабарів керівництвом та суддями Верховного Суду. Джерела у правоохоронних органах повідомили Суспільному, що голову Верховного Суду Всеволода Князєва затримали на отриманні хабаря у розмірі 2,7 млн доларів.
16 травня НАБУ та САП підтвердили затримання голови Верховного Суду Всеволода Князєва через можливе одержання неправомірної вигоди.
“Викриття, яке ми зробили — це найбільш резонансна справа за період діяльності НАБУ та САП, найбільше викриття найвищої посадової особи в судовій гілці влади”, — сказав директор НАБУ Семен Кривонос.
За його словами, зокрема, була зафіксована низка контактів власника групи "Фінанси та кредит" бізнесмена Костянтина Жеваго з одним із власників адвокатського об'єднання яким користувалися для прикриття злочинної діяльності.
Продаж Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК)
У 2002 році чотири компанії-нерезиденти, які входять до групи VS Energy (Gilson Investments, Calefort Developments, Emsworth Assets і Trimcroft Service), продали належні їм сукупно 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК) особам, повʼязаним із нинішніми власниками комбінату, – компаніям Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited.
Потім було проведено декілька додаткових емісій, у результаті яких та серії інших перепродажів, а також примусового викупу акцій у міноритаріїв у рамках процедури squeeze-out єдиним акціонером ПГЗК стала Ferrexpo.
У 2005 році чотири компанії звернулися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу і проведення додаткових емісій. При цьому Gilson домагалася відновлення своєї частки в ПГЗК у 6,59%, Emsworth та Calefort – по 12,14%, Trimcroft Services – 9,32.
Вищий господарський суд України в лютому 2015 року підтримав ухвалене раніше рішення Верховного Суду та позицію ПГЗК у корпоративному спорі, який тривав близько 10 років, відмовивши позивачам.
Наприкінці 2020 року зазначені колишні акціонери ПГЗК знову оскаржили цю угоду в українському суді.
У вересні 2022 року Апеляційний суд Києва визнав недійсним договір купівлі-продажу 40,19% акцій ПГЗК у 2002 році.
19 квітня цього року Велика палата Верховного Суду України скасувала постанову Північного апеляційного господарського суду про визнання недійсним договору 2002 року про купівлю-продаж 40,19% акцій ПГЗК Ferrexpo і передачу їх чотирьом компаніям, які належать колишнім акціонерам ПГЗК.
У яких справах фігурує Жеваго
Жеваго є фігурантом низки кримінальних проваджень, тож Україна звернулася із запитом про його екстрадицію. У межах розслідування кримінального провадження Жеваго було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, також підозри повідомлені низці топменеджерів банку.
“Вони організували механізм розтрати 113 млн доларів США фінансової установи, чим завдали шкоди інтересам держави та вкладників банку”, — зазначили в ДБР.
30 березня французький суд постановив, що українського мільярдера Костянтина Жеваго не повинні екстрадувати в Україну за звинуваченнями в розтраті.
На сьогодні накладено арешт на майно підозрюваного олігарха, а також пов’язаних з ним юридичних осіб. Зокрема, акції його підприємств на сотні мільйонів гривень корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості. Також, накладено арешт на майно інших юридичних осіб, які пов’язані з колишнім депутатом. Серед іншого, це 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир.
Ще у жовтні 2020 року арештовані активи, вартістю понад 300 млн гривень, були передані до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА).
За даними видання Forbes, п’яте місце у списку найбагатших бізнеменів України станом на грудень 200 року посідав саме власник металургійної компанії Ferrexpo Костянтин Жеваго із 1,4 мільярдами доларів — до війни його статки оцінювались в 1,4 мільярда.
Що відомо про олігархів в Україні
29 червня 2022 року президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про створення реєстру олігархів. РНБО вже підготувала технологічний майданчик для роботи реєстру олігархів на базі системи СОТА.
Згідно із законом, олігархами вважатимуться громадяни, які одночасно відповідатимуть таким ознакам:
- беруть участь у політичному житті;
- мають значний вплив на ЗМІ;
- громадянин є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який має монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
- мають активи на понад 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб.
