"У статуті ООН країни "Російська Федерація" не існує" — Еміне Джеппар

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар. Фото: УНІАН

Чому Росії не має бути в Радбезі ООН, як російські дипломати використовують право вето, про що говорить бесіда Зеленського й Сі Цзіньпіна, якою буде наступна Кримська платформа та як сприймає Україну Індія — в інтерв'ю Українському Радіо розповіла перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.

Про підсумки візиту до Індії

Здивувало, що мені сказали представники їхнього експертного середовища: "Ви знаєте росіян більше і краще, ніж усі, чого ж не сядете з ними й не домовитесь?" Тобто вони вважають, що ми досі один народ. Мусимо пояснювати, чому це не так, чому наша історія — це про різні народи, чому ми переживаємо неоколоніальну політику Путіна, а до того десятки й сотні років наш народ був постійно пригнічений.

Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді активно експлуатує тему націоналістичного відродження. Він каже: "Ми самі знаємо, як нам свою суб'єктність формувати". І оцей наратив — їх внутрішній контекст, я не те, що використала, але спробувала пояснити їм на їх власному прикладі, чому ми дистанціюємось від Росії. Так, ми мали з росіянами спільний досвід у Радянському Союзі й в Російській імперії, але ми від того страждали, тому що нашу мову забирали, нашу історію фальсифікували, як завжди буває з імперіями. І вони знають, як це буває. Тому наразі наш шлях до самих себе схожий, в принципі, на той шлях, який проходить Індія. І вони це чують. Я чула це від двох офіційних працівників — міністра закордонних справ і культури Мінакаші Лекхі та заступника міністра Санджая Верми.

Зустріч першої заступниці міністра закордонних справ України Еміне Джеппар та заступника міністра закордонних справ і культури Індії Санджая Верми, квітень 2023. Фото: Facebook / edzhaparova

Про візит Санджая Верми в Україну

Він приїде (йдеться про початок літа 2023-го — ред) на політичні консультації. Класно, що ми розморозили наші відносини. Криза скресла.

Зараз ми з Індією проговорюємо постачання шкільних автобусів для дітей, вважаю, тут є перспектива. Можливо, розмінування теж може бути такою перспективною темою. Одним словом, з Індією треба працювати. В Індії є сердечний контакт, на відміну від західного світу, де є логіка і планування. Там людина має відчути іншу людину. Щоб це відбулось, мають бути візити, персональні контакти. Сподіваюсь, найближчим часом призначать українського посла, бо зараз працює повірений у справах. І це теж буде позитивним зрушенням.

Про розмову Зеленського і Сі Цзіньпіна

Ця розмова тривала годину. Це багато. Зазвичай китайський лідер більше ніж пів години мало з ким говорить. Тож можемо говорити, що є порядок денний, він може і має бути активнішим, бо в нас є фактично стратегічне партнерство. І ми маємо наповнити його реальними кроками, що і погодили два лідери.

У нас є міжурядова комісія, роботу якої треба відновити. З українського боку її очолює віцепрем'єрка-міністерка економіки Юлія Свириденко. Так само влітку планується мій візит (в КНР — ред). Контакти між міністрами закордонних справ і загалом міністерствами України й Китаю регулярні. Завдання — наповнити двосторонні відносини інтенсивним діалогом. Далі — це гуманітарні питання. Були три транші допомоги від Китаю. Китай запевнив, що це триватиме. Наразі проговорюється наступний формат допомоги.

Китай здебільшого перебуває в наративі, що це є "українська криза". Так зазначено в "китайському мирному плані" від 24 лютого 2023-го. Це свідчить про те, що вони живуть у своєму усвідомленні цієї війни. І тому позиція України з артикуляції власного бачення перед Китаєм важлива.

Ключове: президент Зеленський сказав, що Україна є миролюбною державою. За півтори тисячі років історії ми не мали колоніальних амбіцій, не нападали на інші держави. Україна віддана цьому і зацікавлена, щоб мир був на нашій землі.

Читайте також: "Дракон, що спостерігає". Чи ідуть на зближення Пекін та Москва

Про Росію — як постійного члена Радбезу ООН

Провівши певні юридичні процеси й аналіз, ми наполягаємо, що Російська Федерація узурпувала це місце. У грудні минулого року була відповідна заява Міністерства закордонних справ України (після розпаду 1991 року СРСР Росія оголосила себе продовжувачкою Радянського Союзу, а не правонаступницею. Відповідно вона не мала права зайняти місце СРСР в ООН та бути постійним членом Ради Безпеки ООН — ред).

Регламентними документами ООН передбачена процедура (стосовно прийняття постійних членів — ред) — за рекомендацією Ради безпеки ООН має бути дискусія в Генеральній асамблеї ООН. Цього не було. Фактично постійний представник РФ приніс табличку "Російська Федерація" і поставив її замість таблички "Радянський Союз".

У статуті ООН країни "Російська Федерація" не існує. Ми вважаємо, що РФ дискредитувала себе і свою участь в усіх організаціях, в яких вона є або членом, або спостерігачем, або має будь-який статус, де її представники мають якісь керівні посади.

Але шлях ізоляції РФ почато. Ще рік тому ми не могли думати, що Російська Федерація перестане бути членом Ради Європи або буде призупинено її членство в Європейському відділенні ООН, зокрема, в Раді з прав людини.

Про право вето Росії в Радбезі ООН

Ми вважаємо, що Російська Федерація використовує його як ліцензію на вбивство українців. Ми висловлюємо партнерам України наше бачення, і вже навколо себе консолідуємо певну кількість держав. Так само як і з міжнародним трибуналом (щодо вчинених Росією воєнних злочинів на території України — ред.). Таких речей новітня історія людства не бачила. Україна сьогодні "плавить мізки" світові з усіх точок зору. Ми сьогодні є країною гідності, свободи, країною, яка живе формуванням цінностей для всього світу.

Еміне Джеппар під час виступу на Чорноморській безпековій конференції в Бухаресті, Румунія, 13 квітня 2023. Фото: Facebook / edzhaparova

Про Кримську платформу

Ми сформували бачення, що Крим є невіддільною частиною України. Його не те, що не було, але його ставили під сумнів. Мова умиротворення Путіна включала за дужками: "Окей, на Крим ми закриваємо очі". І, власне, Україна проявила тут свою суб'єктність.

Колись платформа починалася з папірця А4. Сьогодні це формат, що об'єднує 61 країну і міжнародні організації, які консолідовані навколо однієї думки: Крим — це Україна, і ми маємо право повертати його так, як вважаємо необхідним. Ми чули різні голоси, і, напевно, будемо ще чути, особливо після контрнаступу, про те, що давайте про Крим будемо говорити в інших форматах. Але це наше право. Кримська платформа — і на політичному рівні, й на рівні свідомості громадян, сформувала чітку позицію: ми будемо боротися за Крим.

Наступний саміт буде 23 серпня. Ми вже почали підготовчу роботу. Рівень лідерський, урядовий буде 23 серпня. Парламентський рівень буде восени, дату ми ще вирішуємо. І буде експертний вимір, який для мене був дуже важливим. Коли Крим окупували, у держави не було можливостей мати до нього доступ, розуміти, що там відбувається з нашими людьми. Цей контент нам надавали експерти. Тому вони є серйозним елементом цієї архітектури.

Читайте також