Він, вона і карантин. Як вимушена ізоляція вплинула на домашнє насильство в Україні

Карантин та самоізоляція так чи інакше вплинули на статистику звернень щодо випадків домашнього насильства. В ООН заявили, що кількість випадків від початку пандемії зростає тривожними темпами у всьому світі, а причиною може бути тривале перебування в самоізоляції та стресових умовах.

Суспільне звернулось до психолога, соціальних служб, громадських організацій, юристів і представника правоохоронних органів, щоб дізнатись, як впливає карантин на рівень домашнього насильства в Україні та куди звертатися потерпілим.

Тривожна статистика у будь-якому разі

Ілюстративне фото

За час карантину збільшення кількості звернень фіксують не у всіх службах

Координаторка напрямку національної гарячої лінії громадської організації "Ла Страда" Альона Кривуляк розповіла, що від початку карантину в Україні кількість звернень зросла щонайменше в половину. За перший місяць надійшло 2051 звернення, а за два з половиною — 6023. Натомість у державних соціальних службах у справах дітей та сім’ї та в Національній поліції наводять інші дані. Там зазначають, що карантин вплинув на кількість звернень, утім, "не критично".

"Певний відсоток збільшення кількості звернень є, але цифри приблизно такі ж, як і до карантину. Критично не збільшилось, тому що, на жаль, у соціальні служби люди звертаються не одразу. Дзвонять до поліції або на гарячу лінію, або, не дай боже, в лікарню", — пояснив координатор Херсонського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Богдан Руденко.

Державні служби працюють локально і зосереджені здебільшого на окремих районах та обласних центрах, тоді як гарячі лінії є загальнонаціональними. У службі у справах дітей та сім'ї районної держадміністрації Києва зазначили, що кількість звернень також залежить і від кількості населення конкретного регіону.

"Якщо це, наприклад, спальний район, то там випадків буде набагато більше. А коли невеликий район, де чисельність населення мала, загальна картина суттєво не зміниться", — пояснив представник соціальної служби.

У Нацполіції також не фіксували збільшення кількості звернень від громадян. Начальниця відділу управління дотримання прав людини Олена Дашутіна розповіла, що, можливо, це пов’язано також з тим, що до правоохоронців здебільшого звертаються після кількох "суттєвих" випадків. Якщо ж акт насильства стався вперше, потерпілі зазвичай "не бажають втручання поліції в особисті справи", тому звертаються до інших структур.

Альона Кривуляк зауважує, що потерпілі інколи не звертаються до поліції ще і тому, що "розчаровуються у такій структурі, як правоохоронні органи", і не впевнені, що зможуть отримати якісне реагування та втручання на законодавчому рівні.

Не карантин, а стресові умови

Стресові умови впливають на кількість випадків домашнього насильства

У соціальних службах зазначили, що карантин міг вплинути на форму прояву насильства. Там пояснили, що люди, які до вимушеної ізоляції "могли навіть не думати, що колись опиняться в такій ситуації, і насильство в таких сім'ях не було циклічним", здебільшого вирішують конфлікти "досить швидко".

"Є випадки, коли за карантин одне одному набридли і обізвали одне одного. Це теж насильство, але його можна вирішити локально. Надати людям інформацію, що вони можуть звернутись по допомогу до психолога, тому що в таких випадках всім потрібна допомога, а особливо в карантин. А є ситуації, коли насильство триває роками і, за великим рахунком, там уже дуже важко щось змінити. Тоді без втручання ніяк", — зазначили в соціальній службі.

Психологиня з львівського Центру "Жіночі перспективи" Марта Чумало пояснила, що карантин дійсно може вплинути на збільшення кількості випадків домашнього насильства, оскільки люди знаходяться на вимушеній самоізоляції одне з одним, і між фазами наростання напруги та вибуху минає менше часу.

"Люди перебувають у замкненому просторі. Якщо вони мають якісь непорозуміння, то легше реагують одне на одного. Фактично, коли ми не маємо карантину, люди ходять на роботу і менше лишаються наодинці. Тому і збільшилась кількість випадків насильства", — розповіла вона.

Богдан Руденко зазначає, що "не так карантин, як стресові умови" впливають на поведінку та емоційний стан людей. Коли в сім'ї не звикли знаходитись повсякчас одне з одним, виникають конфлікти.

Де більше

Ілюстративне фото

Більшість випадків домашнього насильства фіксують саме в містах

Територіально, за даними громадської організації "Ла Страда", переважна більшість звернень надходить з центральної та південно-східної України. Активними регіонами є місто Київ та Київська область, Донецька область, Дніпровський, Харківський та Одеський регіони.

"Якщо говорити про західну Україну, то це не означає, що східна чи південна мають більше випадків. Ми апелюємо до культури звернень, враховуючи певні релігійні погляди і високу культуру традиційної сім'ї. Це притаманно саме західному регіону. Але найчастіше телефонують з Львівської області і Волинської", — розповіла Альона Кривуляк.

У соціальних службах пояснили, що в селах та невеликих населених пунктах ситуація також складна і, "можливо, навіть гірша, ніж у містах". Зокрема це пов'язано з тим, що в сільських місцевостях рідше або взагалі не проводиться інформаційно-просвітницька діяльність стосовно протидії насильству, і люди не завжди знають, "що в таких випадках необхідно телефонувати 102".

За словами представника столичної соціальної служби, причина також може полягати в тому, що "у містах усі одне одному чужі, а у селах всі між собою знайомі", тому звернутись по допомогу до місцевих органів складніше.

Як працюють притулки та центри допомоги на карантині

Ілюстративне фото

Деякі центри допомоги працювали в штатному режимі, а деякі закрились на час карантину

У "Ла Страді" повідомили, що після пом'якшення карантину більшість притулків почали працювати в штатному режимі.

"Але в період жорстких карантинних обмежень була частина притулків, яка взагалі не брала нових жінок, а були і такі, які приймали тих, хто потребував допомоги", — розповіла Альона Кривуляк.

Вона наголосила, що єдиною вимогою була наявність у людини медичної довідки про стан здоров'я. Наразі після відкриття громадського транспорту та сполучення між містами у людей з'явилось більше можливостей отримати допомогу та дістатись до відповідного центру для постраждалих.

Богдан Руденко розповів про ситуацію з притулками у регіонах. Він зазначив, що у херсонських притулках під час карантину "був справжній ажіотаж" і багато хто приходив та звертався по допомогу.

"Там кількість жертв домашнього насильства збільшилась. Працювали в звичному режимі, намагались приймати всіх і не були на такому жорсткому карантині. А от в Маріуполі, наприклад, деякі притулки закрились і пускали не всіх, тому що боялись імовірності поширення хвороби", — додав він.

Ніхто не застрахований

Ілюстративне фото

Чоловіки також стають жертвами домашнього насильства

Карантин вплинув і на рівень психологічного насильства. Існує "гендерний стереотип", що жертвами домашнього насильства можуть бути лише жінки. Утім, це не зовсім так. У "Ла Страді" зазначили, що як у світі, так і в Україні у відсотковому співвідношенні жінки дійсно частіше страждають від проявів насильства і зі 100% звернень лише 9% надходять від чоловіків.

"Культуру звернення по допомогу з боку чоловіків теж треба змінювати, тому що насправді від домашнього насильства не застрахований абсолютно ніхто. Воно може спіткати як жінок, так і чоловіків", — розповідає Альона Кривуляк.

Як психологи, так і представники громадських організацій пояснюють це тим, що чоловіки здебільшого соромляться просити про допомогу, і у більшості випадків чоловіки, зокрема середнього віку, обмежуються лише психологічною консультацією і не звертаються до поліції.

"Чоловіки також потерпають від жінок, просто вид насильства інший. Чоловіки в силу свого статусу терплять до останнього, а потім до нас уже звертаються їхні жінки", — розповідають у столичній держадміністрації.

Мій дім — моя фортеця?

Ілюстративне фото

Поліція має повноваження, але вони не завжди діють

З 11 січня 2019 року набули чинності закони "Про запобігання та протидію домашньому насильству" і "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами". Головні зміни полягають у тому, що насильством в сім’ї тепер вважаються не лише синці та побої, а й психологічний тиск, наполягання на інтимних стосунках або економічні обмеження.

За порушення закону загрожують санкції:

  • від 150 до 240 годин громадських робіт;
  • арешт на строк до шести місяців;
  • обмеження волі на строк до п’яти років;
  • позбавленням волі на строк до двох років.

В одному з положень закону зазначено, що поліцейські можуть проникати до житла особи без рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинення акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи. Представниця соціальної служби пояснила, що правоохоронці дійсно мають такі повноваження, утім, лише за умови наявності очевидних ознак скоєння акту насильства.

"Були випадки, коли поліція казала: "Ми там нічого не чуємо, за дверима ніхто не відповідає, шуму немає, крику немає, ніхто про допомогу не просить, ми не маємо права виламувати двері". Тобто вони пояснили це так, що якщо чутно, або сусіди наполягають на тому, що там щось дуже страшне відбувалось напередодні, лише тоді можуть", — розповіла вона.

За її словами, у 80% випадків люди розуміють, що їм необхідне втручання та допомога відповідних служб, тому відчиняють двері, йдуть на контакт та навіть погоджуються на терапію.

"Звісно, були такі, хто говорив "ми вас не запрошували, навіщо ви прийшли". На що ми відповідали, що нас в принципі не запрошують і якщо ми вже прийшли, то на це є причини. Ми не гості, нас запрошувати не потрібно", — додала вона.

Окрім впровадження кримінальної відповідальності, затвердили механізм тимчасового заборонного припису. Але в період карантину його також було складно застосовувати.

"Наразі його використовують, але в умовах карантину все це дуже проблематично, оскільки фактично, якщо людині нема куди йти, вона вимушена буде сидіти на вулиці, що певним чином суперечить нинішнім реаліям", — розповіли у соціальній службі.

Кримінальна відповідальність і новий вид маніпуляції

Ілюстративне фото

Насильство можуть використовувати як маніпуляцію

У соціальній службі розповіли, що здебільшого на карантині доводилось працювати в телефонному режимі, але коли надходило письмове звернення чи навіть через Facebook, співробітники виходили на місце відповідно до вимог законодавства, з дотриманням правил карантину.

"Якщо люди повідомляють адресу, повідомляють, що там сталось або що вони стали свідками, ця інформація впродовж доби перевіряється і організовує вихід на місце. У разі, коли необхідно надати термінову медичну допомогу, вона надається. Якщо ні, то людям надається інформація, що вони можуть отримати певні послуги. Жертви можуть отримати безкоштовну консультацію психолога, а кривднику пропонується на добровільній основі пройти корекційну програму", — розповідає представник державної соціальної служби.

У соціальній службі наголосили, що особа має право відмовитись, і повноваження зобов'язати кривдника пройти корекційну програму має лише суд. У разі невиконання рішення суду, настає кримінальна відповідальність. Поліція також має право відкривати кримінальне провадження, коли зафіксовано кілька випадків домашнього насильства.

"Разом з появою кримінальної відповідальності виникла велика кількість надуманих викликів. Тому що це такий гарний механізм в руках осіб, які розлучаються та ділять майно. І вони використовують його як маніпуляцію для того, що вирішити економічні питання. Більш того, в таких випадках звертаються обоє. Чоловік повідомляє про психологічне насильство, а жінка про фізичне", — розповіли у службі.

Куди звертатись