Ердоган заявив, що Туреччина не підтримає заяву Швеції на вступ у НАТО: у чому причина

. Президент Туреччини Реджеп Ердоган під час пресконференції 8 листопада 2022 року, фото: AP

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що його країна не підтримає заяву Швеції на вступ у Північноатлантичний альянс через акцію у Стокгольмі, учасники якої спалили Коран.

Як повідомляє Reuters, приводом для заяви стала акція протесту 21 січня біля посольства Туреччини у Стокгольмі, під час якої ультраправий політик Расмус Палудан виголосив промову із засудженням ісламу та спалив Коран.

"Ці брудні акції у Швеції, та ще й біля нашого диппредставництва, вважаються образою і мусульман, і взагалі всіх людей, усіх прав і свобод. Ви продовжуєте підтримувати терористів і чекаєте підтримки для вступу до НАТО. Так не піде. Швеції не варто більше чекати на цю підтримку", — сказав турецький президент.

Міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстром відмовився негайно коментувати висловлювання Ердогана, зазначає Reuters. У письмовій заяві агентству він заявив, що хоче точно зрозуміти, що було сказано.

Що відомо про загострення відносин між Стокгольмом і Анкарою

Загострення відносин між Стокгольмом і Анкарою розпочалося з протестів у столиці Швеції проти опору Туреччини щодо приєднання країни до НАТО. У Стокгольмі демонстранти спалили Коран, в Анкарі "відповіли" палаючим прапором Швеції.

Агентство Reuters пише, що протести у Стокгольмі проти опору Туреччини щодо приєднання Швеції до НАТО, включаючи спалення копії Корану загострили і без того непрості відносини з Анкарою. Водночас Швеція потребує підтримки Туреччини для того, щоб вступити в НАТО.

Напередодні ультраправий антимігрантський політик Расмус Палудан, що представляє данську партію "Жорстка лінія" спалив копію Корану біля турецького посольства. В МЗС Туреччини відреагували і закликали Швецію вжити заходів проти ісламофобії. Палудан, який також має шведське громадянство, не вперше проводить такі акції.

"Ми рішуче засуджуємо підлий напад на нашу священну книгу... Дозволити цей антиісламський акт, спрямований проти мусульман і ображаючи наші священні цінності, під прикриттям свободи вираження поглядів є абсолютно неприйнятним", — заявив глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу

Міноборони Туреччини також відреагувало на ці події.

"У них (Швеції та Фінляндії — ред.) там відбуваються підлі, ганебні дії щодо нашого президента, Корану, нашого прапора, священних цінностей. І ми не можемо прийняти їхню бездіяльність і мовчання щодо таких речей", — заявив міністр оборони Туреччини Хулусі Акар.

Міністр підкреслив, що Анкара чекає від Фінляндії і Швеції "сприяння у боротьбі з тероризмом" для розблокування вступу цих країн у НАТО.

"Вони хочуть співробітництва з НАТО у захисті своїх держав, але й ми хочемо від них сприяння у боротьбі з тероризмом. Вони просять у нас підтримки для забезпечення своєї безпеки, проте наші запити у сфері боротьби з тероризмом відкидають. Наша позиція зрозуміла. Ми чекаємо, що вони покладуть цьому край і будуть виконувати зобов'язання перед нами", — додав Акар.

Що відомо про протести у Стокгольмі

У Стокгольмі 21 січня відбулися окремі протести на підтримку курдів і проти вступу шведів до НАТО. Група протурецьких демонстрантів також провела мітинги біля посольства проти вступу Швеції до НАТО. На ньому майоріло чимало курдських прапорів. На всі три події були дозволи поліції.

Міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстром назвав провокації "жахливими".

"Швеція має широку свободу вираження поглядів, але це не означає, що шведський уряд або я підтримуємо висловлені думки", — написав Біллстром у Twitter.

Журналісти Reuters намагалися зв'язатися з Палуданом електронною поштою, аби отримати коментар. Але їм це не вдалося. Проте, як кажуть у місцевій поліції, у дозволі, який він отримав для проведення акції, сказано, що його протест був проведений проти ісламу та спроби президента Туреччини Реджепа Ердогана вплинути на свободу слова у Швеції.

Тоді ж, 21 січня, у суботу Туреччина заявила, що через відсутність заходів для обмеження протестів вона скасувала запланований візит до Анкари міністра оборони Швеції.

Окрім цього, вже з’явилась реакція кількох арабських країн, включаючи Саудівську Аравію, Йорданію та Кувейт, де засуджується спалення Корану.

"Саудівська Аравія закликає до поширення цінностей діалогу, толерантності та співіснування, а також відкидає ненависть і екстремізм", — йдеться в заяві МЗС Саудівської Аравії.

Наступного дня, 22 січня, у відповідь на акції у Стокгольмі біля генерального консульства Швеції в Стамбулі відбулася масова акція, на якій було спалено прапор цієї скандинавської країни. Кілька людей зібралися і біля шведського посольства в Анкарі.

Вступ Швеції і Фінляндії до НАТО

Фінляндія і Швеція після вторгнення Росії в Україну оголосили, що планують вступати до НАТО. Це питання має вирішитись у червні — на саміті Альянсу в Мадриді. Відмова від нейтральності та курс на приєднання до Альянсу знайшов відгук у фінському політикумі й суспільстві на тлі війни. У Кремлі наголосили, що "у Росії з'явиться більше офіційно оголошених противників", якщо Фінляндія та Швеція вступлять до НАТО.

Туреччина 28 червня погодилася підтримати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО. Три країни підписали спільний меморандум за підсумками перемовин у Мадриді.

29 червня на саміті в Мадриді країни НАТО офіційно "запросили" Фінляндію та Швецію стати членами Альянсу.

Президент Франції Еммануель Макрон підписав ратифікаційний протокол про вступ Фінляндії та Швеції до НАТО, раніше ухвалений французьким парламентом.

Станом на 29 липня дві третини членів НАТО ратифікували протоколи про вступ Швеції і Фінляндії до Альянсу. В серпні президент США Джо Байден підписав протоколи про вступ Фінляндії та Швеції до Північноатлантичного альянсу. Станом на сьогодні лише дві з 30 країн Альянсу — Угорщина і Туреччина, ще не ратифікували їхні заявки.

Читайте також

Угорщина до кінця року ратифікує заявки Швеції та Фінляндії на вступ до НАТО

Дві третини членів НАТО ратифікували протоколи про вступ Швеції і Фінляндії