Уряд попередив, що опалювальний сезон цього року через війну буде надскладним, а в помешканнях буде холодніше, ніж зазвичай. Суспільне зібрало поради експертів — як саме можна підготуватися до холодів, що треба зробити в будинку, які прилади придбати в квартиру і де краще зимувати.
Чи вистачить газу та як можна його заощадити
Україна накопичила 13 млрд кубометрів газу, 31 серпня повідомив гендиректор Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон. До 15 жовтня, прогнозує він, буде приблизно 14,4 млрд кубометрів газу. З такими запасами можна пройти помірну (не дуже холодну) зиму, оскільки на сьогодні споживання газу значно скоротилося, заявив Макогон.
Проте голова Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин закликає не відмовлятися від економії. Тим, хто має індивідуальні теплові пункти (ІТП) в будинках, він радить завчасно підготуватися: перевірити, чи не потрібно відремонтувати чи коректно налаштувати систему. За його досвідом, від 6% до 20% перевитрат газу спричинені саме неправильною роботою ІТП. "У середньому 10% газу спалюється в нікуди. І відповідно, якщо є його дефіцит, то коректні налаштування і працездатність цих теплопунктів дозволять довше протягнути на дефіцитному газі", — пояснює Вадим Литвин.
Мінімізація витрат газу окупиться за декілька місяців. "У державі зараз дотується 75% вартості газу. Тобто, якщо ціна, умовно, 7,40-8 гривень для населення, то ринкова ціна газу для промисловості може сягати 35-40 гривень. Відповідно, кожна гривня, заощаджена для себе, — це ще 4-5 гривень, заощаджені для держави. Відповідно, в неї більше грошей залишиться на інші більш корисні справи, в тому числі на підтримку ЗСУ. Тобто ви собі зекономили, а ще 3 гривні задонатили на державу, а в нашому випадку — на ЗСУ", — каже експерт.
Нестача газу — це лише одна з проблем. Росія може зменшити тискукраїнська газотранспортна система залишається транзитною для російського газу, який постачають в інші країни. У системі потрібно підтримувати тиск, і якщо РФ припинить транзит газу, Україна має прокачувати власний газ, пояснював експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. Саме тому, кажуть в уряді, треба купити більше газу, ніж просто достатньо для опалення. в газовій системі, а може — поцілити ракетами в ТЕЦ, газові труби, котельні чи атакувати газову інфраструктуру або сховище. У такому випадку Україні доведеться імпортувати ще більше газу чи переводити ТЕЦ і котельні на інші види палива. Кабмін ще в липні заборонив експорт не тільки газу, але й мазуту та вугілля. Їх зараз купують адміністрації міст та невеликі сільські громади. У деяких містах влада заявляє, що планує придбати генератори, готує буржуйки й розраховує отримати мобільні котельні за проєктом енергетичної безпеки USAID.
Читайте також: Нова партизанська школа. Як готуються до навчання на тимчасово окупованих територіях
Де ситуація буде найскладнішою
"У Луганській та Донецькі областях опалювального сезону взагалі не буде: ні в Краматорську, ні в Слов’янску його не може бути. Перебито газогон високого тиску, подача газу неможлива, значить, подача тепла неможлива, неможлива подача гарячої води. Також під питанням електроенергія… Дуже складний опалювальний сезон буде в Харкові, Миколаєві, Запоріжжі, Кривому Розі, тому що там близько бойові дії", — перелічує проблемні регіони засновник спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Кременчук розконсервовує старі, а Охтирка встановлює нові котельні, продовжує він перелічувати проблемні місця. Також в цьому переліку Чернігів, де росіяни зруйнували основну ТЕЦ, що подає опалення на майже 600 будинків (приблизно 40% від загальної кількості).
"Усі інші міста мають свої проблеми суто технічні, тому що на сьогодні знос тепломереж 85%, знос обладнання — десь до 50-60%, коефіцієнт корисної дії в нього 30-40%. А головне: ніхто не застрахований від прильотів російських ракет. Як, наприклад, вони вдарили по газорозподільчій станції в Сумській області й третина Сум декілька тижнів сиділа без газу", — пояснює Олег Попенко.
Кожне місто шукає способи підготуватися. У Львові комунальники готують до зими буржуйки, у Чернівцях міська влада закуповує генератори, на Волині встановлюють твердопаливні котли. Попенко вважає, що всі ці заходи є резервними та тимчасовими, які не вирішують проблему довгострокового постачання тепла.
Вадим Литвин більш оптимістичний. Буржуйки для пунктів обігріву, мобільні котельні для тимчасового опалення одного-двох будинків, закупівля мазуту для аварійної роботи ТЕЦ — все це краще, ніж нічого, каже він.
"Для великих міст стовідсоткового вирішення проблеми за короткий час практично немає. Навіть ті, хто мають індивідуальний газовий котел, не застраховані, бо можуть перебити газогін. Основна політика міст: орієнтуватися на резервне паливо (мазут для великих ТЕЦ чи котельних) і мати аварійні бригади, достатню кількість запчастин, щоб швидко ремонтувати те, що пошкоджено. І створювати пункти обігріву, які дозволять викроїти певний час, поки ці ремонти будуть відбуватися і буде запускатися штатна робота систем", — говорить голова Асоціації енергоаудиторів України.
Обидва погоджуються: зимувати цього року в приватному будинку буде легше.
"В приватному будинку пережити відключення газопостачання буде легше. Там простіше організувати резервне опалення, як приклад — встановити твердопаливний котел на дровах чи пелетах. У місті — залишається надія на комунальників. Тут треба тримати кулаки за комунальні служби, щоб у них були і кошти, і люди, і матеріали, тоді вони зможуть швидко реагувати. Плюс за наше ППО, щоб воно мінімізувало кількість прильотів", — каже Вадим Литвин.
Читайте також: Війна та інфраструктура: концепція екоміст для відбудови країни
Підготовка до зими: як підготувати квартиру та приватний будинок
Як би не спрацювали комунальники, як би не пощастило мешканцям того чи іншого міста, голова Нафтогазу Юрій Вітренко попереджає: у квартирах буде не більш як 17-18 градусів. Зима може стати найхолоднішою за останні десятиліття, заявив він, і порадив родинам купувати теплий одяг і ковдри.
Нормативна температура минулих років — 21-22 градуси. Проте експерти радять цього року складати реалістичні плани і кожній родини мати декілька сценаріїв на цю зиму. Наприклад, план А: у квартирі буде помітно холодніше, ніж зазвичай. План Б: опалення вимкнеться взагалі. План С: в домі не буде ні опалення, ні електрики.
Суспільне підсумувало поради експертів про те, як підготуватися до такої зими:
1. Провести ревізію системи опалення будинку. Якщо в будинку встановлений індивідуальний теплопункт, перевірити чи не потребує він ремонту та налаштувань, щоб зменшити споживання тепла і газу. Також варто придбати генератор та запас палива до нього, аби, якщо стануться відключення електроенергії, циркуляційний насос індивідуального теплопункту продовжував працювати.
Жителям багатоквартирних будинків експерти також радять звернути увагу на труби опалення в підвалі або на горищі. І якщо немає теплоізоляції на трубах, попросити обслуговуючу компанію оновити утеплення. Це дозволить зменшити втрати тепла та ризик, що система розмерзнеться при раптовій аварії взимку. Разом із утепленням труб радять перевірити, чи справні заглушки чи "запірна арматура", які дозволяють злити воду з системи опалення під час аварії.
"Якщо буде аврал, скоріше за все, представники ЖЕКів чи теплопостачальних організацій не зможуть швидко оббігати всі будинки. Тому потрібно попросити управляючі компанії провести щось на кшталт контраварійних навчань для ініціативної групи людей, які будуть знати, як, наприклад, зливати воду так, щоб не залити підвал чи бомбосховище", — додає Вадим Литвин.
2. Перевірити електромережі у квартирі та будинку. І Вадим Литвин, і Олег Попенко кажуть, що краще завчасно викликати електрика, провести ревізію щитків, відремонтувати та замінити проблемні ділянки кабелів та дротів. Такі дрібниці спрацюють в разі перевантаження електричної мережі: при справній проводці, якщо хтось буде вмикати більше електроприладів, ніж дозволяє ємність мережі, його квартира вимкнеться, проте проводка в будинку залишиться неушкодженою.
3. Для приватного будинку варто купити генератор із запасом палива, у квартиру — електрообігрівач. При виборі треба звернути увагу, скільки електроенергії споживає квартира. У середньому це 3 кіловати, отже, можна використовувати обігрівач на 2 кіловати, аби мати запас ємності. Розраховувати на обігрів всієї квартири не варто, не треба купувати більше одного-двох обігрівачів, адже більшого "навантаження" не витримує жодна проводка.
Ще одна порада: де б ви не зимували, мати якнайтепліші ковдри та одяг.
Менше мерзнути допоможе і правильне сезонне харчування, каже дієтолог-нутріциолог Тетяна Кіхтева. Вона радить їсти більше продуктів, які містять клітковину: цілозернові крупи та висівки, доступні взимку овочі та фрукти. В обов'язковий "зимовий раціон", за словам експертки, входять риба, зелень, кисломолочні продукти, оливкова олія, горіхи та "зігрівальні спеції" — куркума, кумін, асафетида, кориця, імбир, мускатний горіх, кардамон.
Останній пункт: мати план на випадок "апокаліпсису" — тимчасовий прихисток деінде, наприклад, приватному будинку із генератором та запасом дров.