Рінат Ахметов 11 липня заявив, що Медіа Група Україна (далі МГУ) відмовляється на користь держави від усіх ефірних і супутникових телевізійних ліцензій своїх каналів і від ліцензій своїх друкованих медіа в Україні. За його словами, рішення продиктовано законом про олігархів. В Офісі президента заяву Ахметова назвали "гідним прикладом того, що закон один для всіх". Водночас міністр культури Олександр Ткаченко визнав, що це рішення було неочікуваним.
“Медіа Група Україна” — одна з 4 найбільших приватних медіагруп. Це не може не позначитися на ринку. Ринок і так на сьогодні сильно просів через війну. Це прецедент для України", — зазначив Ткаченко в ефірі телемарафону.
Суспільне розповідає, що означає заява Ахметова.
Про рішення співробітники медіагрупи дізнались з новин
Про це Суспільному розповіли співробітники медіахолдингу. Кореспондент новин анонімно повідомив, що "Керівництво сказало, що «працюємо як і працювали». До того ж за їхніми словами, вони самі чекають пояснень. Чи виплатять зарплату і як буде далі — ніхто нічого не знає".
"Поки працюємо. Без подробиць. Має бути зустріч з керівництвом", — додав редактор новин.
У медіахолдингу працюють 4 тисячі журналістів та інших співробітників.
В SCM (володіє Медіа Групою Україна) уточнили, що державі передадуть лише ліцензії на мовлення, але не активи. Йдеться про техніку та інше обладнання, про бібліотеку, інтелектуальні права та права на бренди, в тому числі — "Україна", "Україна 24", "Сьогодні".
"Майбутню долю цих активів буде визначено менеджментом у найближчі дні", — заявили в компанії.
Медіахолдинг "Медіа Група Україна" складається з 10 ефірних і супутникових телевізійних каналів, інтернет-ресурсів та друкованих ЗМІ: телеканал "Україна 24", телеканал "Україна", молодіжний телеканал НЛО TV, телеканал Індиго TV, тематичні канали "Футбол 1/2/3", міжнародні канали Ukraine 1/Ukraine 2, NLO TV 1/NLO TV 2, "34 телеканал", телеканал "Донбас", телеканал "Сигма", "Новинна Група Україна", мультимедійна платформа СЬОГОДНІ, "Медіа партнерство Баінг", оператор супутникового мовлення Xtra TV, ОТТ-платформа OLL.TV та проєкт Vogue.UA.
Закон про олігархів
У заяві Ахметова ідеться, що рішення про відмову від медіабізнесу пов'язано із законом України про деолігархізаціюПрезидентський закон про деолігархізацію, покликаний обмежити вплив олігархів на політичне життя та бізнес в Україні..
"Як найбільший приватний інвестор в економіку України я неодноразово казав, що не був, не є й не буду олігархом", — наголосив Ахметов.
Закон про олігархів передбачає, що Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) включатиме особу до реєстру олігархів за наявності трьох із чотирьох ознак:
- значний вплив на засоби масової інформації;
- участь у політичному житті;
- бенефіціарне володіння компанією-монополістом;
- статки понад 1 млн прожиткових мінімумів (близько 83 млн доларів).
Якщо особу визнають олігархом, вона не зможе фінансово підтримувати політичні партії, і брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації. Також олігархи повинні подавати декларації за законом "Про запобігання корупції".
Якщо людину "записали" до категорії олігархів, то вона повинна звітувати про будь-які свої зустрічі з державними діячами, чиновниками, навіть якщо цей чиновник однокласник чи троюрідний брат. Цей закон накладає деякі обмеження на деякі свободи, які були до цього, наприклад, що треба звітувати, зазначає медіаексперт Олександр Глущенко. Відповідно, "Ахметов не хоче бути де-юре і де-факто олігархом, а хоче бути підприємцем і бізнесменом", каже Галущенко.
Водночас є друга сторона, пов'язана з реструктуризацією бізнесу.
"Під час війни, коли окуповані території, втрачені бізнес активи і просто оптимізація бізнесу і позбавляється активів, який генерує збитки. Медіа у даному випадку — це той актив, який генерує збитки. У більшості випадків телеканали в Україні, загальнонаціональні, особливо, коли у тебе побудована медіагрупа, особливо, коли у тебе є купівля наддорогого контенту, зокрема спортивного, генерували виключно збитки і цей бізнес ніколи не був прибутковий", — зазначив медіаексперт.
Ахметов і його медіагрупа була категорично проти закону про олігархів, у них навіть була телепрограма, яка була присвячена цьому законопроєкту, нагадує Наталія Лігачова, медіаекспертка, засновниця “Детектор медіа”.
"Безперечно, це (вихід з медіабізнесу — ред.) пов'язано із законом про олігархів... Тобто це позиція “ось ви так зробили (держава), ось вам відповідь”", — каже Лігачова у коментарі Суспільному.
Вона додає, що повномасштабна війна принесла великі збитки підприємствам Ахметова, що також могло вплинути на рішення щодо збиткових медіа:
"Метінвест" і ДТЕК (компанії Ахметова — ред.) дуже багато втратили й відбудувати це, навіть, якщо будуть деокуповані території, на багатьох яких розташовані підприємства Ахметова, буде дуже складно. Треба буде починати з нуля і, я думаю, медіабізнес Ахметова був завжди неприбутковим. Зараз це вже, мабуть, виливається в такі речі, що власне і захищати немає чого. Ми знаємо, що для олігархів медіабізнес завжди був доповненням до їх основного бізнесу: для захисту, для просування своїх інтересів. А зараз основний бізнес дуже потерпає від війни, тому я думаю, що тут декілька складових і головні з них це з одного боку закон про олігархізацію, а з іншого — це втрати великого бізнесу Ахметовим внаслідок війни", — додає Лігачова.
Читайте також: Ахметов позиватиметься до РФ через знищену "Азовсталь"
Участь "України" в єдиному телемарафоні
Телемарафон «Єдині новини» (#UAразом) — інформаційний телемарафон, який був запущений з початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року. Суспільне, Рада, 1+1, Україна 24 і ICTV позмінно проводять трансляцію, не зважаючи на воєнні дії, перебуваючи в студії, чи в бомбосховищах.
У загальнонаціональному ефірі буде мінус 4 телеканали, щойно МГУ втрачає ліцензію, зазначає Глущенко.
"Якщо ми візьмемо закон про телебачення і радіомовлення, то ліцензіат має право написати заяву та повернути ліцензії. Якщо ми говоримо про ефірні ліцензії, то регулятор згідно з процедурою повинен виставити їх на конкурс, але як тільки буде прийняте рішення, що ліцензія анульована і ліцензіат перестає бути мовником — мовлення припиняється", — зазначає Глущенко.
Відповідно може статись так, що кожна із компаній, яка бере участь у єдиному телемарафоні повинна буде збільшити власну долю контенту і часу для того, щоб перекрити слот, який звільнився.
Чи зміниться медіаринок з виходом Ахметова
На думку Лігачової, вихід Ахметова з медіаринку призведе до часткової втрати плюралізму.
"Я вважаю, що олігархічний плюралізм — це завжди краще, ніж повна монополія на інформацію з боку влади. І ця монополія через війну набуває набагато ширшого вигляду, ніж це було до війни", — зазначає експертка.
Водночас не можна стверджувати, що Ахметов повністю виходить з медіа, додає Лігачова: "У Ахметова є активи в інших країнах, тобто таким чином теж бути присутнім в українському медіапросторі. Але на інших платформах, на інших носіях, іншим чином. Це буде не так масштабно, як було зараз — це був і ютуб, і цифрове мовлення, і т.д., але не можна сказати зараз, що Ахметов зовсім і взагалі не буде присутнім в українському інфопросторі".
Медіаландшафт України загалом сильно зміниться на тлі та після війни, додає Глущенко: "кількість мовників поменшає, їх було забагато в Україні і вони існували в не ринкових умовах".
Що далі
12 липня інвестиційна SCM повідомила, що розпочала процес анулювання ліцензії МГУ, до якої, зокрема, входить телеканал "Україна 24", тематичні канали "Футбол 1/2/3" та мультимедійна платформа "Сьогодні". Також припиняється випуск друкованих ЗМІ медіахолдингу, втім механізм співпраці з Vogue.UA визначатиметься окремо.
В управління державі "ніхто медіахолдинг не передає", зазначила в ефірі ТСН Ольга Герасим’юк, голова Нацради України з питань телебачення та радіомовлення.
"Відповідно, коли ми отримаємо заяви, коли ми прочитаєм, від чого саме відмовляється власник, тоді я зможу повідомити вам. Наразі, умовно, щойно ми їх отримаємо, ми звичайно погодимо, якщо це воля власника віддати ліцензії — і ті частоти залишаться в розпорядженні Національної ради (з питань ТБ і радіомовлення — ред.) Відповідно вони можуть бути передані на конкурс, щоб хто забажав — взяв участь в конкурсі і почав там (на цих частотах) мовити. Але конкурс під час воєнних дій не проводиться. Таким чином можна думати, що власник вирішив не вкладатись зараз у медіабізнес, якщо це можна назвати бізнесом сьогодні...", — сказала Герасим'юк.
Станом на 16:00 12 липня Нацрада не отримувала заяв від МГУ про анулювання ліцензій, повідомив перший заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль в ефірі Суспільного.
"Національна рада і взагалі держава не отримали жодного офіційного повідомлення. Ми на 16 годину можу сказати що точно не отримали жодної заяви від Медіа групи Україна стосовно ануляції ліцензії, які вони мають. Ми все ще фантазуємо над тим, що відбулося вчора і що відбувається сьогодні", — сказав Коваль.
За його словами, коли Нацрада отримає заяви, їх розглянуть і анулюють. Водночас бренд і активи медіа залишаться у МГУ.
"Зазвичай ми приймаємо рішення про анулювання ліцензії і на цьому припиняють мовлення телерадіоорганізації, які входять в цю медіагрупу. Але компанії, які мали ліцензії, вони залишаються компаніями відповідно до законодавства України зі всією своєю власністю, зі всіма своїми активами, логотипами, правами на трансляцію і т.д., тому що, про усе інше, окрім ліцензії нічого у повідомленні не було", — сказав він.
Суспільне також звернулось до міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка щодо процесу передачі ліцензій в умовах війни, та участі "України" в марафоні.
Читайте також
Фірташ, Злочевський, Ахметов: хто з українських підприємців зазнав найбільших втрат на Луганщині
Ахметов вимагає від РФ мільярдних компенсацій та подав позов до ЄСПЛ