Парламент призначив Дмитра Лубінця новим омбудсменом. Що про нього відомо

Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець, фото: УНІАН

1 липня народні депутати обрали нового уповноваженого Верховної ради з прав людини — Дмитра Лубінця. За його кандидатуру проголосували 250 народних обранців. Він замінив Людмилу Денісову, яка пробула на посаді з березня 2018-го. Хто такий Дмитро Лубінець, в яких скандалах він фігурував та що про нього кажуть експерти — у матеріалі Суспільного.

Як Дмитро Лубінець прийшов у політику

Новий уповноважений ВР з прав людини за освітою юрист. Політичну кар'єру розпочав з Волноваської міської ради у 2010 році. Тоді став депутатом 6 скликання від партії "Фронт Змін". А вже у 2014-му ввійшов до Верховної ради, як народний депутат від "Блоку Петра Порошенка".

З новим скликанням парламенту у 2019-му Лубінець став членом депутатської групи "За майбутнє". Її створили депутати-мажоритарники, які раніше були представниками різних політсил — від ексрегіоналів до партії "Народний фронт" та БПП. Майже за рік "За майбутнє" стала партією, яку очолив Ігор Палиця, близький друг Ігора Коломойського.

Читайте також: "Ми хочемо побудувати найзручнішу державу у світі" — Михайло Федоров про технологічні досягнення України попри війну

З 2019-го Лубінець також працював головою комітету, який займався питаннями прав людини на тимчасово окупованих територіях України, їхньої реінтеграції та деокупації. Крім того, він входить до складу делегації України в парламентській асамблеї ради Європи. А від початку повномасштабного вторгнення також увійшов до складу делегації для переговорів з Росією.

Скандали за участі Дмитра Лубінця

У 2016 році Лубінця разом з проросійським політиком Іллею Кивою, який на той момент був заступником начальника МВС Донецької області, звинуватили у причетності до контрабанди з ОРДЛО.

У 2017-му Лубінець був у списку депутатів, що вимагали скасувати статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. На підставі цього подання Конституційний суд скасував зобов’язання для державних службовців пояснювати джерела доходів.

Крім того, за даними руху "Чесно", Дмитро Лубінець декілька разів голосував проти правил, але визнав це лише раз і так це пояснив: "Зробіть так, щоб змінити технічну можливість у ВР, аби люди не кнопкодавили. Бо коли ставиться правильний закон, коли я бачу, що не вистачає голосів, я, розуміючи, наскільки це важливо для держави і мого округу, це роблю".

Дмитро Лубінець, фото: Facebook / Дмитро Лубінець

Також, за розслідуванням "Радіо Свободи", Дмитро Лубінець радив "слузі народу" Арсенію Пушкаренку взяти помічницею свою дружину. Однак сам Дмитро інформацію спростовує. "Я дізнався, що вона буде працювати у нього помічником, після того, як вони вже все вирішили", – сказав у коментарі "Схемам" Лубінець.

Чому звільнили Людмилу Денісову — попередню уповноважену з прав людини

Денісову більшістю голосів 31 травня звільнила Верховна рада. Омбудсменці закидали зокрема неефективну роботу зі звільнення полонених та поширення сумнівних даних щодо жертв війни проти Росії. Йшлося в тому числі і про начебто вигадування злочинів або їхніх обставин, які вчиняли росіяни на окупованих територіях. Ще до цього українські медійниці та правозахісники написали відкритого листа Денісовій з вимогою скорегувати риторику про статеві злочини військових РФ. Ця риторика, зі слів авторок листа, часто виглядала як "скандальна хроніка".

Ексуповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова, фото: Суспільне

28 червня українські правозахисники, зокрема, представники Української Гельсінської спілки з прав людини, оприлюднили заяву. У ній вони засудили неправомірне зняття з посади Людмили Денісової. У коментарі Суспільному Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ, пояснив — є лише 5 причин, з яких можна усунути з посади омбудсмена: "Перша — це порушення присяги. Друга — якщо людина, окрім посади, займається ще й комерцією. Третє — припинення громадянства України. Четверте — неспроможність протягом чотирьох місяців виконувати роботу через незадовільний стан здоров'я. П'ята — порушення вимог закону України про запобігання загрозам нацбезпеці".

За словами Павліченка, жодної із цих причин звільнення не було, саме через це нардепи вигадали "висловлення недовіри", а тому це рішення є неконституційним. Крім того, додає Павліченко, тепер будуть й інші проблеми — щонайменше півроку нова команда буде ознайомлюватися з завданнями, тому фактично робота Офісу уповноваженого буде "заморожена".

Читайте також: "Ми розуміли, що Росія не сприймає Україну як самостійну державу". Іван Заєць про те, як приймали Конституцію

Що кажуть про призначення Дмитра Лубінця

21 червня його кандидатуру запропонував спікер парламенту Руслан Стефанчук. За три дні її схвалив профільний комітет.

"Захистом прав людини повинен займатися не тільки омбудсмен. Він це має робити разом з парламентом, з президентом України, з Кабміном, зі всіма державними органами влади. Це глобальний спектр і глобальна работа, якою ми будемо займатися кожного дня. Буде важко, але — разом до перемоги", — заявив новообраний омбудсмен Дмитро Лубінець.

"Я не знаю, чесно кажучи, який правозахисний бекграунд чи історія у Дмитра Лубінця. Він є посадовою особою на посаді голови комітету ВР, який опікується правами людини, але це не є правозахисна діяльність. Це політик, який виконує політичну функцію і отримує за це відповідні кошти. Опікується правами людини на рівні діяльності комітету. Тобто всі члени комітету займаються правами людини, разом із паном Рабіновичем, разом із паном Медведчуком, які є членами цього комітету. Тобто вони всі однакові. І можна було б рекомендувати і Рабіновича, і Медведчука на цю посаду. А чому б ні? Якоїсь іншої діяльності, щоб він працював у правозахисних організаціях чи якийсь інший досвід мав правозахисної діяльності, я про це не знаю, мені не відомо", — каже Олександр Павліченко.

Політолог Петро Бурковський вважає, що на посаду омбудсмена потрібно призначати не політика, а людину, яка все життя боролася за права людей. Утім, за його словами, саме таку людину жодного разу від моменту створення посади уповноваженого не призначали.

Читайте також: Статус кандидата до ЄС, 9 млрд євро допомоги та європейська родина: що Україна здобула на саміті Євроради

А от політолог Олександр Солонтай із Бурковським не погоджується. "Він очолював профільний комітет. І звичайно, що його кандидатура є зрозумілою. Крім того, є нові обставини. Територія виборчого округу Лубінця повністю окупована. Порушення, які відбуваються на цій території, для Дмитра будуть принциповими. Так було й раніше. А, погодьтеся, сьогодні найбільше роботи над правами людей саме на окупованих територіях", — вважає Солонтай.

На думку політолога, Лубінець дійсно, як і його попередники, є політиком, проте він заглиблений у проблемні процеси, які нині для України є актуальними. "Станом на сьогодні все професійне правозахисне коло налаштоване на те, що політична зміна відбулася на політичну фігуру. Хочеться побажати, аби Лубінець відійшов від своєї політичності в роботі і максимально професіоналізувався. Це реально. І це в його руках".

Читайте також

"Нормальні будиночки нам поляки зробили, але у своїй хаті краще". Як живуть у модульному містечку в Бородянці

Україна — ЄС: що ми маємо зробити у статусі кандидата і коли можливий вступ в Євросоюз

Послиня США з питань глобального кримінального правосуддя — про міжнародний трибунал, геноцид та співпрацю з Україною

"Кров, піт та дипломатія": яким був шлях України у кандидати на вступ до ЄС

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Read more!