"Ми хочемо побудувати найзручнішу державу у світі" — Михайло Федоров про технологічні досягнення України попри війну

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

"Дія" отримала бронзову статуетку на фестивалі "Канські леви-2022", але на досягнутому не зупиняється. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розповів Суспільному про нові функції додатку, про те, як українські IT-спеціалісти допомагають армії, про бронювання від мобілізації, про те, скільки нам ще потрібно "Старлінків" та про те, якими технологіями будуть відновлювати Україну після перемоги у війні.

Два місяці тому ви анонсували певні кроки Міністерства на найближчий час. Зокрема можливість отримати статус внутрішньо переміщеної особи через "Дію", нові фінансові сервіси, покращення інтернет-мережі по всій країні. Статус ВПО запрацював, а що з іншими напрямками?

Працюємо. За цей час в мене з'явився новий профільний заступник. Він відповідає за military tech — цифрову трансформацію в напрямку воєнних технологій. Буквально за декілька днів запускаємо проєкт "Армія дронів". Будемо збирати дрони з усього світу, щоб комплексно підійти до укомплектування ними армії. Фінансування проєкту — це і бюджет, і фандрейзинг.

"Ми вже забронювали, певно, трохи більше, ніж 10 тисяч IT-спеціалістів. У нас є критична інформаційна інфраструктура, IT-армія".

Що стосується фінансових напрямків, також рухаємось. Найближчі тижні будемо запускати розмитнення через "Дію". Це буде перша митна послуга. Як тільки будуть прийняті закони, відразу зможемо запустити сервіс, він у нас вже на 70% готовий. Також ми просунулись в напрямку іпотеки через "Дію".

"Тотальна цифровізація — це вбивство корупції, це швидкість, зручність — те, що потрібно зараз".

Щодо інтернету — зараз очікуємо нові партії Starlink, відновлюємо мережу там, де це можна робити, на деокупованих територіях. У Київській, Чернігівській областях вже майже на 95% працює інтернет. Тепер ми хочемо сфокусуватися на дорогах державного значення.

Ще серед анонсованих кроків була можливість бронювання від мобілізації військовозобов’язаних IT-фахівців. А пані Верещук також говорила про інтегрування документів про освіту.

Щодо бронювання ми працюємо з Міністерством економіки і з прем’єр-міністром. Зараз формується комплексна концепція, не тільки для конкретних сфер. Насправді ми вже забронювали, певно, трохи більше, ніж 10 тисяч IT-спеціалістів. У нас є критична інформаційна інфраструктура, IT-армія. Але потрібно ще більше бронювати для того, щоб виконувалося завдання розвитку економіки. Тому що IT — лідер серед експортної виручки, і потрібно збільшувати ці доходи, щоб галузь стабільно працювала. Тому зараз підхід напрацьовується, я сподіваюся, але залежить від Кабміну, коли буде прийняте рішення з полегшення процесу бронювання, відряджень (також актуальне питання), і так далі.

Щодо освіти — також є такий запит у Міністерства реінтеграції, будемо з цим працювати. Ще не починали цей проєкт, але розуміємо, як його зробити. Думаю, вже будемо проговорювати конкретну дорожню карту.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

Зараз багато IT-фахівців переїжджають за кордон. Як будемо повертати їх потім?

Зараз закриті кордони, масового релокейту не відбувається, тому що молоді люди не можуть переїхати. Але дівчата — дійсно. Відкриваються філіали або представництва компаній за кордоном. Але ми на зв’язку з усіма кластерами, асоціаціями тощо. Проте найбільш масовий релокейт у нас — у західні області. Там зараз знаходяться найбільш активні кластери.

Ми думаємо про те, як створити більше найкращих умов в Україні для того, щоб компанії залишалися. Тому запустили "Дія.City" — це одна з найкращих податкових систем у світі для технологічних компаній. У п’ять разів зменшили для техкомпаній податки, ввели інструменти меншого інвестування — це за два тижні до війни. Але бачимо динаміку — вже 260 компаній почали працювати в "Дія.City".

Динаміка позитивна у порівнянні з тим, що було за два тижні до війни?

Тенденція зберігається. Уже понад 20 тисяч спеціалістів працюють в компаніях, що перейшли в "Дія.City". Ми точно зробили найкращі умови в Європі з точки зору податків, щоб наші компанії залишалися в Україні.

Також запускаємо проєкт за гроші донорів — навчання IT-спеціалістів з нуля. Людей, які, можливо, втратили роботу під час війни.

Читайте також: Екокомісар ЄС — про екологію Київщини, хвороби в зруйнованих містах та тонни спаленої техніки РФ, яка шкодить екології

Частина IT-спеціалістів отримують гроші у валюті. Коли ці гроші переводять на їхні українські картки, відбувається так звана подвійна конвертація — це коли банк спочатку переводить за своїм курсом валюту в гривню, а потім гривні переводить знову в валюту. У результаті людина отримує меншу суму. IT-бізнес давно скаржиться на це.

Національний банк у нас незалежний, він приймає багато рішень, які, можливо, бізнесу не подобаються, і які ми, можливо, також не підтримуємо, тому що нам потрібно збільшити до певного відсотка частку ІТ у ВВП. Але в цьому і полягає демократія, що різні інститути влади між собою взаємодіють і створюють умови для системної роботи держави. Тому я можу по-різному ставитися до цього. Звичайно, я б хотів, щоб цього не відбувалося, але рішення Нацбанку потрібно поважати. Там повне розуміння цієї проблеми. Відбуваються професійні дискусії, тому я впевнений, що рішення знайдуть.

Ви почали говорити про те, що чекаєте нову партію Starlink. Скільки треба для того, щоб було вже досить?

Я думаю, десь ще 20 тисяч пристроїв.

А зараз скільки є?

12 тисяч. Багато Starlink використовується у прифронтовій зоні. І дуже часто в них потрапляють ракети, або ще щось з ними трапляється. Плюс магістральні мережі інтернету також пошкоджуються, і тому і тут треба допомагати. Також медична сфера використовує Starlink. Ми в першу чергу взагалі саме в ній розшерили зв’язок через максимальну кількість Starlink. Насправді ми допомагаємо тим сферам, які є на сьогодні найбільш чутливими для українців, щоб під час війни зв’язок допомагав зберігати життя.

Перші Starlink, які прибули в Україну, 28 лютого 2022, фото: FEDOROV

Які ще технології допомагають Україні у війні з Росією?

Супутникові знімки, звичайно, під час сучасної війни допомагають розуміти розклад сил. Ще, наприклад, єВорог — сервіс, який ми запустили в "Дії", куди можна сповістити в режимі реального часу, де пересуваються російські війська.

Як ви оцінюєте його ефективність?

Високо. У мене не було завищених очікувань до початку проєкту. Але це не просто там якийсь спам — це авторизовані українці, що фотографують, знімають відео, роблять опис. Завдяки цьому ми знаємо, наприклад, де знаходяться колаборанти, зрадники. Вони не сховаються від камер смартфона.

Національна рада з відновлення України від наслідків війни. Там є робоча група з цифровізації, ви до неї теж входите. На початку липня мають презентувати план відновлення. Чи можете поділитися, що Мінцифра пропонує в цьому проєкті?

У нас був амбітний план, він таким і залишається — 100% державних послуг онлайн. Тобто єПослуга не може існувати офлайн, якщо її не існує онлайн. Тому що тотальна цифровізація — це вбивство корупції, це швидкість, зручність — те, що потрібно зараз.

Читайте також: Статус кандидата до ЄС, 9 млрд євро допомоги та європейська родина: що Україна здобула на саміті Євроради

Узагалі зараз потрібно боротися за кожного громадянина України, і зокрема боротися класним сервісом. Це наша перевага, якщо порівнювати навіть з європейськими країнами. Українці, які побували в Європі, високо оцінюють якість і швидкість цифровізації, отримання державних послуг, навіть офлайн, якщо порівнювати з європейськими країнами.

Інший напрямок — це розвиток мережі 4G, LTE і 5G.

6G?

Наступним кроком. Я намагаюся міркувати реалістично. Спершу потрібно дотиснути 4G, потім 5G, і далі. Але потрібно вже переходити на новий рівень якості інтернету, тому що розвивається інтернет речей. Нам зараз потрібно до всієї промисловості, яку ми будемо відновлювати, максимально залучати технології. Для цього потрібно використовувати 5G.

Звичайно, було б ідеально запустити суд щодо інтелектуальної власності, щоб захищати всі надбання нашої ІТ-галузі. Це також інституційно важливо для побудови успішної технологічної країни.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

Якщо коротко, ми хочемо побудувати найзручнішу державу у світі, розуміємо, як це зробити. Ми в цьому році зробили б усе на 90%, якби не війна. Тому що отримали всі необхідні ресурси для цього. Але зараз в бюджеті — "нуль" на цифровізацію. І завдяки плану відновлення, сподіваюся, ми отримаємо ресурс для того, щоб це питання закінчити в найближчий рік.

Озвучена вами ідея про зменшення кількості людей в міністерствах і приватизацію держпідприємств теж входить до плану відновлення?

Узагалі я керую комітетом у межах цієї Ради, який відповідає за цифровізацію і за реформу державного управління. Тому що фундаментально у державному правлінні повинна бути цифровізація, оскільки багато процесів можна цифровізувати, трансформувати, взагалі прибрати.

Читайте також: "Нормальні будиночки нам поляки зробили, але у своїй хаті краще". Як живуть у модульному містечку в Бородянці

Обмежити бюрократію до нуля.

Звичайно, 35% в кожному державному органі — це процеси, які можна зробити простіше і прибрати дуже багато зайвого. А це — велика кількість людей, які можуть створювати цінність в інших галузях, а не просто виконувати функції, які можна відцифровувати.

Як сказати людям: "Знаєте, у нас найближчим часом буде реформа, і 35% з вас звільнять"?

Повинна існувати окрема програма, яка буде допомагати інтегруватися людям в інші сфери. Потрібно робити все розумно. Брати технологію, наприклад, яка допоможе автоматизувати бухгалтерські, фінансові процеси, відповіді на якісь запити, і почати інтегрувати в державних органах. Після цього автоматично у людей буде звільнятися час для того, щоб вони могли займатися іншими завданнями в межах міністерств, державних органів. Якщо вони не зможуть, можуть піти в іншу сферу. Буде працювати спеціальна програма, яка зможе їх інтегрувати.

Але це справедливо. Зараз бізнес втратив можливість активно розвиватися, а він все одно створює робочі місця, сплачує податки. Усі отримують заробітну плату завдяки бізнесу, який працює. І коли бізнес зараз робить неймовірне для того, щоб функціонувати — знаходить нові логістичні маршрути, оптимізується, допомагає армії, — держава повинна також це зробити. Тому що вона існує завдяки бізнесу.

Я впевнений, що це виклик, який потрібно реалізувати і зробити державу більш компактною і ефективною. І тоді зменшиться роль держави в економіці — менше контролюючих органів, менше хабарників. Усе буде побудовано на системі аналізу ризиків, яка працює в інших країнах. І бізнесу буде легше, і держава більш ефективно буде реагувати на виклики.

Але потрібно рухатися поступово, раціонально, без різких кроків. Але фундаментально — не зробити реформу для того, щоб її зробити, а для того, щоб вирішити реальні проблеми.

Автор інтерв'ю: Ігор Шавро.

Читайте також

"У тебе є 3 тижні зібрати 5 млн євро" — литовський журналіст про те, як знайшов гроші на "Байрактар" для України

Інтернет-війська — це ексклюзив України. Заступник глави Мінцифри про кіберпатизанів і атаки на російські сервіси

Послиня США з питань глобального кримінального правосуддя — про міжнародний трибунал, геноцид та співпрацю з Україною

Спецпредставник ЄС з прав людини — про Стамбульську конвенцію, злочини Росії та реформи в Україні