На рубежі активації та пригнічення: як війна впливає на імунітет людини

Українці у Кракові, 18.03.2022 / Фото: Getty Images

Від початку повномасштабного вторгнення Росії українці "забули" про коронавірус та дотримання протиепідемічних заходів. Попри це захворюваність на COVID-19 знизилася і почали ширитися чутки, що стрес, викликаний війною, призвів до підвищення імунітету. Мовляв, ми сконцентрувалися на перемозі, тому й усі системи організму, включаючи імунну, знаходяться в мобілізованому стані. Як насправді війна впливає на імунітет — у матеріалі Суспільного.

Які бувають види стресу

Буває короткостроковий стрес, пов’язаний із нетривалою проблемою у житті, наприклад, перед іспит, а є хронічний. Він розтягнутий у часі, як, скажімо, війна, що породжує низку проблем, має невизначені наслідки та незрозумілу тривалість.

Хронічні стресори довго пронизують життя людини, змушуючи її перебудовувати ідентичність або соціальні ролі. Наприклад, через вимушену еміграцію починати життя у невідомій країні або кидати цивільний фах і зі зброєю в руках захищати державу. Ба більше, дослідження науковців із США свідчить, що війна може спровокувати появу віддалених стресорів — перенесених в минулому травматичних переживань, які можуть продовжувати змінювати функцію імунної системи через тривале "пережовування думок" та повторні емоційні реакції. Віддалений стрес характерний для людей, що були зґвалтовані, на власні очі бачили катування чи вбивства рідних або односельців, пережили полон чи були свідком смерті побратима. Віддалений стрес за природою впливу на людину є хронічним.

Читайте також: “Кидайте все і їдьте, бо речі не варті життя” — історія родини з Лиману, яка втратила дитину після вибуху

Який механізм впливу стресу на імунну систему

Наразі науковці виділяють три шляхи. З одного боку, від головного мозку до органів імунної системи — кісткового мозку, тимусу, селезінки, лімфатичних вузлів — спускаються симпатичні нервові волокна, які відповідають за підсвідомий контроль роботи внутрішніх органів. Дослідникам із університету Рочестера вдалося довести, що під час стресу ці волокна можуть вивільняти різноманітні речовини, які впливають на імунні реакції. З іншого боку, американський фізіолог Роберт Адер встановив, що гормони стресу, такі як адреналін, норадреналін і кортизол, можуть впливати на роботу та функції імунних клітин.

Дослідження науковців з університету Огайо свідчить, що стресовий досвід викликає зміни у поведінці людини. Наприклад, вона починає вживати алкоголь або має порушення сну, що може погіршити роботу імунної системи.

Як різні види стресу впливають на стійкість до хвороб

З погляду теорії еволюції висока здатність реагувати на стресові фактори допомагала людям виживати під час нападу хижаків, стихійних лих чи воєн. Виживали і мали більше нащадків ті, у кого краще працювали механізми адаптивної поведінки "бийся або втікай" на рівні усіх систем організму, включаючи імунну.

Підвищення ефективності імунітету є важливою перевагою, адже подібні ситуації несуть ризик травми, а будь-яке поранення підвищує ймовірність розвитку інфекції. Зміни в роботі імунної системи у відповідь на стрес, які можуть прискорити загоєння ран і допомогти боротися з інфекціями, призводили до того, що в результаті природного добору виживали переважно ті, у кого в умовах стресу підвищувався імунітет.

Читайте також: "Якось вони це все роблять — із задоволенням" — звільнений з полону староста на Херсонщині про катування й допити

Дослідники з Каліфорнійського університету довели, що короткостроковий стрес дещо зміщує баланс роботи імунної системи, надмірно активуючи природній неспецифічний імунітет. Тобто, той вид імунної відповіді, який не залежить від щеплень чи попередньо перенесених хвороб, але допомагає боротися з усіма вірусами та бактеріями, що оточують людину.

Утім, науковці з університету Рокфеллера вважають, що активація імунної відповіді відбувається лише під час гострої фази стресу, коли активно працюють стресові фактори "бийся або втікай". А під час хронічного стресу навпаки відбувається пригнічення імунітету.

Читайте також: "Бийся, тікай або завмри" — як життя в умовах війни впливає на психоемоційну стабільність людини

Дослідники з Пітсбурга (США) довели, що хронічні форми стресу пригнічують роботу як вродженого, так і набутого в результаті хвороб і вакцинації імунітету. Це узгоджується з епідеміологічним дослідженням у Огайо, яке свідчить про підвищений рівень інфекційних та онкологічних захворювань серед тих, хто живе в умовах хронічного стресу.

Як війна вплинула на імунітет українців

Перші два тижні ми всі були максимально мобілізовані через гострий стрес та ефект реакції організму "бийся або втікай". З плином часу стрес, який ми проживаємо під час перегляду новин, обстрілів або повітряних тривог, перейшов у хронічну фазу, коли багато невизначеності та постійно присутній страх за себе та близьких. Тому більшість із нас на початку війни мали кращий імунітет, ніж зараз.

Чому під час війни ми не хворіємо на коронавірус

Попри зниження імунітету через хронічний стрес в Україні різко знизилася захворюваність на COVID-19. Епідеміологиня, в.о. гендиректора Львівського обласного лабораторного центру МОЗ Наталія Іванченко у інтерв’ю Суспільному зазначила, що це пов’язано з тим, що війна співпала із закінченням хвилі Омікрону.

Утім, на думку Наталі Виноград, експертки ВООЗ, зниження кількості нових випадків COVID-19 може бути пов’язане не лише зі спадом хвилі коронавірусу. Війна ускладнила доступ людей до медичної допомоги та діагностики, а слідкувати за статистикою на тимчасово окупованих територіях взагалі складно. Тож будь-які цифри не відображають дійсну картину поширення інфекції в Україні.

Читайте також

Біженці, соціальне житло, шахраї — інтерв’ю з речницею Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні

"Давайте, наваляйте їм там" — шість фраз, які не варто казати військовим

"Щоб психіка зрозуміла, що ви більше нікуди не поїдете, робіть звичні речі", — поради психологині під час війни

Борщ, гумор та інша секретна зброя. Розмова із психотерапевткою про емоції під час війни

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Read more!