"Бийся, тікай або завмри" — як життя в умовах війни впливає на психоемоційну стабільність людини

12-річний хлопець стоїть на уламках його будинку, зруйнованого в результаті обстрілу російськими військами на околиці Чернігова, 13 квітня 2022 року, фото: Євген Малолєтка / AP

У передмові до книги "На Західному фронті без змін" Еріх Марія Ремарк написав: "Це лише спроба розповісти про покоління, яке занапастила війна, про тих, хто став її жертвою, навіть якщо врятувався від снарядів". Проблема психологічної травми була найважливішою, яку автор описав у романі, адже досвід пережитої війни впливає на людину на багатьох рівнях, включаючи мозок, думки, дух, взаємини із рідними та друзями. Як  війна впливає на психологічний стан людини і як наша психіка адаптується — у матеріалі Суспільного.

Які процеси відбуваються в тілі людини під час війни

Уже більше двох місяців українці живуть із постійним відчуттям страху. Його посилюють звуки повітряних тривог, вибухів, обстрілів і залпів артилерії. Це активує реакцію на виживання в складних умовах, відому як "бийся, тікай або завмри".

Реакція регулюється різними гілками нервової системи: симпатичною — вона відповідає за "бийся або тікай" — і парасимпатичною — "сповільнюйся й завмри". Обидві системи створені для того, аби тримати людину в балансі під час стресів та нормалізації стану.

Утім, під час війни картина змінюється: стрес зашкалює, баланс у мозку порушується й починає переважати парасимпатична система. Вона призводить до появи змін у поведінці, "вимикаючи" усі емоції. Це необхідно для того, щоб людина могла ефективно функціонувати задля виживання.

Читайте також: Борщ, гумор та інша секретна зброя. Розмова із психотерапевткою про емоції під час війни

Під час стресу активується невеличка структура лімбічної системи мозку — амигдала. Вона утримує високі рівні адреналіну та надсилає сигнали про потенційну загрозу. Коли екстремальна загроза поєднується з безпомічністю, як це трапляється під час військових дій, мозок може послати сигнали тілу: "завмри". У результаті сповільнюється серцебиття, знижується тиск, температура тіла та інтенсивіність руху. В умовах війни подібні реакції можуть бути моментальними і тимчасовими, а можуть тривати декілька днів і тижнів. Усе залежить від загального психічного стану та сили травматичної події.

Крім того, амигдала надсилає сигнали гіпокампу — ділянці мозку, яка відповідає за зберігання спогадів, не запам’ятовувати травматичні події. Тому ми зараз забуваємо багато важливих деталей, а часом повністю втрачаємо контроль над думками. Втім, спеціалісти Американської асоціації психологів переконані, що не варто через це перейматися, адже реакції тіла на життя у зоні конфлікту є абсолютно нормальними, автоматичними й адаптивними.

Як війна впливає на психіку людини

Результати досліджень науковців із медичної школи в Єрусалимі свідчать, що під час війни реакція психіки людини буває різною: від помірного і тимчасового стресу, до важких психічних травм, які мають негативні наслідки для здоров’я, включаючи депресію, зловживання психотропними речовинами і постравматичний стресовий розлад (ПТСР). Ба більше, дослідження проведене науковцями із США доводить, що травматичні події війни можуть мати довгостроковий вплив на здоров’я та благополуччя.

Проєкт науковців із Огайо (США) показує, що більшість людей, які пережили війну, поступово пристосовуються до нової реальності, відновлюються, а деякі у відповідь на стресові обставини і події відчувають піднесення, немовби у них відкривається "друге дихання". Цей феномен пояснюється теорією Хабфолла, відповідно до якої травма може призвести як до втрати, так і до отримання важливих ресурсів. Тож можна очікувати, що вплив війни може призвести до глибшого розуміння цінності життя, що, як наслідок, може підвищити досягнення й рівень задоволення життям.

Читайте також: "Давайте, наваляйте їм там" — шість фраз, які не варто казати військовим

Це підтверджує дослідження науковців із Американської асоціації психологів: на початкових етапах відновлення після травматичної події людина може почуватися вкрай дезорганізованою і розбитою. Утім, після відновлення її самопочуття буде кращим, ніж було до отримання психотравми.

Науковці виявили, що більшість американських учасників бойових операцій завдяки пережитому досвіду війни почувалися стійкими і самоефективними. Це вплинуло на їхній подальший кар’єрний розвиток і рівень освіти.

Як допомогти собі адаптуватися до війни

Військовий психолог Андрій Козінчук у інтерв’ю Суспільному радить перш за все переїхати у відносно безпечне місце, де не стріляють і нема постійної прямої загрози життю. Після цього слід почати займатися рутинними справами: застеляти ліжко, готувати їжу, ходити на прогулянку. Це допоможе відчути життя. Попри сум і відчуття спустошеності ліпше шукати спілкування з іншими людьми, адже люди, які пережили подібну травматичну подію і вийшли з того стану, можуть допомогти повернутися до життя ліпше, ніж професійні психологи.

Читайте також

"Щоб психіка зрозуміла, що ви більше нікуди не поїдете, робіть звичні речі", — поради психологині під час війни

"Далі буде краще," — військовий психолог про підтримку психологічного стану під час війни

Робота. Коти. Волонтерство. Як українці долають стрес під час війни

Сон і війна: як достатньо спати в умовах активних бойових дій