В Україні 1 липня відкрили ринок обігу землі сільськогосподарського призначення. Українці стали повноправними власниками свого майна, отримавши право вільно продавати та купувати ділянки. Згодом — на кадастровій карті України з'явилися межі територіальних громад. Голова Комітету з земельного права Асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський розповів, кому це може згодитися, яка ситуація на ринку землі зараз і які проблеми з ним вже і можуть на нього чекати.
Що означають межі територіальних громад
За словами Кобилянського, якщо увійти до кадастру і відкрити відповідний шар, то можна додаткові лінії темно-синього кольору, які відмежовують одну територіальну громаду від іншої. Експерт пояснив, що у першу чергу, це потрібно територіальним громадам і органам місцевого самоврядування.
"Нині найактуальніше те, що у нас із 27 травня законом 1423 більшість земель державної власності передано у комунальну власність новостворених громад, які минулої осені обрали свої міські чи сільські місцеві ради", — сказав він.
Експерт зазначив, що попри те, що землі передали, у цих місцевих радах не могли точно сказати де їхня земля, а де — чужа. І саме ці темно-сині лінії дозволяють встановити чіткі межі.
Про державні реєстри
Кобилянський сказав, що сучасні реєстри запустилися з 2013 року і йдеться про сучасний земельний кадастр, відповідну публічну кадастрову карту і держреєстр речових прав на державне майно та їх обтяжень.
"Тобто там, де реєструється право власності, постійне користування оренди тощо. Від початку ці реєстри були майже порожніми й наповнювалися поступово. Також проблема була в доступі до цих реєстрів. Зараз же кадастр розвивається; з’являються нові можливості, нові шари", — пояснив експерт.
За його словами, у липні з’явився ще один шар земельних надр, а фіолетові плями свідчать про дозвіл на розробку цих надр.
Головні проблеми ринку землі
Кобилянський вважає, що у перший місяць роботи ринку землі жодної катастрофи не сталося і масового викупу земель за безцінь не відбулося.
"Я вважаю, що головна проблема — наповнення державного земельного кадастру. З 2013-го року сформована земельна ділянка реєструється в кадастрі й з нею все гаразд. Але є багато земельних ділянок, створених до 2013-го року. Вони поступово переносяться на публічну кадастрову карту, але занадто повільно", — вважає експерт.
На його думку, існує й велика проблема з кадастром: державні чи комунальні землі "не відображені нормально, перебувають в тіні".
"Як наслідок, голові конкретної громади пропонують послугу зробити земельний аудит, навести лад у цих питаннях. Він спочатку погоджується, але, зрештою, відмовляється. Бо це прикриє його можливості для збагачення корупційним шляхом", — каже Кобилянський.
Ще одна проблема, на думку експертка, існує з державним реєстром речових прав.
"Якщо я сказав, що в кадастр поступово підтягують старі земельні ділянки, які були сформовані до 2013 року, то для державного реєстру речових прав це просто не передбачено", — розповів фахівець.
Він вважає, що невідповідність даних кадастру та державного реєстру речових прав — "велика проблема", особливо в умовах ринку землі.
"Нині норма — не більше 100 гектарів в одні руки. З 2024-го року буде 10 тисяч в одні руки. А як це перевірити? Адже автоматизовано ця система не працює. І деякі нотаріуси відмовляються засвідчувати договори купівлі/продажу земельних ділянок через неможливість точно перевірити інформацію", — додав Кобилянський.
Ситуація на ринку землі
Експерт зазначив, що кількість зареєстрованих угод вже перевищила 6,5 тисяч, але, насправді, це мало, близько 0,1% усіх земель.
"Тривала в часі й не проста перевірка нотаріусами, підготовка необхідних документів, необхідність формувати довідки по оцінці землі, є складнощі з оподаткуванням цього — проблеми суто технічні, вони поступово налагодяться і запрацюють", — вважає він.
Водночас існує проблема з продажем орендованих земельних ділянок, де є використання переважного права орендарем. Експерт каже, що багато нотаріусів відмовляється з цим працювати.
"Наступна проблема — в ціні. Нині ціни доволі низькі й власників земельних ділянок вони не влаштовують. Тому більшість з них продавати землю не поспішають. Орендарі земельних ділянок хотіли б купити, а юридичні особи поки що не можуть", — сказав Кобилянський.
Експерт припустив, реальний поштовх ринку землі відбудеться після 2024 року, адже більшість нинішніх власників земельних ділянок свою землю продадуть тим, хто буде її обробляти.
Чи може власник землі втратити її
Кобилянський зазначив, що якщо людина "нормально ставиться до своєї власності, якщо в неї документи в порядку, якщо вона періодично контролює, що все нормально, якщо вона уклала відповідний договір, щоб земля "не гуляла", а кимось оброблялася, то майже нереально якимось чином забрати цю землю".
"Рейдерські схеми працюють зазвичай там, де немає контролю. Ну і, останнім часом, противники ринку почали лякати людей тим, що, мовляв, у вас заберуть землю за борги з комунальних платежів", — сказав він.
Експерт додав, що теоретично це можливо і нічого нового тут немає, адже можуть забрати будь-яке майно за борги.
"Але це — процедура не проста і не означає, що одразу комусь віддадуть вашу землю за безцінь. Це майно повинне продаватися з публічних торгів. Продали, борг вирахували, решту — віддали власнику", — підсумував Кобилянський.
Що відомо
- Станом на 2 серпня після відкриття ринку землі з 1 липня в Україні уклали 3 277 земельних угод. Найбільше — на Київщині, Полтавщині та Сумщині, найменше — на Луганщині.
- У ніч на 31 березня 2020-го року Верховна Рада ухвалила Закон про обіг сільськогосподарських земель, який є останньою умовою скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель.
- Верховна рада 18 травня схвалила закон №2195, який передбачає порядок продажу та передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності.
- Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко розповів, що зміниться із запуском ринку землі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!