Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Україна не повинна вступати до НАТО, а також мусить припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі.
Про це він сказав в інтерв'ю 2Way Tonight.
«Наскільки я знаю, у нас немає офіційної союзницької угоди з Україною. Україна не входить до НАТО. Я не думаю, що вона повинна вступати до НАТО. Я вважаю, що це країна, дуже гідна захоплення, прекрасна країна з безліччю чудових людей. Ми співпрацюватимемо з деяких питань, але в деяких питаннях наші позиції будуть розходитись», — сказав Венс.
Віцепрезидент зазначив, що Українає партнером для Америки «у певному сенсі» але, час від часу «наші інтереси все ж розходяться».
«Наприклад, чи вважаю я, що вони повинні завдавати ударів по російських об'єктах дизельної інфраструктури, через що в американців зростає вартість енергоносіїв? Ні», - сказав він.
За словами Венса, США «працювали і продовжуватимуть працювати» з Україною «над деякими питаннями».
«Але я думаю, що вони повинні припинити бомбардувати росіян», — сказав віцепрезидент США.
Що відомо про дизельну угоду Трампа і Путіна та енергетичне перемир'я
9 жовтня Трамп заявив, що поговорив телефоном із Путіним та домовився з ним про постачання дизельного пального із РФ на американський та світовий ринки.
На цьому тлі американський Мінфін оголосив про видачу тимчасової загальної ліцензії для дозволу постачання російського дизельного пального на глобальний ринок. Вона діятиме до 7 квітня 2027 року і виводить дизпаливо з-під дії заборон на цей період.
Зеленський відреагував на домовленість Трампа і Путіна та заявив, що Москва «віддячить» за це терором та «підлостями». Також він нагадав, що наразі українська команда перебуває у Флориді й намагається домовитися про припинення війни, але, мовляв, її використовують як «ширму».
«Я вважаю, що нас, нашу команду використовують просто як ширму. І це точно не чесно, це точно не по-партнерськи. І це, на мій погляд, слабке рішення сильних партнерів», — сказав президент.
Зеленський також зауважив, що удари Сил оборони по НПЗ та інших нафтових обʼєктах у РФ — це «відповідь» Кремлю на його вже кількарічну кампанію ударів по українській енергетиці. Втім, за словами президента, Україна «не буде спалювати» російську нафтопереробку, якщо росіяни припинять ці атаки.
10 жовтня стало відомо, що переговори представників США, України, європейських країн і НАТО в Маямі щодо шляхів деескалації та закінчення війни Росії проти України завершилися достроково. Того ж дня Трамп заявив, що Україні потрібен новий лідер, який зможе укласти угоду щодо завершення російсько-української війни. Також він вважає, що український президент «міг би завершити цю війну багато разів», але не робить цього.
11 жовтня Трамп оголосив про енергетичне перемир'я між Росією та Україною, на яке нібито погодилися обидві сторони. Зеленський заявив, що Україна підтримує ініціативу щодо енергетичного перемир'я, про яке оголосив Трамп. Він додав, що Київ чекає від Вашингтона на подробиці цієї ініціативи.
14 жовтня Зеленський заявив, що вночі російські війська прицільно били балістичними ракетами по енергетичній та критичній інфраструктурі в Києві, Київській області та Харкові. За його словами, є відчутні пошкодження обʼєктів та обладнання на 26 елементах електроенергетичного комплексу і на чотирьох обʼєктах нафтогазового комплексу.
15 жовтня 22 американських конгресмени від обох партій звернулися до Трампа з закликом у повному обсязі та без зволікань застосувати проти Росії санкції, що були передбачені законом Ліндсі Грема.
Перспективи вступу України в НАТО
30 вересня 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО у пришвидшеному порядку. Відповідна процедура передбачає вступ до Альянсу без ПДЧ.
У НАТО тоді сказали, що вступ України в НАТО залежить від згоди усіх 30 союзників. Глави низки країн Центральної та Східної Європи офіційно підтримали членство України в НАТО.
За результатами саміту 11-12 липня 2023 року у Вільнюсі країни НАТО ухвалили пакет із трьох частин, щоб наблизити Україну до Альянсу, і відмовилися від Плану дій щодо членства (ПДЧ), проте Київ так і не отримав повного запрошення. Українська делегація вернулася додому із саміту НАТО у Вільнюсі із безпековими гарантіями на шляху до Альянсу.
Станом на 2025 рік у НАТО відкрито проти членства України виступає Угорщина — вона блокує рішення щодо зближення Києва з Альянсом і військової координації. США та Німеччина не заперечують підтримку України, але публічно виступають проти її вступу до НАТО на нинішньому етапі. Словаччина також висловлювала скепсис щодо членства України.
