Міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер скликала віртуальну зустріч представників понад 40 країн, на якій обговорили можливі скоординовані заходи проти Ірану через блокаду Ормузької протоки, зокрема санкції та дипломатичний тиск через ООН.
Про це йдеться в заяві на сайті британського уряду від 2 квітня.
На зустрічі, яку скликала голова МЗС, були присутні представники понад 40 країн з усіх континентів, а також Міжнародної морської організації та Європейського Союзу.
У заяві головуюча зустрічі назвала закриття Ормузької протоки прямою загрозою світовому добробуту. Країни закликали до негайного і безумовного відкриття протоки та дотримання основоположних принципів свободи судноплавства і морського права.
"Іран намагається тримати в заручниках світову економіку в Ормузькій протоці. Вони не повинні перемогти", — йдеться в заяві.
Учасники обговорили кілька напрямів можливих спільних дій. Зокрема, посилення міжнародного дипломатичного тиску через ООН, щоб Іран дозволив безперешкодний прохід суден і відмовився від запровадження зборів за транзит. Також розглянули можливість скоординованих економічних і політичних заходів, зокрема санкцій, якщо протока залишиться закритою.
Обговорювалася співпраця з Міжнародною морською організацією, щоб звільнити тисячі суден і моряків, заблокованих у протоці, та відновити судноплавство. Крім того, країни домовилися координувати дії для підтримки стабільності ринків та обміну інформацією з судноплавними компаніями й галузевими об'єднаннями.
Країни-учасників домовилися продовжити консультації щодо забезпечення свободи судноплавства на рівні експертів та офіційних осіб.
Чому Ормузька протока така важлива для глобального ринку нафти
Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних вузлів планети, через який проходить близько п’ятої частини всіх світових постачань нафти та зрідженого природного газу.
Будь-яка нестабільність у цьому вузькому морському шляху миттєво відгукується на глобальних ринках, що й продемонстрували події березня 2026 року. Нині через загрозу ударів з боку Ірану судноплавство опинилося під фактичним блокуванням, змусивши частину компаній обмежити рух цією ділянкою.
13 березня турецький нафтовий танкер зумів пройти через протоку з вантажем попри іранську блокаду. Вже наступного дня, 14 березня, президент США Дональд Трамп закликав країни Європи та Азії направити військові кораблі для захисту торговельних шляхів і заявив, що американські ВМС "дуже скоро" почнуть супроводжувати комерційні танкери.
До 20 березня сформувалася міжнародна коаліція у складі Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Японії та Канади. Ці країни офіційно засудили іранські атаки на цивільну інфраструктуру та висловили готовність гарантувати безпеку проходу суден. Наступного дня, 21 березня, іранські ВМС провели через протоку індійський танкер.
22 березня Тегеран заявив, що протока відкрита лише для тих, хто не входить до списку "ворогів", а Трамп у відповідь пригрозив знищити електроенергетику Ірану, якщо блокаду не знімуть протягом двох діб. 25 березня Іран закріпив свою позицію нотою до Ради Безпеки ООН, де офіційно заборонив прохід суднам США, Ізраїлю та іншим "учасникам агресії", дозволивши рух лише "неворожим" суднам за умови координації з іранською владою.
Попри ці обмеження, 29 березня танкер P. Aliki з саудівською нафтою зміг пройти протоку вздовж іранського узбережжя. Проте загальний дефіцит ресурсів став настільки відчутним, що 31 березня Дональд Трамп через соцмережу Truth Social звернувся до країн, які потерпають від нестачі авіаційного пального, фактично визнаючи масштаб проблеми.
Раніше Суспільне писало, чому Ормузька протока настільки важлива для глобального ринку нафти, як знизити залежність від неї і чи існують альтернативи протоці.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
26 березня президент США Дональд Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. За його словами, він ухвалив це рішення на прохання іранського уряду, а переговори тривають.
