Іран надіслав ноту Раді Безпеки ООН, у якій заявив, що "неворожі судна" можуть проходити через Ормузьку протоку за умови координації з іранською владою. Судна США, Ізраїлю та інших "учасників агресії" права на прохід не мають.
Про це повідомило агентство Reuters, яке ознайомилося з документом.
У ноті Міністерства закордонних справ Ірану йдеться, що судна інших держав можуть скористатися безпечним проходом через Ормузьку протоку, якщо вони не беруть участі в "агресії" проти Ірану та дотримуються заявлених правил безпеки.
Водночас у ноті зазначено, що судна, обладнання та будь-які активи США, Ізраїлю й інших "учасників агресії" не мають права на мирний або неворожий прохід.
Іран заявив, що вжив "необхідних і пропорційних заходів", щоб не допустити використання протоки для ворожих операцій проти країни.
Ноту надіслали 22 березня генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррешу та Раді Безпеки ООН. 24 березня її поширили серед 176 членів Міжнародної морської організації — агентства ООН у Лондоні, яке відповідає за безпеку міжнародного судноплавства.
Американо-ізраїльська операція проти Ірану фактично зупинила транзит через протоку приблизно п'ятої частини світової нафти та зрідженого природного газу.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
